|
Версія для друку На головну Молочарство: традиції та інновації Олександр ВЕРТІЛЬ. Сумська область. Нещодавно
на полицях низки торговельних закладів Сум і області з’явилася новинка —
гіпоалергенне молоко А2 та супутня продукція з нього. Здавалося б, нічого
особливого, бо склянка такого напою завше була в раціоні українців. Однак… ЯКЩО
поцікавитись у співвітчизників, наскільки популярним у щоденному харчуванні є
молоко і продукція з нього, то з’ясується: є ті, хто уникає набілу через
алергічну реакцію або ж непереносимість. А все тому, що звичайне молоко не
містить так званого бета-казеїну типу А2, в якому максимально низький відсоток
алергену. Іншими словами, відсутність однієї-єдиної амінокислоти обмежує
споживання традиційного продукту для широких верств населення і насамперед
маленьких дітей та осіб похилого віку, не кажучи вже про хворих на діабет, із
непереносимістю лактози, тих, що мають проблеми з травленням, деякими
серцево-судинними захворюваннями тощо. І навпаки. Разом із тим
у світі давно розв’язали цю проблему, одержуючи гіпоалергенне молоко від корів
певних порід. Це насамперед Голштинська, Джерсейська, Гернзейська, Айрширська
та деякі інші. А також чорно-ряба, доволі поширена в Україні, зокрема на
Сумщині. Ось тому на
Слобожанщині й вирішили подолати означену проблему, аби постачати на
продовольчі прилавки саме таке молоко, а також вироблені з нього продукти —
сир, сметану, кефір, йогурт тощо, які нікому не створювали б жодних харчових
труднощів. За справу
кілька років тому взялися науковці Сумського національного аграрного
університету, Інституту сільського господарства Північного Сходу НААНУ,
Науково-дослідного інституту ім. О. Богомольця. Віднедавна до них долучилися
колективи двох сироварень — родинної «Obereg» із Сум та Ічнянського заводу
сухого молока і масла, що на Чернігівщині, чия продукція вже отримала
сертифікат на відповідність держстандартам України. Головний науковий висновок:
є всі можливості розгорнути широке виробництво молочної новинки, яка не тільки
відкриває безмежні харчові горизонти, а й поліпшить економіку тваринницької
галузі. Як при цьому
не згадати знамениту «лебединську» породу корів, виведену ще в середині
минулого століття і племінне ядро якої вдалося врятувати в роки Другої світової
війни завдяки славетній тваринниці Марії Харитонівні Савченко — згодом двічі
Героя Соціалістичної Праці, завідувачки молочнотоварної ферми у колгоспі
поблизу Лебедина. Саме вона зі своїми тваринницями напередодні окупації району
фашистськими загарбниками восени 1941-го року завчасу вивела худобу, а після
визволення краю 1943-го повернулася до рідних місць. Адже якраз «лебединка» є
попередницею бурої молочної худоби, молоко якої придатне для промислового
виробництва продукції з органічною сполукою А2. Сьогодні на
Сумщині налічується трохи більше 3,5 тисячі таких корів, у тому числі понад
півтори тисячі української бурої в ДП ДГ Інституту сільського господарства
Північного Сходу НААНУ і ТДВ «Маяк», а також 600 «лебединок» на фермах ПСП
«Комишанське» Охтирського та ПАТ «Племзавод «Михайлівка» Сумського районів.
Звісно, такої кількості замало, тож нині в області, як повідомив директор
департаменту агропромислового розвитку ОДА Олександр Маслак, взяли курс на
нарощування відповідного поголів’я. Тим часом
переробники впевнено торують стежину до продовольчих прилавків і споживачів.
Мовиться про коров’яче молоко А2 пастеризоване питне жирністю 2,5 відсотка, яке
дістало сертифікат інноваційного продукту, що не має аналогів в Україні. Спільними
зусиллями науковців і переробників також розроблено технологію виготовлення
м’яких сирів, йогуртів, оформлено заявку на окремий винахід стосовно способу
виробництва питного молока А2. Суттєвим
практичним кроком стало створення «Асоціації селекціонерів бурої худоби
України» — перші установчі збори нещодавно відбулися на базі Сумського
аграрного університету. До роботи долучилися не тільки вітчизняні, а й
закордонні партнери. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Хлібороби працюють ЧитатиЗА ДАНИМИ Мінагрополітики, станом на 5 травня
вже засіяно 3 млн 407,3 тис. га вгідь зерновими та зернобобовими. Під
соняшником зайнято 2967,5 тис. га, під кукурудзою — 1960,7 тис. га, під ячменем
— 775,7 тис. га, під пшеницею — 240,7 тис. га, під горохом — 161,1 тис. га, під
вівсом — 159,9 тис. га, під соєю — 566,7 тис. га. Цукрових буряків посіяно
248,4 тис. га., проса — 16,7 тис. га, гречки — 5 тис. га.
Експорт відновлюється, сировинний ЧитатиЗГІДНО з інформацією Мінекономіки, у
квітні було продано за кордон 13,1 млн тонн продукції (із них 6,3 млн тонн
збіжжя). Цей обсяг не лише сягнув показників до початку повномасштабної війни,
а й перевищив результат лютого 2022 року. На пожвавленні експорту позитивно
позначилося відкриття альтернативного морського коридору торік улітку, який дає
змогу Україні транспортувати зерно та метал.
Зросла кількість «п’яних» ДТП ЧитатиУ НАЦПОЛІЦІЇ повідомили про
безпрецедентну кількість дорожньо-транспортних пригод через керування
транспортним засобом у нетверезому стані: 151 тисяча проваджень, що фактично є
антирекордом. За чотири місяці цього року «досягнення» теж чималі — майже 50
тисяч випадків. Висунуто ініціативу розгортання так званих пунктів тверезості,
тобто раптової зупинки автомобіля для перевірки водія на сп’яніння;
розглядається законодавче її врегулювання.
Енергосистема потерпає ЧитатиЗІ СЛІВ глави Міненерго Г. Галущенка,
внаслідок атак, здійснених росією за останні місяці, енергетиці завдано збитків
на понад 1 мільярд доларів. Основних пошкоджень зазнали тепло- та
гідро-електростанції, а також системи передачі електрики. Обстріли відбуваються
щодня, тож збитки зростатимуть. Поки що енергосистему вдається балансувати
завдяки сприятливій погоді.
Борги примножуються ЧитатиСТАНОМ на 31 березня 2024 року державний
та гарантований державою борг України становив 5924,25 млрд грн, або 151,05
млрд дол. США, констатували в Мінфіні. Державний та гарантований державою
зовнішній борг склав 4239,53 млрд грн (71,56% загальної суми), або 108,09 млрд
дол. США. Державний та гарантований державою внутрішній борг сягнув 1684,73
млрд грн (28,44%), або 42,95 млрд дол. США.
Посилюють атаки ЧитатиЯК ПОВІДОМЛЯЮТЬ у Генштабі ЗСУ, з лютого
2023-го по квітень поточного року зафіксовано 1891 випадок застосування росією
хімічної зброї. Лише минулого місяця ворог вдався до цього засобу 444 рази, що
на 71 більше, ніж у березні. Такі дії є черговим порушенням законів ведення
війни. Також у квітні рашисти обстріляли Україну понад 300 ракетами різних
типів, майже 300 «шахедами» і більш ніж 3200 керованими авіабомбами.
Авторинок жвавішає ЧитатиАСОЦІАЦІЯ «Укравтопром» інформує, що за
підсумками другого весняного місяця було зареєстровано понад 5,7 тисячі нових
легковиків — на 11% більше, ніж упродовж аналогічного торішнього періоду. В той
же час відзначено падіння активності на ринку на 14% проти березня. Загалом від
початку року громадяни придбали 22,2 тисячі нових легкових авто, що на 35%
більше, ніж торік.
До уваги водіїв ЧитатиЗГІДНО зі змінами до Правил дорожнього
руху, внесеними торік, денні ходові вогні поза населеними пунктами не потрібно
вимикати 1 травня, як раніше. Тепер вони мають бути ввімкненими цілорічно.
Субсидії аграріям ЧитатиЗ 1 ТРАВНЯ сільгоспвиробники окремих
районів Донецької, Дніпропетровської, Житомирської, Запорізької, Київської,
Луганської, Миколаївської, Одеської, Сумської, Харківської, Херсонської,
Чернігівської областей можуть подати заявку на окрему бюджетну субсидію на
оброблювані вгіддя для аграріїв з деокупованих територій, а також територій, на
яких завершилися бойові дії. Кошти у сумі 8 тис. грн на 1 га надаватимуться
тим, хто має у власності чи користуванні до 120 га землі. Прийом заявок у
Державному аграрному реєстрі триватиме по 30 червня.
Для відновлення країни ЧитатиУРЯД виділив 549 млн грн на оновлення
матеріально-технічної бази 88 майстерень профтехучилищ. Тут можна буде
навчатися за короткостроковими програмами — за 3-6 місяців для опанування
практичних навичок із нуля, ветеранам та переселенцям — безкоштовно. У межах
проєкту мають створити дві майстерні для операторів цивільних дронів, зокрема
наземних та плаваючих. Цю професію, як зазначається, ліцензують нинішнього
року.
Допомога тваринникам ЧитатиУ МІНАГРОПОЛІТИКИ заявили про повернення
незабаром дотацій для фермерів на землю та за утримання великої рогатої худоби
(ВРХ), кіз і овець. Господарству, яке тримає від трьох до 100 корів,
виплачуватимуть по 7 тис. грн за голову, від п’яти до 500 кіз чи овець — по 2
тис. грн за голову. Фермерам, що обробляють від одного до 120 га землі,
нараховуватимуть 4 тис. грн за 1 га. Умовою одержання коштів є наявність
отримувача в Державному аграрному реєстрі, оскільки лише через нього онлайн
подаватимуться заявки.
Сальдо від’ємне ЧитатиУ ДЕРЖАВНІЙ митній службі підбили
підсумки першого кварталу: імпортовано товарів на 16 млрд дол., експортовано на
10 млрд дол. Таким чином, товарообіг становить 26 млрд дол. Україна найбільше
купувала товарів із Китаю (3 млрд дол.), Польщі (1,6 млрд дол.) та Німеччини
(1,3 млрд дол.). Найпотужніший експортний потік ішов до Польщі — (992 млн
дол.), Іспанії (813 млн) і Китаю (789 млн дол.). Левову частку імпорту
становили машини, устаткування та транспорт, продукція хімічної промисловості,
паливно-енергетичні товари. До трійки експортних лідерів увійшли продовольчі
товари, метали та вироби з них, мінеральні продукти.
Проблема з пільговиками ЧитатиЗА ДАНИМИ Мінсоцполітики, на компенсацію всіх
пільгових перевезень торік потрібно було близько 60 млрд грн. Водночас із
місцевих бюджетів перераховано 3,6 млрд грн, тобто лише 6%. У Мінінфраструктури
своєю чергою повідомляють, що є населені пункти з критично великою кількістю
пільговиків, і перевізники відмовляються надавати там послуги. У відомстві
вважають, що розв’язати проблему можна законодавчо, запровадивши замість
безумовного права на безоплатний проїзд адресну компенсацію. Мовляв, скільки
грошей пільговику буде виділено, на стільки він і проїде. Про розбудову
економіки і збільшення доходів людей, аби вони не потребували пільг, очевидно, не
йдеться у принципі.
|