Архів
Вівторок,
14 травня 2024 року

№ 20 (20064)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господар
  Версія для друку          На головну
  • На струнах душі

«Вишийте, мамо, бронежилет...»

Інна Омелянчук.

Так називається збірка поезій лауреата народної премії імені Тараса Шевченка франківця Богдана Томенчука. На презентаціях у містах та містечках Західної України вона вже зібрала майже пів мільйона гривень. Усі кошти автор спрямовує на допомогу нашим легендарним захисникам.

«ХІБА можемо нині думати чи діяти якось інакше — риторичне питання. Тішуся, що є благодійники, завдяки яким ми вже кілька разів видавали книжку, що, придбавши її, люди прагнуть стати причетними до нашої перемоги. І що припадають до рідного слова, як до цілющого джерела… Частина виручених коштів уже б’є москалів, зокрема, в підрозділі «Сліпа лють», нові внески на підході з найнеобхіднішим для хлопців. Сподіваюся, Бог не полишить їх в окопах», — сказав автор на 20-й за ліком презентації в Рівному.

Розмова вийшла проникливою та напрочуд душевною: аж затерпали серця від рахунку днів війни. Тішить одне: кожен новий світанок на рідній землі наближає святу нашу перемогу. Ні, ми не проживаємо «день до вечора», як кажуть у народі. На війні «прожити день — вже тягне на рекорд», пише Богдан Томенчук. От тільки його непокоїть, що тил починає бути негідним фронту. Саме у найвідповідальніший час, коли вирішується доля України: або ми їх, або вони нас — іншого не буде!

«Маємо бути сильними й мудрими, в міру хитрими. Бо до війни ми, на жаль, були занадто толерантними до росіян і, власне, збайдужіли до свого коріння:

«Ми оті, що скурили «Кобзар», бо в сільпо не було що курити…» — хіба не про нас, зізнаймося, ці рядки?» — справедливо запитує в аудиторії автор.

Окремі його вірші датовані, бо інколи дати важливіші за самі рядки. Приміром, той, що написаний за три години до вторгнення ворогів в Україну… Хоча, як висловився пан Богдан, він «чув війну» значно раніше і ті непрості відчуття також переносив на папір. Учитель математики за професією, він так майстерно володіє словом, що й рафіновані філологи позаздрять. А образами — ну просто на білу заздрість професійним літераторам. Він із тих, хто «робив Україну» в рідній Коломиї ще за союзу. Мама, проста колгоспниця, помітила: коли звечора довго не було Богдана, на ранок у містечку люди виходили на мітинг.

Просвітянка Мирослава Жовтан (а саме «Просвіта» посприяла цій зустрічі) ділиться емоціями: «На презентації була вчителька із Соледара Наталія Ячмінь-Олійник. «Я вчу своїх діток тут, на рівненській землі. Але так сумую за своїм краєм! За чоловіком, який воює. Слухаю поета — і все ніби про мене» — поділилась емоціями вона. У залі мама загиблого захисника Людмила Марчук. Їй, напевно, найбільше запали в душу вірші про маму і сина...»

На всіх книгах Богдан Томенчук написав різні переможні дієслова-автографи. На моїй — «Будьмо».

Кілька цитат із віршів Богдана Томенчука:

«Нас було двоє... Неміряно їх, а в патронташі — ні грама. Ангела я захистити устиг. Ангел не встиг мене, мамо...»

«Я не став твоїм першим. Я став просто «двохсотим». ...не вір, що воскресну... Пригорни домовину... Бо життя — то не вірші і не блиск позолоти. Хотів бути єдиним. А став просто «двохсотим»...»

«Цілуємо руки святих матерів, бо суне москаль з перепою... Ви нас виглядайте при кожній зорі, коли не повернемось з бою…»

«Мамо, чия то вина, що в Бога всіляка глина? Він ліпить усіх без прикрас і душу вдихає в утробі. Мамо, вбивають нас ті, що в Його ж подобі...»

«Ти ж сам собі спасенний і Спаситель — вмирати вмів, аби перемогти. Коли вже переможеш, аби жити?»

«Горить надія, мов різдвяна свічка, від неї спалимо тебе, москво...»

«Уста шепочуть: «Боже, сохрани цю мить любові у пору війни».

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Воєнний стан продовжено
Читати
У лідерах соняшник і кукурудза
Читати
Можливе підвищення тарифів
Читати
В уряді зміни
Читати
Знайшов-таки гроші
Читати
Посилення повноважень поліції
Читати
Евакуйовують цивільних
Читати
Зникають корови з господ
Читати
Розширили коло
Читати
Збільшено перелік техніки
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове