Архів
Вівторок,
4 червня 2024 року

№ 23 (20067)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Червень
  Версія для друку          На головну
  • Люди, обставини, війна

Творять майбутнє своїми руками

Віталій НАЗАРЕНКО.

Чернігівська область.

Фото автора.

Село Новий Биків Новобасанської громади на Чернігівщині пережило понад місяць безпросвітної темряви, мародерства та варварства армії «визволителів». Як і належить дикунам, свої основні бази вони розташовували в будинку культури, дитсадку та школі. Довго оговтувалося село після російського чобота. Проте окупація, її наслідки згуртували людей, зокрема педагогів та їхніх вихованців. Нині школярі — активні учасники і творці сучасної історії.

Зранена, але нескорена

ПОРУЙНОВАНА та розграбована — такою постала перед учителями, батьками і учнями Новобиківська школа після 33 днів окупації, яка тривала з 27 лютого по 31 березня. Дикуни-московити облюбували її одразу, як тільки зайшли в село, адже навчальний заклад знаходиться обіч основної дороги, до того ж має П-подібну форму, отож на подвір’ї вони сховали свою важку техніку.

— Цим шляхом ішли три ворожі колони, вікна повилітали першого ж дня, — пригадує директор загальноосвітнього закладу Наталія Вовк (на фото). — Захопивши школу, рашисти з крайніх класів повиносили оргтехніку, а у підвалі облаштували сховок.

Сліди, які по собі залишили орки, видно й через два роки. Школа зранена, залатана, але нескорена. У перші ж дні після визволення села педагоги та небайдужі місцеві жителі зібрались, аби розчистити «гімалаї» непотребу. «Все, що було в класах, перемішане зі склом, сміттям та речами, награбованими в селі. Дуже довго в школу приходили люди у пошуках свого майна, — розповідає керівниця закладу. — Не залишилося жодного вцілілого класу, жодного вікна…».

Були і прямі влучання у приміщення, міжкімнатні стіни хиталися від найменшої вібрації. За два роки завдяки допомозі благодійників удалося відремонтувати коридори, найбільш пошкоджені класи. Новобиківський навчальний заклад потрапив до переліку 12 постраждалих внаслідок бойових дій шкіл, які допомагає відбудовувати волонтерська ініціатива «Сміливі відновлювати».

Виховують гідних громадян

ПОПРИ ТЕ, що зроблено чимало, залишилося справ не менше. Пані Наталія сподівається, що цього року завдяки благодійникам будуть завершені внутрішні роботи. Потребує уваги і фасад, через пошкодження якого руйнуються стіни. В деяких місцях протікає дах. Та все ж надія на капітальне відновлення школи є. Над цим працюють усі, в тому числі й вихованці навчального закладу.

— У нас дуже активні діти, — хвалиться своїми підопічними Наталія Вовк. — Нещодавно учні, педагоги і батьки брали участь у проєкті «Школи — зони безпеки» і виграли грант. Нам надали кошти, за які ми поставили паркан, умеблювали три класи і встановили відеоспостереження. Тепер діти стануть учасниками ще одного проєкту.

Долучаючись до відродження школи, учні привчаються до самостійності, ініціативності, працелюбства.

Між іншим, вихованці тут не тільки активні, а й дуже ввічливі. Автор публікації відчув це особисто, адже, зайшовши до школи, не зустрів жодної дитини, яка б не привіталась. Та й патріотизм на одному з чільних місць: навчальний заклад став своєрідним волонтерським центром, де учні разом із дорослими допомагають ЗСУ виборювати вільну Україну. В тому, що зі школярів виростуть гідні громадяни, сумніву нема.

САДІВНИКИ з Ніжина Василь Река та Віталій Кисіль відкрили для учнів Новобиківської ЗОШ двері у світ природолюбства. Приставши на пропозицію місцевої активістки Тетяни Ситник, вони разом із підопічними Наталії Вовк заклали коло школи новий сад.

— Дерева дали колосальний приріст, — не може натішитись Віталій Кисіль. — Секрет полягає у правильності посадки та своєчасному догляді. Ями готували завглибшки близько одного метра і ще метр завширшки.

На подвір’ї навчального закладу рясніють зеленню і квітом яблуні, груші, персики, абрикоси, черешні та шовковиці. Новий сад як символ відродження — таким його сприймають учні та педагоги школи. Директор Наталія Вовк каже, що не очікувала таких результатів.

— Усі дивувались, навіщо копати великі ями для маленьких саджанців, — каже жінка. — А виявляється, це доцільно: дерева вже наступного року дадуть плоди.

Та головне в цій історії не майбутній урожай, а любов до садової справи, яку передають дітям. Тому Віталій Кисіль тут частий і бажаний гість: він розповідає, як правильно висаджувати молоді рослини, як за ними доглядати, виконувати щеплення, вчить ставитися до дерев як до живих істот.

Буяють не тільки дерева, а й квіти — не одну трояндову алею заклали випускники закладу, та й інших добрих справ зробили чимало для рідної школи. Ось, наприклад, нещодавно діти виграли ще один грант — на встановлення восьми спортивних тренажерів. Керівництво місцевої громади надало необхідні матеріали і техніку для облаштування місця для них.

— У планах, — розповідає Наталія Вовк, — виграти проєкт «Зелений клас», який передбачає проведення уроків та позакласних заходів надворі, на критому майданчику.

Жінка вірить, що вдасться все. Адже головне не сидіти склавши руки.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Невиправдане стрімке здорожчання
Читати
Посівна завершується
Читати
Добивають ДніпроГЕС
Читати
Проміжні підсумки
Читати
Позначиться посуха
Читати
Герої вдома
Читати
Війна множить злидні
Читати
Можна подавати заявки
Читати
Є перспективи
Читати





   

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове