• Неоголошена війна

«Секретний план путіна» та реалії

Михайло ВЕДМІДЬ.

Однією з провідних тем міжнародного суспільно-політичного життя минулого тижня стала боротьба за мир в Україні і пошуки його досягнення. Немовби перехопивши естафету від відповідних заяв Дональда Трампа та Джо Байдена під час дебатів, свої пропозиції щодо політико-дипломатичного розв’язання проблеми запропонували Китай, Бразилія, Туреччина, Саудівська Аравія, Угорщина. Крім того, лідери деяких країн висловили готовність стати посередниками
у розмові ворогуючих сторін.

СЕРЕД інших, також з’явилася інформація про нібито передачу росією Сполученим Штатам секретного проєкту мирного договору з Україною. Якщо вірити цій інформації, рф готова на значно більші поступки, ніж публічно озвучував путін.

Ключові тези цього мирного плану оприлюднив журналіст із неоднозначною репутацією Дмитро Гордон, якого дехто звинувачує в розповсюдженні інформації, що не завжди відповідає дійсності. Втім, подібні закиди робляться і щодо багатьох інших авторів — як журналістів, так і політиків, експертів та численних медіа, які часто-густо посилаються на власні анонімні джерела.

До речі, таким утаємниченим джерелом-інсайдером може бути будь-хто — від високопоставленого представника влади або спецслужб (згадаймо хоча б директора ЦРУ Вільяма Бернса) до… самого автора-розповсюджувача такої інформації — з метою підвищити свій рейтинг та з інших подібних причин. Тож наскільки опублікована інформація відповідає дійсності, судити самим її отримувачам.

Отже, за словами Гордона, проєкт мирного договору кілька днів тому привіз до Вашингтона міністр внутрішніх справ російської федерації володимир колокольцев. Документ містить такі основні положення: Україна має повністю вийти з Донецької та Луганської областей; росія готова до обговорення передачі Україні Запорізької та Херсонської областей у повному обсязі; рф передасть Україні Запорізьку АЕС і контроль над демілітаризованою 100-кілометровою зоною вздовж Дніпра до Чорного моря; Україна має взяти на себе зобов’язання не перекривати постачання води до Криму; Україна має закріпити в Конституції позаблоковий статус і не вступати до НАТО чи іншого новоствореного альянсу; рф нічого не має проти вступу України до ЄС; Україна має закріпити в Конституції поняття «армія мирного часу» у складі 350 тис. осіб і мати обмежений перелік озброєння, наприклад, не більше 125 бойових літаків; Крим визначається як особлива демілітаризована територія з подвійним підпорядкуванням Україні та рф; США знімають заборону на постачання до рф високих технологій, а також знімають санкції проти нафтогазового комплексу і банківської системи; припинення вогню вздовж лінії фронту має бути запроваджено відразу після початку переговорів про перемир’я у форматі росія — США — Китай — ЄС — Україна; необхідно реанімувати дію договору про ракети малої та середньої дальності, його має підписати Україна.

Раніше, як відомо, українська влада неодноразово заявляла про неможливість переговорів із путіним. Та нещодавно в інтерв’ю американському виданню Philadelphia Inquirer Президент Володимир Зеленський оприлюднив єдиний на поточний момент варіант проведення мирних переговорів із росією — через посередників. Як приклад він навів Чорноморську зернову ініціативу 2022 року. Тоді Україна і росія підписували договір не безпосередньо одна із одною, а із посередниками — ООН та Туреччиною.

Однак під час нещодавнього візиту до Казахстану путін заявив, що переговори через посередників він вважає неможливими. На його думку, у посередників буде недостатньо повноважень. Водночас російський лідер запевняє, що саме посередництво у переговорах, як це було навесні 2022 року з Туреччиною, він вітає.

Тим часом прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан позиціонує себе як можливого посередника у переговорах стосовно припинення війни в Україні. За словами аналітиків Інституту вивчення війни, угорський прем’єр послідовно виступав проти військової допомоги Україні з боку ЄС, тепер же він робить такі спроби як очільник країни, яка головує в Євросоюзі. Орбан, найімовірніше, намагається змістити фокус уваги на Заході в бік питання про мирні переговори, щоб зупинити підтримку України.

Виконувач обов’язків прем’єр-міністра Болгарії Дімітар Главчев 5 липня заявив, що його країна може виступити як посередник у мирних переговорах між Україною і рф. Він наголосив, що переговори мають відповідати статуту ООН і міжнародному праву: «Це умови, які, на мій погляд, не підлягають обговоренню».

Продовжує вірити у силу слова і торжество справедливості президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган, який у середу, 3 липня, зустрівся з главою кремля володимиром путіним в Астані на майданчику саміту ШОС. Турецький лідер заявив: «Туреччина продовжуватиме докладати зусиль для встановлення миру в регіоні та світі. Туреччина може закласти основу для консенсусу з метою припинення війни між росією та Україною спочатку шляхом припинення вогню, а потім досягнення миру. Справедливий мир, який може задовольнити обидві сторони, можливий». Ердоган неодноразово заявляв про те, що Туреччина готова докладати зусиль задля припинення російсько-української війни. За його словами, попри кровопролиття, руйнування та біль Анкара вірить, що справедливий мир можливий. При цьому за кожної слушної нагоди на різних рівнях у Туреччині заявляють про підтримку суверенітету та територіальної цілісності України, готовність надати майданчик для проведення мирних переговорів для завершення російсько-української війни.

Аналітики Інституту вивчення війни вважають, що продовження мирного процесу залежить від можливостей України визволити важливу в оперативному відношенні територію. Своєю чергою успішний контрнаступ нашої країни неможливий без військової підтримки Заходу в коротко- і середньостроковій перспективі.

Одним словом, боротьба за мир в Україні й у всьому світі триває. Хай там як, але створюється враження, що серйозні гравці на геополітичній мапі, скажімо так, чекають на президентські вибори у США, точніше, на їхні результати. Тому що саме від них, на думку багатьох спостерігачів, значною мірою залежатиме подальша доля України та й загалом усього світу. Бо такі на сьогодні реалії.