|
Версія для друку На головну Не змарнувати зусиль! Віталій НАЗАРЕНКО. Чернігівська область. Уже
тривалий час тягнеться історія з відновленням мосту через Десну, який об’єднує
села Сосницької громади на Чернігівщині та є важливим логістичним вузлом для
населених пунктів на обох берегах річки. Зауважимо, що ще до повномасштабної
війни стара споруда опинилася під загрозою підтоплення. У 2018 році держава
завершила будівництво першої черги берегоукріплення, русло Десни вдалося
вирівняти. Втім, проблема на зникла. ЖИТЕЛЬКА
Великого Устя Валентина Циганок, будучи ще сільським головою, неодноразово
порушувала питання берегоукріплення, адже річка, змінюючи русло, поступово
«відгризала» частину суші, наближаючись до головної транспортної магістралі
Задесення. Жінка писала в усі інстанції, викликала пресу, і її голос нарешті
почули. 2017 року держава виділила кошти на будівництво першої черги
берегоукріплення, яка була завершена наприкінці 2018-го. — На
реалізацію всього проєкту тоді було передбачено 86 мільйонів гривень. Перша
черга — насип десяти шпор на лівому березі — обійшлася бюджету в 22 мільйони
гривень, — розповідає Валентина Миколаївна. — Щоб вирівняти русло, завезли 12
тисяч тонн буту. У 2019 році планували розпочати будівництво другої черги, але
змінили керівництво Деснянського басейнового управління водних ресурсів (БУВР),
і все затихло. Валентина
Циганок каже, що тоді берег удалося укріпити, нині ж знову з’явилася загроза
підмиву і підтоплення. «Щороку вода «з’їдає» десять метрів суші. Ще кілька
років, і Десна дійде до головної магістралі, яка з’єднує обидва береги, —
хвилюється жінка. — Якщо терміново не реалізувати другої та третьої черг, всі
зусилля виявляться марними». Фактично ж
нині можна говорити про 22 мільйони гривень і 12 тисяч тонн каміння, які
опинились під водою, котра покрила насипані 2018-го шпори. Жінка прогнозує, що
всього за кілька років вони опиняться на середині річки, а вода дійде до
асфальту. «Русло все більше викривлюється в бік дороги, — каже Валентина
Миколаївна. — Зробили отакий красивий міст, а можна сказати, що «козячий», бо
його треба перестрибувати». Колишня
голова сільради пригадує, як до будівництва шпор під однією з опор споруди
утворилась глибока яма. — Там
водилися соми. Коли поклали шпори, то русло вирівнялось і яму затягнуло, інакше
опора мосту залишилася б без підґрунтя, — говорить пані Валентина і додає: —
Без продовження будівництва яма, цілком імовірно, з’явиться знову, а з часом
русло Десни «відріже» міст, і він може впасти. Про проблему
великої води говорить і староста Задесенського старостинського округу (об’єднує
села Велике Устя, Долинське, Бутівка, Бондарівка, Мала Бондарівка та Польове)
Леонід Ляшик. — Робота не
дороблена, і вода «ріже» берег іще більше, ніж до цього. Між шпорами метрів на
три вже вирило, — непокоїться чоловік. — Таким чином, вони опинилися відрізані
водою. Я неодноразово звертався щодо цього в Деснянське БУВР. Торік улітку сюди
приїздили спеціалісти — проводили якісь заміри, плавали на човнах, обіцяли
відновити роботи, але досі нічого не відбувається. Ми спробували
взяти коментар у начальника Деснянського басейнового управління Олександра
Рибалка, однак додзвонитися до нього не вийшло. Чиновник постійно у
відрядженнях. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Перерахують автоматично ЧитатиПІСЛЯ значного підвищення тарифу на
електроенергію до 4,32 грн/квт•год. у Пенсійному фонді заявили, що громадянам,
які мають субсидію, не потрібно додатково звертатися до регіональних відділень.
Розмір виплат їм буде перераховано автоматично. Оскільки тариф зріс 1 червня,
сума нової субсидії відобразиться у виплаті за червень, яку одержувачі
отримають у липні, зазначили у Фонді.
Збитки неосяжні Читати6 ЧЕРВНЯ минув рік, як рашисти скоїли
черговий страшний злочин — підірвали греблю Каховської ГЕС. У Держекоінспекції
повідомили, що станом на сьогодні підрахована шкода становить близько 78 млрд
грн. 60% збитків зазнали території на лівому березі Дніпра. Сьогодні переважна
їх частина під окупацією. Отож повна картина недоступна, допоки Україна не
відновить контролю над своєю землею.
Менше зерна, більше металу ЧитатиЗА ПІДСУМКАМИ травня було продано за
кордон 12,2 млн тонн товарів вартістю 3,3 млрд доларів — другий найбільший
показник від початку повномасштабної війни. Сезонно зменшився експорт зернових
торішнього врожаю: кукурудзи відвантажено 3,6 млн т, що на 452 тис. т менше,
ніж у квітні, пшениці — 1,6 млн т (на 285 тис. т менше). При цьому відбувсь
істотний приріст експорту металургії: безшовних труб порівняно з квітнем
продано на 50,2% більше, напівфабрикатів — на 40%, плоского прокату — на 17%.
Також минулого місяця, за даними Мінагрополітики, зафіксовано рекордний експорт
цукру: 158 тис. т. А від початку року Україна здійснила поставки за кордон
421,8 тис. т продукції (країни ЄС — 301 тис. т).
Ворогу на конвенції начхати ЧитатиВИДАННЯ The New York Times оприлюднило
дані, що від початку великої війни супутники зафіксували понад 210 000
пошкоджених будівель в Україні. Близько половини з них — на Донбасі. Крім того,
постраждали від обстрілів більш ніж 900 шкіл, лікарень, церков та інших
установ, попри те що ці об’єкти повинні бути захищені Женевською конвенцією.
У пріоритеті — ОПК та енергетика ЧитатиУРЯД дозволив бронювати 100% працівників
підприємств оборонно-промислового, ядерно-промислового, вугільно-промислового,
нафтогазового та енергетичного комплексів, ремонтників енергетики, будівників
фортифікацій незалежно від віку, військового звання чи військово-облікової спеціальності,
навіть якщо вона дефіцитна. Також терміни збільшено з 6 місяців до 1 року. У
Міністерстві внутрішніх справ своєю чергою повідомили, що забронювали по 90%
штатів рятувальників та поліцейських. Решта 10% співробітників ДСНС мають вибір
мобілізовуватися до лав Збройних сил, Нацгвардії чи Держприкордонслужби. Не
заброньовані правоохоронці можуть долучитися до бригади «Лють» або додатково
створених трьох бойових бригад Нацполіції.
Лідирує Київщина ЧитатиПОТОЧНОГО року 7630 сільгосппідприємств
одержали майже 51 млрд гривень банківських кредитів на розвиток, з них за
програмою «Доступні кредити 5-7-9» — 4521 господарство на 21,3 млрд гривень.
Найбільше позик за різними програмами отримали 715 аграріїв Київщини — 14 млрд
грн. Далі йдуть Кіровоградщина — 3,1 млрд грн для 928 сільгосппідприємств,
Дніпропетровщина (3,1 млрд грн і 563 відповідно), Львівщина (3 млрд грн і 465),
Тернопільщина (2,9 млрд грн і 291), Вінниччина (2,9 млрд грн і 727), Полтавщина
(2,7 млрд грн і 429) і Одещина (2,6 млрд грн і 628). За програмою «Доступні кредити
5-7-9» також лідирує Київщина — 2,6 млрд грн для 422 господарств.
Золоту курку — за пів копійки ЧитатиТРИВАЄ роздержавлення спиртової галузі:
Фонд держмайна виставив на приватизацію Зірненський спиртозавод на Рівненщині.
Як зазначили у ФДМ, підприємство активне, спеціалізується на дистиляції,
ректифікації та змішуванні спиртових напоїв. Ресурсна база заводу дає змогу
випускати високоякісну продукцію у значних обсягах. Стартова ціна — 18,8 млн
грн (без ПДВ). Аукціон відбудеться 12 червня в електронній торговій системі
«Прозорро.Продажі».
Країна-кат ЧитатиЗА ІНФОРМАЦІЄЮ Офісу генпрокурора, згідно
зі свідченнями визволених із російського полону військових, близько 90% із них
зазнавали фізичних і моральних тортур. Генпрокурор А. Костін заявив: «Система,
яку створила росія, — це система катувань і нелюдського поводження з тими, хто
опиняється в їхніх руках — на окупованих територіях або на територіях рф».
Розвивається свинарство ЧитатиСТАНОМ на сьогодні у всіх категоріях
господарств утримується понад 5 млн голів свиней. Більш ніж 66% із них
вирощується на агропідприємствах, поінформували в Мінагрополітики. Торік
українці спожили 2 млн 300 тис. тонн м’яса, зокрема 688 тис. тонн свинини,
імпортованого з цього обсягу було лише 2%. Отож зростання внутрішнього виробництва,
прогнозують у відомстві, дозволить зменшувати обсяги ввезення м’яса з-за
кордону. Цьому сприятиме ціновий фактор: корми в Україні дешевші за світові, а вартість
продукції на міжнародних ринках зростає.
Переважають бензинові авто ЧитатиЗА ДАНИМИ асоціації «Укравтопром», упродовж
травня було придбано за кордоном понад 19 тисяч уживаних легковиків — на 26%
більше, ніж торік. При цьому порівняно з цьогорічним квітнем показник зменшився
на 2%. Найбільше українці купували бензинових автівок — 49%, частка дизельних
становить 23%, електромобілів — 17%, із ГБО — 6%, гібридів — 5%. Загалом від
початку року було зареєстровано майже 95 тис. уживаних легковиків — на 36%
більше, ніж 2023-го.
|