Архів
Вівторок,
28 травня 2024 року

№ 22 (20066)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Соняшник
  Версія для друку          На головну
  • Літа молодії

Бажання змін — рушійна сила

Надія ОЛЕКСЕВИЧ.

Львівська область.

Здається, що життя нинішніх дітей та підлітків обертається навколо їхніх телефонів, і, крім них, немає інших інтересів. Але це не про активну молодь сіл Білий Камінь та Черемошня, що на Золочівщині Львівської області, яка докладає зусиль для відновлення занедбаних Народних домів.

А РОЗПОЧАЛОСЯ все, як розповіла журналісту депутатка Золочівської міської ради, засновниця ГО «Наша українська справа» Леся Горгота, з децентралізації та приходом на роботу у Народний дім села Білий Камінь Марії Дубницької.

У Золочеві пані Марію спочатку оформили у відділі культури на посаді завідувачки закладу, а вже потім показали місце праці.

«Коли стала до роботи, побачила обдерті стіни з грибком, прогнилу підлогу, купи непотребу та сміття… Треба було щось робити, з чогось починати. Не залишилося нічого іншого, як взятися за прибирання та ремонт. Починала ремонтувати одну із кімнат за власний рахунок, залучивши до праці чи не усіх своїх родичів», — згадує пані Марія.

Не вірилося, що Народний дім, який раніше конкурував із золочівським міським, тепер у такому жалюгідному, занедбаному стані. Адже колись тут відбувалися вистави, працювали талановиті, відомі далеко за межами села колективи. Тепер про це свідчили лише старі сценічні костюми, які валялися будь-де.

Можливо, молоду жінку і злякала б перспектива роботи у такому сільському клубі, але з перших днів відчула, що не сама, що має підтримку від депутатки Лесі Горготи і старости села Олександри Кіндрат. А невдовзі мала ще й надійну опору — небайдужу молодь.

У місцевих хлопців та дівчат було чимало ідей, які стосувалися їхнього дозвілля, але велика споруда, яка у селі називалася Народним домом, занедбана та неприваблива, не додавала охоти щось в ній організовувати. Коли прийшла нова завідувачка, у них з’явилася іскра надії, а опісля й віра, що все у руках тих, в кого є бажання до змін. Зібрались та заходилися міркувати, як донести проблему до місцевої влади. Спочатку зняли відеозвернення, в якому показали реальний стан величезних приміщень. В один голос юні активісти висловили свої побажання до керівництва громади та підприємців-земляків: «Хочемо гарний і теплий Народний дім, щоб мати можливість у нормальних умовах займатися спортом, танцювати, співати, проводити дозвілля!».

Водночас прийняли рішення брати активну участь у різноманітних проєктах. Першим таким став фестиваль «Не згасайте, ясні зори» — мистецька толока, проведена місцевою молоддю (на фото), спільно з дітьми переселенців зі сходу, з якими вдалося швидко здружитися. На початку війни у Білий Камінь прибуло понад 300 внутрішньо переміщених осіб, з яких близько сотні — діти.

Фестивальне дійство спланували на два дні. Першого прибирали територію, а другого — розважалися. На захід запросили відомий львівський музичний гурт, депутатів, громадських діячів. Через поважних гостей мали за мету на обласному рівні привернути увагу до старовинного села, до пам’ятки архітектури національного значення — костелу Успіння Пресвятої Діви Марії. Діти за спеціальним макетом, поблизу річки Західний Буг, створили власне іграшкове село з будинками-куренями, банком, магазином і церквою. Гості неабияк дивувалися дитячій фантазії.

Молодь долучилася й до ремонтів кімнат, збору коштів на музичну апаратуру. Участь в обласних проєктах дала можливість придбати сучасне обладнання.

Сьогодні Народний дім у Білому Камені вже встиг відродити свою колишню славу, ставши культурним осередком для навколишніх сіл. У ньому діють жіночий, молодіжний та дитячий культурні простори, учасники яких від початку широкомасштабного російського вторгнення є ще й постійними волонтерами.

Молодь Білого Каменя стала за приклад для сусідніх сіл, зокрема Черемошні, де завідувачем Тетяна Жарська. Тут створили театр, який носить ім’я артиста-земляка, письменника-гумориста Романа Солила. У березні цього року виступили з прем’єрою вистави «Мати-наймичка» й організували тематичний вечір до Дня театру. З тією ж виставою гастролювали у сусідні села з благодійним наміром — збирали кошти на дрони військовим. Зараз чи не щодня збираються на репетиції до різних подій та свят. Активно запрацювала й гурткова робота, адже в лютому у кімнатах для гуртківців завершили ремонт.

«Це спільна робота — молоді, жителів села. Без них нічого б не варта зробити. Тільки разом ми сила», — зауважує завідувачка НД Черемошні Т. Жарська.

Як бачимо, молодь іще раз довела: де стукають, там відчиняють, просто робити це треба наполегливо.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Не спішити, але й не зволікати
Читати
З посівною майже впоралися
Читати
Державний монополіст на межі
Читати
Триває реформа меліорації
Читати
Погоджено вивезення неповнолітніх
Читати
Планують здавати в оренду
Читати
У «солодких» лідерах
Читати
Програма запрацювала
Читати
База — зі школи
Читати





 

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове