Архів
Вівторок,
30 квітня 2024 року

№ 18 (20062)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Соняшник
  Версія для друку          На головну
  • На зв’язку — Волинь

«Мрію підняти прапор України в Луганську»

Тетяна ВАСИЛЕНКО.

СЕРГІЙ на псевдо «Штурман» — командир роти у Ковельському батальйоні 100 омбр. Він, етнічний українець, народився в Іркутській області, де тоді працювали батьки. Коли був немовлям, сім’я переїхала до Луганська. Там минуло дитинство, закінчив школу, вступив до Харківського льотного інституту… Молодого лейтенанта направили служити до Луцька. Тут він і зустрів кохання всього життя. Розповідає, що якось побачив дівчину, котра ледве тягла дві важезні сумки. Допоміг донести до гуртожитку. Познайомилися з Олею, почали зустрічатися… Їхня донечка вже закінчила університет. А своїй Ользі Йосипівні він і досі не дозволяє носити нічого тяжкого.

Вже понад рік його батальйон виконує бойові завдання у Серебрянському лісі на Луганщині. «Моя заповітна мрія — особисто підняти синьо-жовтий прапор над центральною площею Луганська — міста мого дитинства та юності. А потім піти на могили матері, батька, дідусів і бабусь. Вклонитися, перепросити за довгу відсутність… І сповістити, що ми назавжди вигнали орківську наволоч із рідної землі!»

Медпункт відстояли, борються за школу

У СЕЛІ Рокитниця Колодяжненської громади Ковельського району хочуть закрити школу. Про таке говорять не вперше: зокрема, через брак фінансів, укриття та невелику кількість учнів. 2022 року батькам, які категорично проти закриття школи, вдалося її відстояти. «В нашому селі є тільки церква, магазин, медичний пункт. Їздили в Ковель, щоб відстоювати той медпункт, щоб був фельдшер, який може надати людині хоч першу допомогу. Якось відстояли. Тепер за школу взялися», — кажуть місцеві жителі. Зараз у школі 57 дітей: поки що допустима кількість для роботи освітнього закладу.

Квіти нашої Перемоги

ГІМНАЗІЯ села Любешівська Воля Камінь-Каширського району завдяки участі у Всеукраїнському благодійному проєкті «Квіти для школи» отримала цибулинки для посадки із самих Нідерландів — тюльпанової столиці світу.

Вони придбані коштом благодійників. Діти висаджували цибулини тюльпанів, гіацинтів, нарцисів та весняних перво-цвітів напередодні нового року, дбайливо доглядали за ними. А з першим теплом на клумбах швидко проросли та радують око квіти нашої Перемоги.

30 квадратів радості

ОСЬ уже п’ять років, як на 30 тепличних квадратних метрах жителька села Клепачів Луцького району Ольга Стрибулевич вирощує городину. Причому без жодної хімії. У громадській організації «Розвиток Волині» вона виграла грошову допомогу на власний мінібізнес. Отож придбала теплицю з полікарбонатного матеріалу. Керамзитом утеплили низ, зробили дренаж, завезли ґрунт. Щоправда, його треба частенько міняти — швидко стає неродючим.

Сезон у теплиці розпочинається в грудні: тоді вмикають пічку, що працює на тирсі та гіллі. І кожні три тижні досаджують нові саджанці. Підживлюють їх лише органікою. «От цієї весни завезли машину торфу, перемішали з піском — ось вам і новий поживний ґрунт. Для редиски ще додаю перегній, часом посипаю рослини попелом. Нині вирощую три сорти цибулі, по два — редиски та помідорів, ранню капусту та перець», — розповідає Ольга. Свіжі вітаміни продає односельцям або ж на ярмарку в Луцьку. А головне — робота приносить їй моральне задоволення.

Замироточили ікони

КРАПЛІ мира, що витікають із очей Богородиці, помітив парафіянин. Він із дружиною саме молився за сина, який нині воює за Україну. Відбулося це у храмі Благовірних князів-страстотерпців Бориса і Гліба села Шклинь Луцького району. Причому замироточили одразу два старовинні образи Діви Марії з Дитятком: їх вік сягає ХVІІ століття.

А два роки тому запашне миро в цій церкві помітив 13-річний паламар: воно з’явилося на трьох іконах та хресті у вівтарі. «Це все воля Божа. Тим паче у такі складні часи. Ми дуже хотіли б, щоб це мироточення було знаком миру та швидкої перемоги», — зауважує настоятель храму отець Михайло. За його словами, за два роки війни у їхньому храмі значно побільшало паломників. Помолитися біля ікон, що мироточать, їдуть віряни не лише з Волині, а й із сусідньої Рівненщини. Мироточення — це добрий знак, який віщує добро та Божу підтримку, кажуть священники. Натомість коли ікона кровоточить, вона «попереджає» про біду.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Тарифи поки що без змін
Читати
Щуку кинули у річку
Читати
I цього року без вихідних
Читати
З буряками впоралися
Читати
Бракує працівників
Читати
Можливо, термін подовжать
Читати
Порти розбиті
Читати
Очищаючи землю
Читати
Проблеми з документами
Читати
Допомога хліборобам
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове