Архів
Вівторок,
25 червня 2024 року

№ 26 (20070)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Соняшник
  Версія для друку          На головну

Ставлять палиці в колеса

Микола ЮРЧИШИН.

ТЕЛЕФОНУЄ давня передплатниця «СВ» педагог із багаторічним стажем із селища Семенівка Кременчуцького району Полтавщини Ніна Іванівна Борисенко: «Пересуваюся я з допомогою палиць, далі подвір’я нікуди не виходжу. Знаючи про це, працівники пересувної пошти всю кореспонденцію, товари першої необхідності, які за потреби їм замовляю, доставляють мені до самісінького порога. Вже передплатили мені «Селяночку» на друге півріччя. Від душі щиро вдячна їм. Шкода, не знаю їхніх прізвищ, але переконана, що це поштовики, на яких потрібно рівнятися іншим».

Хотілося б, щоб таких приємних відгуків надходило до редакції більше. На жаль, більшість із них протилежні. Ось кілька з тієї ж Полтавщини.

«У мене хворі ноги, — скаржиться Любов Володимирівна Млічко із Богодарівки Лубенського району. — Газети пересувна пошта привозить до клубу, що за чотири кілометри від домівки. По можливості добрі люди приносять мені звідти пресу, платіжки за комунальні послуги. Днями я зупинила автомобіль Укрпошти, попросила передплатити «Сільські вісті» на друге півріччя. «Ідіть наступного разу до клубу, там і випишемо, а зараз поспішаємо», — почула у відповідь. «Хіба не бачите, що я на милицях?» — кажу. Врешті-решт газету таки передплатили, але так накричали на мене, що в мене стрибонули тиск та цукор. Що це, як не знущання з людей?».

Бідкається Микола Юхимович Марченко з Івановоселища Кременчуцького району: «На пересувній пошті, котра обслуговує наше село, працювали дві листоноші. Одну з них, яка добросовісно доставляла газети на нашу вулицю, скоротили. Та, що залишилась, одразу ж заявила: «Я вам не Олена і носити кореспонденцію додому не збираюся. Просіть когось, щоб забирав друковані видання у центрі населеного пункту». Ось так ставлять палиці в колеса доставці газет деякі наші горе-поштарі. Починаючи з 18-го по останній 24-й номер я не одержала жодного примірника «Сільських вістей». Хто за це відповість?»

У такій же ситуації постійний передплатник нашої газети Олександр Іванович Литвиненко із Пустовітового цього ж Кременчуцького району. Листоноші пересувної пошти відмовляються доставляти додому пресу немічним людям, тож останній номер «Сільських вістей» він отримав ще за 14 травня. Село дуже довге, і подолати 10 кілометрів, аби забрати видання, пенсіонерові не під силу.

З 1 червня закрили поштове відділення у селищі Гоголеве Миргородського району, а пересувна пошта ще не запрацювала. Про це повідомив незмінний шанувальник нашої газети Микола Андрійович Маренич. «Де мені передплатити «Сільські вісті» на друге півріччя? — переймається чоловік. — І хто донесе останні номери газети?»

Обурюється Григорій Андрійович Іващенко з міста Гребінка. Він передплатив «Сільські вісті» на друге півріччя за індексом 91213. Так з нього замість 287 гривень, куди входить доставка і оформлення, додатково здерли ще 15 гривень.

Про все це я сповістив фахівця передплатного відділу Полтавської обласної філії Укрпошти Тетяну Іванівну. Пообіцяла вжити відповідних заходів. Чекаємо на позитивний результат.

Негаразди в доставці «Сільських вістей» і на Одещині. «Передплатила я газету на перше півріччя, — розповіла Валентина Митрофанівна Перепелиця із села Нові Чобручі Роздільнянського району. — До 16 квітня вона надходила регулярно. А відтоді — наче обрізало. Звернулася до листоноші пересувного поштового відділення. Її відповідь приголомшила — мого прізвища у неї немає у списках. Показую квитанцію на піврічну передплату. «Нічого не знаю, телефонуйте кудись вище», — буркнула, аби відчепилась. Де шукати правди?».

Висловлює невдоволення роботою місцевих поштовиків Василь Федорович Коновка із Шевченкового Ізмаїльського району: «56-й рік передплачую «Сільські вісті», але на таке свавілля наразився вперше. Передплативши газету на друге півріччя за індексом 91213, з мене стягнули ще й 16 гривень «копитних». Мовляв, це амортизація зносу взуття листонош. Що сказати? Як у приказці — що хочу, те й витворяю.

Після дзвінка з редакції цими скаргами пообіцяла зайнятися спеціаліст відділу передплати Одеської обласної філії Укрпошти пані Наталя. А також з’ясувати, чому Андрієві Миколайовичу Жугану із Вікторівки Березівського району доставляють «Сільські вісті» на 10-12-й день після їх виходу.

Намагалися взяти «копитні» за оформлення передплати і з нашого шанувальника з Умані Черкаської області Григорія Юрійовича Таращенка. Безпосередньо з пошти він зателефонував до редакції. Я попросив взяти трубку оператора, але вона відмовилась і тихцем передплатила читачу «Сільські вісті» за ціною, вказаною в газеті.

А ось у селищі Єрки Звенигородського району цієї ж області Вікторові Павловичу Коваленку поштовики взагалі відмовили у передплаті «СВ», сказавши, що газета виходити не буде.

«Нехай передплатник не переймається, газету йому на друге півріччя буде передплачено, — запевнила мене головний спеціаліст передплатного відділу Черкаської обласної філії Укрпошти пані Ольга. — А з тими, хто гальмує передплату, буде дуже серйозна розмова». Хай би так.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Стартували жнива
Читати
Продукти подорожчають
Читати
Збувають престижний об’єкт
Читати
Незаконні вирубки в чорнобильській зоні
Читати
Справжні дані ще страшніші
Читати
Заборонено ворожу політсилу
Читати
Проблеми із субсидіями в містах
Читати
Установлено прохідний мінімум
Читати
Нарощують обсяги видобутку
Читати
Автоелектрорекорд
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове