|
Версія для друку На головну Хоч круть, хоч верть... Юлія ГИКАВЧУК, голова Комітету
порятунку села Жван Могилів-Подільського району Вінницької області. ДОБРОГО дня, шановна редакціє! Дуже важливу тему ви підняли у статті «Поки
грім не грякне...» («Сільські вісті» від 23 квітня 2024 року). Поштове
обслуговування сільського населення пересувною поштою має дуже серйозні
недоліки. Проведена реформа не врахувала потреби селян похилого віку, немічних,
осіб з інвалідністю. Не врахувала і особливості сіл з багатокілометровою протяжністю
та віддаленими хуторами. До прикладу наше село Жван Могилів-Подільського району Вінниччини.
Розташоване на двох берегах річки Жван з одним мостом для переїзду. Протяжність
села по обидва боки річки — більше 14 кілометрів. Воно має хутір та виселок на
відстані до 10 кілометрів. На хуторі Стайло проживають лише люди похилого віку.
Пересувна пошта зупиняється в центрі села, до якого значній частині людей в
один бік треба подолати 4-5 кілометрів. Жванівці до поштової реформи передплачували улюблені газети, журнали.
Сьогодні у селі лише кілька передплатників, які або живуть недалеко від центру,
або мають авто. Сотні пенсіонерів позбавлені можливості читати бажану пресу.
Зокрема і «Сільські вісті», які так люблять жванівці. Адже на палицях не
пройдеш 4-5 кілометрів за газетою, хоч дуже її потребуєш. Не отримують люди й листів, навіть замовних. Такі листи на моє ім’я, Юлія
Гикавчук, надходили двічі. Люди сповіщали. Звідки вони, що несли в собі, де
ділися — я так і не знаю. За адресою доставлені не були ці замовні листи. Якщо
надходить посилка, поштарі, приїхавши в центр села, телефонують адресату. Однак
за півтори години чи годину я ніяк не встигну прийти до машини. Шукаю, хто б
забрав посилку до себе з тих односельців, що живуть в центрі села. Я була свідком
того, як посилки везли назад, бо людина не встигала прийти чи не була вдома. Не
завжди знають, у який день привезуть посилку. Ми просили начальника Могилів-Подільського
відділення Укрпошти, хоч у трьох місцях робити зупинку машини на території
села. «Це неможливо, бо на машину виділяється обмежена кількість пального і
дається менше двох годин поштарям на обслуговування», — почула у відповідь.
Добре, хоч раз на місяць везуть пенсію до кількох неходячих осіб. Вражає байдужість вищого керівництва Укрпошти до людей. Ми відправили
замовного листа на ім’я пана гендиректора Ігоря Смілянського, висвітливши наші
проблеми. Просили допомоги. На вайбер отримали повідомлення, що наше звернення
номер 202403130210 від 13.03.2024 р. перебуває у роботі. Уже скоро 3 місяці, а
відповідної реакції так і нема. Підозрюємо, що листа нашого ніхто з
відповідальних осіб Укр-пошти не читав. Ми вийшли на зв’язок через електронну пошту, отримали дві автоматичні
відповіді та відповідь Юлії, фахівця із роботи з електронними зверненнями в
соцмережах АТ «Укрпошта». Нам пояснили, що АТ — структура комерційна. А отже,
зрозуміло, такі села, як наше, прибутку не дають, то й не цікаві для бізнесу
Укрпошти. Фахівець Укрпошти порадила звернутися листом до пана Смілянського,
вказавши всі особисті дані, включно з ідентифікаційним кодом. А ми ж до нього і
зверталися! Вирішили просити допомоги в уряді. Звернулися на гарячу лінію зі скаргою.
На вайбер отримали повідомлення: «Ваше звернення зареєстроване за номером Ги
16989413». І все. Ані пари з уст. А селу хоч на часткову оплату, хоч на 2-3 дні дуже потрібен поштар. Тоді
селяни зможуть улюблену періодику передплачувати, і листи отримувати вчасно, і
пенсію, і посилки. Про це вся жванська громада просила керівника Укрпошти ще до
початку обслуговування села пересувною поштою. Наше село має велику біду: 24 роки громаду очолює Марецька Людмила
Степанівна. Ніколи не дбала і не дбає про вирішення проблем села, бо вважає, що
проблем у селі нема, а є заколотники, «хворі» люди, які й колотять селом. Ця
інформація подається нею завжди і всюди, де треба підтвердити проблему громади.
Укрпошта якраз і опирається в електронному листі, надісланому нам, на «тісне
співробітництво з органами самоуправління. У Жвану проблем з поштовим
обслуговуванням немає». Це дослівно. Запитаєте, чому село терпить такого керівника? Громада теж на свої
звернення про безвідповідальну поведінку пані Марецької до голови ОТГ
Цибульської Галини Миколаївни відповіді не отримала. Бо ж заколотники
підбурюють! Та й усе списується на війну, мовляв, нічого міняти не можна. Отак і доживають в Україні вимираючі села, проблеми яких навіть не
розглядаються, а не те, що вирішуються. І не докричиться громада! Хоч круть,
хоч верть, а в черепочку таки смерть. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Невиправдане стрімке здорожчання ЧитатиУРЯД
підвищив ціну електрики для населення — з 1 червня вона становить 4,32
грн/кВт•год. Такий тариф діятиме до кінця квітня 2025 року. Зі слів глави
Міненерго Г. Галущенка, рішення пов’язане з російськими атаками на енергосистему.
Водночас колишня заступниця міністра закордонних справ України з питань
європейської інтеграції Л. Зеркаль заявила, що підвищення вартості ніяк не
пов’язане з ремонтними роботами. На ці цілі вже два роки виділяють кошти
європейські союзники, каже вона. «В бюджеті України від Світового банку лежить
200 мільйонів грантів на проходження зимового періоду і саме на ремонтні
роботи; вони ще можуть збільшити їх на 300 мільйонів, якщо ми попросимо позику
під дуже маленькі відсотки. Але цього не робиться, замість цього збільшуються
тарифи», — наголосила Л. Зеркаль.
Посівна завершується ЧитатиЗА ДАНИМИ Мінагрополітики,
станом на 31 травня засіяно понад 5,5 млн га зерновими і зернобобовими — роботи
виконано на 98%. Під соняшником зайнято 5123,9 тис. га, під кукурудзою — 3895,2
тис. га, соєю — 1931,8 тис. га, ячменем — 782,6 тис. га, пшеницею — 252,5 тис.
га, вівсом — 163,7 тис. га, горохом — 162,5 тис. га, гречкою — 97,7 тис. га,
просом — 63,6 тис. га. Під цукрові буряки відведено площу 250,1 тис. га.
Сільгоспвиробники Вінниччини, Волині, Кіровоградщини, Одещини, Полтавщини,
Тернопільщини, Буковини та Закарпаття вже завершили посівну.
Добивають ДніпроГЕС ЧитатиУ НІЧ
проти минулої суботи рашисти обстріляли енергооб’єкти в Запорізькій,
Дніпропетровській, Донецькій, Кіровоградській та Івано-Франківській областях.
Постраждала і ДніпроГЕС (ворожі ракети вивели її з ладу ще 22 березня). За
даними глави Запорізької ОВА І. Федорова, об’єкт перебуває «в критичному стані,
про виробництво електроенергії навіть не йдеться». Рух транспорту через греблю
призупинено.
Проміжні підсумки Читати1 ЧЕРВНЯ
2020-го почала працювати система автофіксації порушень ПДР. За інформацією
поліції, нині у 25 містах 15 областей (окрім зон бойових дій) встановлено 265
приладів контролю. І хоча перевищення швидкості залишається однією з
найпоширеніших причин аварій, проте за чотири роки роботи камер кількість ДТП з
тяжкими наслідками знизилась утричі — з 541 до 175. За цей час винесено понад
10 мільйонів постанов, із яких виконано 89%, порушниками сплачено штрафів на
загальну суму понад 2,1 мільярда гривень.
Позначиться посуха ЧитатиУКРАЇНСЬКА
зернова асоціація знизила оцінку потенційного врожаю порівняно з попереднім
прогнозом на 1,5 млн т — до 74,6 млн т збіжжя. На думку аналітиків, негативно
позначаться скорочення посівних площ (в основному під зерновими через несприятливу
цінову політику на світовому ринку та досить дороге транспортування товару) і
дещо посушливий період у травні в низці регіонів на сході та півдні. За таких
умов у сезоні 2024/2025 аграрії можуть продати за кордон 43,5 млн т. Експорт
зернових та олійних, імовірно, сягне 53,2 млн т, свідчать підсумки поточного
торгового року.
Герої вдома ЧитатиУКРАЇНА
по крихтах визволяє своїх громадян, захоплених у полон та викрадених рашистами.
В результаті першого після тривалої перерви з лютого цього року обміну було повернуто
70 чоловіків (бійці ЗСУ та Нацгвардії, прикордонники) і п’ятьох жінок, серед
яких чотири цивільні заручниці. Нинішній обмін — 52-й від початку
повномасштабної війни. Загалом удалося повернути з полону окупантів 3210 осіб.
Це може здатися «краплею в морі», адже число бранців вимірюється десятками
тисяч, але кожний визволений не просто «одиниця статистики», а доля людини і її
сім’ї, котра на неї чекає. Тож борімося за всіх і пам’ятаймо про кожного.
Війна множить злидні ЧитатиЗГІДНО
зі звітом Світового банку, число українців, які живуть у бідності, збільшилось
із 2020 року на 1,8 мільйона і тепер становить близько 29% населення. За
підсумками дослідження, торік за фінансовою межею були близько 9 мільйонів осіб
із загальної кількості населення приблизно 32 мільйони. Зростання бідності
спричинене зниженням рівня зайнятості: більше п’ятої частини дорослого
населення, яке працювало до великої війни, втратило роботу. В доповіді
зазначається, що майже чверть опитаних громадян України у червні 2023 року не
мали достатньо грошей, щоб купити їжу в певний момент.
Можна подавати заявки ЧитатиПОЧАЛА
працювати програма компенсації аграріям, чиї землі розташовані на деокупованій
території поза зоною бойових дій. Держава відшкодовуватиме фермерам лиш 80%
вартості розмінування вгідь, а також виплатить кошти тим, хто вже очистив свої
ділянки і став на них працювати. Участь
можуть узяти тільки ті аграрії, чиї землі вже розміновані сертифікованими
операторами протимінної діяльності (ОПМД) з 24 лютого 2022 року по 15 квітня
2024-го. До заявки слід додати копії договору із ОПМД, актів наданих послуг і
платіжок. Крім того, подавати заявки можуть аграрії, які лише планують
розпочати розмінування власних та орендованих ділянок. Вони це можуть зробити
через Державний аграрний реєстр.
Є перспективи ЧитатиУКРАЇНА
має великий водний фонд: понад 49 тис. об’єктів, більше 700 тис. га водного
плеса. Такі можливості гріх марнувати. Торік почалося реформування рибної
галузі, і, за інформацією заступника глави Мінагрополітики В. Головні, після
запровадження аукціонів на промисловий вилов у «Prozorro.Продажі» надходження
збільшилися в рази. «У 2021 році промисловий вилов риби склав 30 тис. тонн і
сплачено 15 млн грн податків. У 2023-му, після запровадження аукціонів,
виловлено 24,5 тис. тонн і сплачено 101 млн грн», — повідомив він. І хоча через
повномасштабну війну промисловий вилов зменшується, та треба розвивати
перспективні напрями, зокрема вирощування риби. Так, торік було вирощено понад
15 тисяч тонн біоресурсів.
|