Травень

Cторінку підготував
 Микола ЮРЧИШИН.

Проявити здоровий глузд

Микола ЮРЧИШИН.

ВСЕСВІТНІЙ день захисту клімату відзначається щороку в усьому світі 15 травня. Його мета — звернення уваги міжнародної спільноти до проблеми зміни клімату. Запровадження цього свята стало відповіддю на заклик метеорологів захищати клімат як важливий ресурс, що впливає на добробут нинішніх і майбутніх поколінь. Організатори численних акцій у багатьох країнах прагнуть не просто повідомити громадськість про існування такої небезпеки, а й показати шляхи вирішення проблеми через персональні дії кожного окремого громадянина.

Збереження клімату — одне із першочергових завдань, які сьогодні постали перед людством. До числа основних проблем, що ведуть до незворотних кліматичних змін на планеті, є підвищення концентрації парникових газів в атмосфері. Глобальне потепління, підвищений уміст озону в атмосферному шарі, природні катаклізми, зміна погодних умов на планеті — все це призводить до погіршення клімату Землі. І, як наслідок, чинить негативний вплив на продовольчу, життєву і майнову безпеку людей, плачевно позначається на стані природних ресурсів та збалансованому розвитку держав.

Уперше це питання обговорювалося на світовому рівні в 1992 році — на Саміті Землі в Ріо-де-Жанейро. Представники понад 180 країн світу підписали Рамкову конвенцію ООН про зміну клімату (РКЗК). Ця угода визначила загальні принципи дій держав, спрямованих на стабілізацію парникових газів в атмосфері на тому рівні, який не загрожує кліматичній системі Землі глобальним антропогенним впливом.

Наприкінці 1997 року на третій конференції сторін РКЗК, що відбулась у Кіото (Японія), доповнюючи Конвенцію, був прийнятий відомий уже Кіотський протокол — міжнародний документ, який зобов’язує розвинені країни та країни з перехідною економікою скоротити або стабілізувати викиди парникових газів у 2008-2012 рр. порівняно з 1990 роком.

Через 10 років, у грудні 2007-го, на Балі (Індонезія) відбулася ще одна конференція ООН, присвячена питанням зміни клімату. Її учасники — представники понад 190 держав — підписали міжнародну угоду, що закликає світових лідерів вжити необхідних заходів із тим, щоб торговельно-промисловий сектор зменшив викиди вуглекислого газу.

Принагідно пригадаємо і про цифру 350.org — це міжнародна громадська організація, яка об’єднує сотні тисяч активістів з усього світу, які працюють разом задля вирішення однієї з найбільших проблем людства — глобальної зміни клімату. Назва організації походить від числа 350: за підрахунками вчених, для цього необхідно зменшити кількість вуглекислого газу в атмосфері з нинішнього рівня 400 частин на мільйон до 350 частин на мільйон і нижче.

Основною з головних причин кліматичних змін є використання викопного палива та неефективне споживання енергії, що виробляється. Парникові гази, що утворюються внаслідок діяльності людини, викликають посилення парникового ефекту. А надмірна кількість газів, які утворюються в результаті діяльності ТЕЦ, транспорту, сільського господарства, промисловості, а також лісових пожеж, утримують сонячне тепло у нижніх шарах атмосфери, не даючи йому повертатись до космосу.

— Вже зараз через зміну клімату в Україні маємо аномальну для наших широт спеку та задуху влітку, майже безсніжні зими, дедалі частіші посухи та пилові бурі, сильніші пожежі та забруднення повітря, — повідала кореспондентові «СВ» завідувачка відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту кандидат географічних наук Віра Олексіївна Балабух. — Зміну клімату ще можна сповільнити через відповідні рішення на державному рівні та запровадження системних змін. Водночас ми теж можемо сприяти протидії зміні клімату. Але недостатньо лише відмовитися від пакетика в супермаркеті та почати сортувати сміття. Потрібно зробити своє споживання сталим, тобто проявити здоровий глузд.

Як це практично зробити? Віра Олексіївна рекомендує такі кроки для протидії зміні клімату, що під силу кожному з нас.

1. Зберігати енергію та природні ресурси — зменшувати напір води, поки миєте руки, вимикати світло, знеструмлювати електроприлади, коли не використовуєте їх, приймати душ замість ванни.

2. Відмовитись від непотрібного, зменшувати споживання, сортувати та переробляти відходи.

3. Купувати товари та речі з мінімумом пакування, виготовлені локально з природних матеріалів.

4. Обирати довговічні речі.

5. Дбати про природні екосистеми — висаджувати дерева, не палити багаття. Брати активну участь у заходах по збереженню довкілля.

6. Використовувати безфосфатні мийні засоби.

7. Об’єднуватися з іншими активістами та організаціями для спільної дії.