Архів
Вівторок,
30 квітня 2024 року

№ 18 (20062)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Соняшник
  Версія для друку          На головну
  • Проблема

За життя без сміття

Олександр ВЕРТІЛЬ.

Сумська область.

ЩОРОКУ весна — це не тільки пробудження природи, поява пролісків, щебетання птахів та інші принади, а й виявлення нових і нових сміттєзвалищ, які з’являються вже значно частіше, ніж гриби після дощу.

Не виняток і нинішній рік. Весняні дні на Сумщині позначені численними фактами від Державної екологічної інспекції, працівники якої проводять традиційні рейди з виявлення смітників, «автори» яких самі ж мешканці, підприємства, установи, організації. Здавалося б: десятками років усім утовкмачується проста істина, що стихійні сміттєзвалища можуть призвести до величезної шкоди для довкілля і проблем, аж ні — сміттєвий віз так і не зрушується з місця.

Скажімо, обласний центр. Результати перевірки Держекоінспекції прикро вражають: за великим рахунком, важко знайти якусь більш-менш чималу частину міста, яка б залишалася чистою. Це стосується не лише околиць, а й самісінького центру. Загалом залишаються захаращеними тисячі квадратних метрів міської території, що приховують у собі велику біологічну небезпеку, адже сміття пріє, гріється, випари заповнюють повітря.

Яким же буде результат перевірок? Неважко передбачити, що традиційним. З’являться приписи, обов’язкові до виконання, встановлять терміни ліквідації недоліків… І — якщо не все, то майже все залишатиметься, як і раніше. З єдиною хіба що відмінністю: частину сміття все-таки приберуть, але наступного року все повториться один в один.

Як статистична ілюстрація — результати торішньої роботи, коли на вимогу Держекоінспекції ліквідували 20 сміттєзвалищ із виявлених 86 сукупною площею майже 50 тисяч квадратних метрів. Очищено тільки половину означеної території, натомість до цих квадратів додалися свіжі, цьогорічні. Тобто прибрали в одному місці — насмітили в іншому або й кількох.

А є приклади, що вражають своєю впертою непоступливістю. Мовиться про Роменський полігон складування твердих побутових відходів на території колишньої Пустовійтівської сільради, що розташований за два кілометри від траси Суми — Київ і за 10 — від районного центру. Через численні порушення в експлуатації його закрили ще 2013-го відповідно до рішення головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Сумської області.

Здавалося б, за 11 років можна було остаточно розв’язати проблему. Однак у місті продовжували вивозити сміття, зриваючи пломби і наражаючи людей і довкілля на небезпеку. Торік «доексплуатувалися» до того, що на полігоні виникла пожежа. І якби не оперативне втручання рятувальників, хтозна, якими б були наслідки такої безвідповідальності. Цими днями екологічна інспекція вкотре опломбувала в’їзд на полігон. Наскільки його вистачить, сказати важко.

Нині на Сумщині функціонує понад півтори сотні сміттєзвалищ і полігонів, з яких дозволи на експлуатацію мають не більше десяти відсотків. Щороку складуються від 320 тисяч до 330 тисяч тонн сміття, з якого переробляється всього кілька відсотків. Тобто така собі порохова бочка, що може вибухнути в будь-який час. То чи доцільне «латання» неблагополучних ділянок у подальшому?

Почасти — так, але проблему давно час розв’язувати в корені. Зокрема, будувати заводи і лінії з переробки сміття, що неодмінно б зняло гостроту питання. За останні чверть століття на Сумщині робилися подібні спроби, окремі навіть із бравурними реляціями: мовляв, за рік-другий постане завод. Але все закінчувалося свистком у нікуди.

Щоправда, недавно було розроблено і затверджено масштабну Регіональну програму поводження з побутовими відходами до 2030 року, якою передбачено спорудження трьох великих об’єктів для громад Сумського, Конотопсько-Роменського та Шосткинського кластерів. До роботи залучена частина громад, де складають місцеві плани поводження зі сміттям. До реалізації залучатимуться кошти держави, природоохоронного фонду, місцевих громад, міжнародних організацій, кредитів ЄБР, інвесторів, зацікавлених у розвитку сміттєвого бізнесу.

Себто крига потроху скресає, хоч в умовах воєнного стану працювати доволі складно. Однак — потрібно. Бо можна діждатися, коли самі населені пункти разом із мешканцями опиняться на смітниках.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Тарифи поки що без змін
Читати
Щуку кинули у річку
Читати
I цього року без вихідних
Читати
З буряками впоралися
Читати
Бракує працівників
Читати
Можливо, термін подовжать
Читати
Порти розбиті
Читати
Очищаючи землю
Читати
Проблеми з документами
Читати
Допомога хліборобам
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове