• Урожай-2024

Посівна — за графіком

Олександр ВЕРТІЛЬ.

Сумська область.

Фермер Володимир Шафорост — один із тих, кому доводиться працювати у прикордонній зоні.

ФЕРМЕРСЬКЕ господарство «Шафорост» Сумського району створене в серпні 1994-го. Тобто влітку йому виповниться 30 років. Землі ФГ, а це майже 200 гектарів, знаходяться за півтора десятка кілометрів од українсько-російського кордону. Тоді, в середині 90-х, брати Володимир і Олександр Шафорости й гадки не мали, в яких умовах доведеться працювати з часом.

Присутність жорстокого сусіда відчули одразу з початком повномасштабного вторгнення в лютому 2022-го. Та попри всі негаразди і небезпеку, в тому числі «прильоти» торік ворожих снарядів і ракет, не припиняли обробляти землю. І нинішньої весни польові роботи йдуть чітко за графіком.

За словами Володимира Шафороста, вчасно закрили вологу, підживили посіви, виконали решту агротехнічних заходів. Цьогорічна весна хоч і рання, проте доволі затяжна, тож потребує своєї тактики. Вирощують традиційні культури — пшеницю, ріпак, сою, зернову кукурудзу. Мають техніку, насіння, пально-мастильні матеріали, інші матеріально-технічні ресурси — хоч і дорогі, однак без них ніяк не обійтися. Доволі складно з механізаторськими кадрами, тож доводиться подвоювати зусилля, аби обробити кожну сотку землі. Втім, це стосується не тільки «Шафороста», а й інших фермерських господарств, компаній, агрофірм, СТОВ тощо.

Але найголовніша проблема — війна, важке і гаряче дихання якої відчувається цілодобово. Область має понад 560 кілометрів кордону з росією починаючи з громад південної Великої Писарівки і закінчуючи північною Середино-Будою, які зазнають щоденних нищівних обстрілів та бомбардувань.

З огляду на воєнні дії, каже директор Департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА Олександр Маслак, нинішнього року прогнозована площа становитиме трохи більше мільйона гектарів, або на 5 відсотків менше порівняно з 2023-м. Як і раніше, провідними культурами залишаються пшениця, зернова кукурудза, соя, соняшник та ріпак. Виробництво зерна передбачається в обсязі приблизно 3,4 мільйона тонн, олійного насіння — 1,1 мільйона. Такої кількості цілком вистачить на потреби регіону та формування експортного товарного фонду.

Оптимізму додають висновки науковців Інституту сільського господарства Північного Сходу НААНУ, що в селі Сад поблизу Сум, — озимі в хорошому та задовільному стані, мають високу життєздатність.

Враховуючи прикордонний статус області, у 10-кілометровій зоні від лінії державного кордону дозволяється висівати лише низькорослі культури, насамперед нішеві. До таких належать гречка, гірчиця, соя, окремі сорти пшениці тощо. Тож хлібороби почали культивувати саме їх. Наприклад гірчицю, площі під якою останнім часом збільшилися майже в 10 разів і нинішнього року будуть на рівні минулого — 9 тисяч гектарів. Аграрії кажуть, що гірчиця користується активним попитом на ринку, до того ж є гарним сидератом.

Днями на базі Сумського національного аграрного університету відбувсь інформаційний захід з нагоди початку роботи Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві. Як наголошує Олександр Шафорост, який віднедавна очолює асоціацію фермерів та приватних землевласників Сумської області, будь-які види чи форми фінансової підтримки заслуговують поширення. Скажімо, його господарство за минулий рік заощадило близько 30 відсотків коштів саме завдяки різним урядовим програмам, іншим видам фінансової допомоги.

Та все ж головним пріоритетом залишається безпека весняних польових робіт. На жаль, Сумщина є однією з найбільш замінованих територій, зокрема земель сільськогосподарського призначення. Торік фахівці обстежили і очистили 1760 гектарів у зоні більш як 20 кілометрів од кордону, і роботи ці тривають. Проте ворог щодоби гатить по прикордонню і не тільки — снарядами, ракетами, КАБами, що ускладнює розмінування. Та хлібороби продовжують працювати навіть у таких неймовірно важких умовах.