Пост здоров’я

Cторінку підготував
Микола ЮРЧИШИН.

• На прийомі у спеціаліста

Діабетичні ускладнення

Розмову вів

Микола ЮРЧИШИН.

Фото автора.

На цукровий діабет, який сьогодні вже являє собою неінфекційну епідемію, слабує близько півтора мільйона жителів України. Хвороба має швидкий перебіг та прогресуючий характер, і не так страшна сама по собі підвищеним умістом цукру в крові, як ускладненнями в роботі серцево-судинної та нер­вової систем. Докладніше про цю недугу — у розмові із завідувачем відділу профілактики ендокринних захворювань Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин доктором медичних наук, професором В. І. ПАНЬКІВИМ.

— Володимире Івановичу, як запобігти подібним ускладненням?

— Кожна людина повинна знати про основні прояви цих ускладнень, аби вчасно звернутися до лікаря. Діабет — хвороба, яку ми поки що вилікувати не в змозі. Але можемо забезпечити людям із цією патологією задовільну якість життя. Аби запобігти ускладненням, потрібно насамперед підтримувати рівень цукру в крові близький до нормального. Він становить 3,3-5,5 мілімоля на літр. Проте для діабетика рівень цукру, який рекомендуємо як цільовий, може бути дещо вищий. Найважливіше — уникати коливань протягом доби, щоб не було високих перепадів. Унаслідок нехтування цими правилами можуть розвинутися патології центральної і периферійної нервових систем. Це, передусім, діабетична енцефалопатія (дистрофічне ураження головного мозку). Вона здебільше дається взнаки головним болем, запамороченнями, порушенням координації рухів при ходьбі. Можуть мати місце погіршення пам’яті, дискомфорт, пов’язаний з атеросклерозом судин головного мозку, а відтак розвиток гострих порушень мозкового кровообігу.

— Що найбільше дошкуляє хворим?

— Ураження периферійної нервової системи спостерігається практично в кожного діабетика, таких близько 75 відсотків. Наприклад, якщо при синдромі діабетичної стопи біль виникає під час навантаження, тобто при ходьбі, то біль через нейропатію (ураження периферійних нервів) не пов’язаний із рухом і непокоїть хворих переважно у нічний час, коли людина має відпочивати. Він має пекучий, нестерпний характер. Часом настільки, що хворий не знаходить собі місця. Аби запобігти цьому, слід вчасно діагностувати нейропатію. Такий біль може виникати і в руках, але в основному все ж таки у ногах. Прикметно, що при цьому кінцівка терпне, німіє.

Відтак виникає і звуження судин, тобто ангіопатія, і діабетична нейропатія. Усе це разом часто-густо призводить до грубих проявів цукрового діабету, а саме зниження чутливості судин. Наприклад, якщо хворий походить босоніж по гарячому піску, може запросто обпекти ступні, бо не відчуває жару. Сюди ж належать розлади шлунково-кишкового тракту, зумовлені автономною нейропатією. Вона спричиняє порушення травлення, знижується моторика шлунково-кишкового тракту. Відтак виникає атонія (ослаблення тонусу кишечнику), що спричиняє часті проноси і так звану діабетичну ентеропатію, яка також створює чимало проблем. Ще одним ускладненням є атонія сечового міхура, коли людина не контролює виділення сечі. А також автономна нейропатія серця, яка характеризується пришвидшеним серцебиттям. Можуть бути і перепади артеріального тиску — аж до дуже низького. Ймовірні також більш небезпечні проблеми — скажімо, інфаркт міокарда, особливо підступний тим, що має безбольовий характер. На жаль, такі ускладнення діагностуються не завжди вчасно.

— Низький рівень цукру так само небезпечний, як і підвищений?

— Так. Людина, хвора на діабет, як уже було сказано, передусім має контролювати рівень цукру в крові, не допускати гіпоглікемії (зниження концентрації глюкози). Треба, щоб рівень цукру був не нижче 2,7 мікромоля. Бо насамперед це негативно позначається на нервовій системі. Мозок найбільш чутливий до нестачі цукрів. І якщо виникають коматозні стани, він просто відключається внаслідок гіпоінсулінемічної коми. Допускати цього не можна, щоб не розвинулися незворотні процеси. За перших же ознак гіпоглікемії цей брак треба відразу компенсувати солодким чаєм, іншими (негазованими!) солодкими напоями, цукерками. І періодично, раз на пів року, відвідувати невролога. Рання діагностика дасть змогу провести профілактику і запобігти неврологічним проявам. Невролог призначить відповідне обстеження і спільно з ендокринологом коригуватиме лікування.

— А як саме лікують неврологічні ураження?

— Крім підтримання нормального рівня цукру в крові та уникнення гіпоглікемії, з профілактичною метою приймають вітаміни, насамперед групи В. Бо з їжею ми споживаємо їх значно менше, ніж потрібно. Тому рекомендуються двічі на рік (узимку та навесні) різні комплексні препарати вітаміну В в ін’єкціях і таблетках. Також є ще препарати альфа-глікоєвої кислоти — основні в лікуванні нейропатії. Якщо ж у людини больова форма, то тут уже відповідні препарати має призначати тільки лікар. Але ще раз наголошую: основне — дотримуватися режиму харчування, нормалізувати фізичні навантаження та контролювати рівень цукру в крові. Це дасть змогу запобігти і судинним, і неврологічним проявам захворювання. Діабетик повинен контролювати рівень артеріального тиску, бо його високі показники також є чинником порушень мозкового кровообігу. Хворий має стежити за жировим обміном, тобто за кількістю холестерину, тригліцеридів та інших його компонентів, адже підвищений їх рівень може призвести до судинних і неврологічних ускладнень.