|
Версія для друку На головну Три врожаї картоплі за рік Олександр ВЕРТІЛЬ. Сумська область. Те,
що це цілком реально, впродовж останніх чотирьох років на експериментальній
дослідній ділянці підтверджує кандидат сільськогосподарських наук доцент
Сумського національного аграрного університету Владислав Коваленко (на фото). МАЙБУТНІЙ
науковець народився і виріс у селі Постольне, що неподалік Сум. Як ведеться у
сільській сім’ї, разом із батьками порав домашнє господарство, обробляв город,
на якому чільне місце займав «другий хліб» — картопля. Звісно, тоді, хлопчаком,
і гадки не мав, що саме ця культура в майбутньому стане об’єктом його
досліджень. Але сталося
саме так. Владислав вступив до Сумського національного аграрного університету,
в якому здобув дві вищі освіти — агрономічну та економічну, попрацював на
виробництві, потім дістав запрошення навчатися в аспірантурі. У поле зору
молодого дослідника картопля потрапила невипадково. Не раз і не двічі
замислювався: чому з весни до осені селяни збирають її лише раз? А чи не можна
два? Або навіть три? Адже з березня по вересень-жовтень у північно-східній
частині України он скільки сонячних днин, і кожна може послужити врожаєві. Впродовж
двох років учений досліджував, як втілити на практиці задумане. З часом при
СНАУ створили науково-дослідну лабораторію «Інститут картоплярства Північного
Сходу України», яку очолив Владислав Коваленко; сформувалася група науковців —
для них картопляні дослідження стали такими ж цікавими і потрібними, як і для
їхнього колеги. За мету було
поставлено вивчити якомога ширше коло питань, що позначаються на врожайності
бульб в умовах північного сходу України, аби напрацювати окремі методичні
рекомендації для власників присадибних ділянок, фермерів, аграріїв, словом, для
всіх, хто бажає з кожної земельної сотки подвоїти-потроїти збір бульби. Звідтоді
Владислав Коваленко разом з однодумцями накопичив значний практичний досвід
вирощування з березня по жовтень трьох урожаїв картоплі. І хай не всі вони
однаково високі, головне інше — в умовах північного сходу є всі можливості
суттєво наростити виробництво переважної більшості сортів бульб. Як наголошує
науковець, найбільш урожайний — другий термін садіння, тобто літній, орієнтовно
з початку липня до третьої серпневої декади, тривалістю 45 діб. Не набагато
«відстає» і перший — з кінця березня до початку червня такої ж тривалості. А
ось так званий осінній, третій, значно поступається попереднім, оскільки
припадає на доволі прохолодну пору, коли сонце вже скупе на тепло. Але
загальний підсумок оптимістичний: валовий збір можна щонайменше подвоїти. Звичайно,
все не так просто. Кожний із трьох термінів садіння має свої специфіку і
особливості, які слід максимально враховувати. Наприклад, висаджувати
заздалегідь прогрітий насінний матеріал у завчасу прогріті гребені, що особливо
характерно для ранньої весни. Тому науковці в окремих випадках вкривали гребені
білим агроволокном. Так само
важливо мати на увазі боротьбу зі шкідниками та хворобами, які особливо
полюбляють картопляні масиви. При цьому рік на рік не схожий, тож потрібно
варіювати застосування тих чи інших препаратів, аби не програти в цій боротьбі. Аж ніяк не
на останньому місці сортове питання. Впродовж кількох років Владислав Коваленко
і його колеги комбінували як сорти бульби, так і час копання. Всі ці
особливості вони аналізують, порівнюють, що дає змогу створювати узагальнену
картину. Поки що не остаточну і не повноцінну. Дослідження
тривають. Вони мають величезне практичне значення для аграрного сектору краю.
Останніми роками вирощування картоплі поступово зміщується до приватного
сектору, залишаючи промисловим виробникам не більше 3-4 відсотків загального
валового виробництва. Ось і нині сукупна площа під бульбою дещо скоротилася
порівняно з минулим роком, хоча залишається цілком достатньою для повного
забезпечення внутрішнього ринку. Сумщина
завше славилася вагомими врожаями картоплі, по яку до сіл щоосені приїжджали
сотні машин з різних куточків України: її не тільки закуповували, а й охоче
міняли на кавуни, дині, олію, борошно, інші продукти, необхідні в домашньому
господарстві. Війна внесла
негативні корективи в цей розклад, однак, на щастя, не скасувала його. І
нинішнього року плантації рясніють зеленими кущиками, в тому числі й
експериментальна ділянка СНАУ, що неодмінно відкриє нову сторінку в розвитку
картоплярства на північному сході України. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Загрозливий брак кадрів ЧитатиПРЕЗИДЕНТ Української аграрної конфедерації
Л. Козаченко повідомив, що станом на сьогодні в агросекторі задіяно 2,8 млн
осіб, із цього обсягу 70% припадає на фермерів, які працюють на комбайнах,
тракторах, вантажних автомобілях. Дефіцит сягає 3 млн працівників, залучених
безпосередньо до збору врожаю: ситуація найскладніша з трактористами,
комбайнерами, агрономами. До початку повномасштабної війни пропозиція становила
14-16 вакансій на одного спеціаліста, а нині — 160. Брак кадрів пов’язаний із
мобілізацією, і теперішня система бронювання не дає бажаної ефективності, а
прийом жінок на роботу, на переконання Л. Козаченка, не зможе виправити
проблеми.
Другі серед... боржників ЧитатиПІСЛЯ отримання п’ятого траншу розміром
2,2 млрд дол. від Міжнародного валютного фонду Україна винна організації вже
13,85 млрд дол. Таким чином, наша держава тепер перебуває на другій позиції
серед найбільших боржників, «обігнавши» Єгипет (13,59 млрд дол.). Першою багато
років є Аргентина — 40,94 млрд дол. На трьох найбільших позичальників МВФ
припадає майже половина (46%) усіх кредитів фонду. Загалом непогашені позики
мають 94 країни.
Величезні обсяги фальсифікату ЧитатиСПІЛКА молочних підприємств України
поінформувала, що частка фальсифікованих молокопродуктів нині сягає 30%.
Насамперед це масло, м’які сири тощо, їх реалізують здебільшого на ринках або в
невеликих магазинах. На думку виконавчого директора спілки А. Дідура, держава
може вплинути на цю проблему. «Перше — це повинна бути затверджена стратегія
розвитку молочного тваринництва в державі. Друге — сформувати з господарств населення
якісь малі та середні сімейні ферми та забезпечити їх обладнанням. У держави є
всі можливості — як Держпродспоживслужба, так і поліція, щоб явище фальсифікату
побороти», — переконаний він. Бізнес готовий збільшувати поголів’я, але для
цього він потребує допомоги від держави, вважає А. Дідур.
Змінились освітні пріоритети ЧитатиУ МІНОСВІТИ повідомили про збільшення
обсягу держзамовлення на підготовку фахівців найбільш затребуваних галузей у
період воєнного стану. Так, протягом 2024-2027 років зросте число бюджетних
місць за спеціальностями у сферах охорони здоров’я, воєнних наук, нацбезпеки і
безпеки державного кордону, транспорту та будівництва, легкої промисловості та
ін.
Не витримують труднощів ЧитатиЗА ПЕРШЕ півріччя закрилися майже 92 тисячі
ФОПів — на 54% більше, ніж торік, і понад 1,5 тисячі підприємств — на 15%
більше. У розрізі галузей найвища частка в роздрібній торгівлі — понад 29 тисяч
ФОПів (приріст сягнув 44,8%), інформаційних технологіях — майже 16 тисяч
(65,9%) та наданні послуг — 9,7 тисячі (60,8%). Найбільше підприємств закрилось
у сферах оптової торгівлі — 194, операцій із нерухомістю — 148, будівництва —
95. Своєю чергою за перше півріччя було зареєстровано майже 148,5 тисячі ФОПів
і понад 13 тисяч нових компаній.
Жнива повним ходом ЧитатиСТАНОМ на 5 липня, за даними
Мінагрополітики, ранні зернові збирають сільгоспвиробники 21 області.
Намолочено 3,7 млн т нового врожаю із 1154,3 тис. га: пшениці — 1,62 млн т із
482,2 тис. га, ячменю 1,56 млн т із 402,7 тис. га, гороху — 166,4 тис. т із 82
тис. га, ріпаку — 285,9 тис. т із 186,9 тис. га, сої — 0,3 тис. т з 0,2 тис.
га. За площею лідирують аграрії Миколаївщини, які впоралися з 314,2 тис. га,
Одещини — 205,1 тис. га та Дніпропетровщини —158,2 тис. га. Натомість за
врожайністю на першому місці Івано-Франківщина — 67,5 ц/га.
Доходи трохи зросли ЧитатиУ ПЕРШОМУ півріччі до загального фонду
місцевих бюджетів надійшло 208,7 млрд грн — на 40,4 млрд грн більше, ніж торік,
повідомили в Мінфіні. Приріст зафіксовано у Миколаївській (+30,5%), Вінницькій
(+27,8 %), Закарпатській (+27,6%), Київській (+27,3) областях, а також у Києві
(+35,8%). У міністерстві збільшення доходів пояснюють тим, що у вищезазначені
регіони переїхали внутрішньо переміщені особи та бізнес з окупованих територій
і місць, де ведуться бойові дії, які налагодили роботу.
Експорт «пригальмували» ЧитатиЄВРОСОЮЗ із 2 липня таки запровадив захисні
мита для яєць та цукру з України через перевищення обсягів імпорту (наш уряд
напередодні стверджував, що таких планів немає). Нагадаємо, ЄС навесні створив
механізм запобіжників щодо семи сільгосптоварів, і в червні його вперше задіяли
щодо вівса. Для українських яєць та цукру цей середній показник становить 23
188,96 тонни та 262 652,68 тонни відповідно. Оскільки обсяги, встановлені
тарифною квотою, були перевищені, то тепер імпорт цих товарів у ЄС буде з
митами.
Повернути вкрай важко ЧитатиЗА ДАНИМИ Уповноваженого ВР з прав людини Д.
Лубінця, росіяни утримують у полоні понад 14 тисяч цивільних українців.
Повернути бранців іще складніше, ніж дітей та військових. «Міняти ми їх не
можемо, якихось додаткових впливів на російську федерацію в нас напряму немає.
У нас немає навіть юридичної бази, на підставі якої нам можна проводити цей
процес», — зазначив Д. Лубінець. Нині, з його слів, триває робота над
поверненням майже 20 тисяч дітей та «десятків тисяч» українців, яких вважають
зниклими безвісти.
|