|
Версія для друку На головну Сонячна верета — привіт від пращурів Ганна КЛІКОВКА. Вінницька область. |
Фото з відкритих джерел. |
У
селі Стіна Томашпільської громади на Вінниччині майстри об’єдналися, щоб
творити красу, і відкрили ткацький центр VERETA. ВЛАСНЕ,
ткацьке ремесло жило поміж людей із давніх-давен. Але працювали жіночки вдома,
на старовинних верстатах, які були в переважній більшості майже в кожній оселі.
З часом інтерес до створення шедеврів власноруч згасав, у моду увійшли фабричні
вироби. Минулого літа відродити давнє мистецтво взялася молодіжна громадська
організація «Наше Поділля». Керівник організації Юрій Степанець (на фото)
наголошує, що мета центру не лише збереження традицій ткацтва, а й сприяння
розвитку сільських територій. Пан Юрій
розповів, що центр об’єднав сім майстринь, які впродовж останніх семи років на
збережених у родинах ткацьких станках відтворювали традиційні на Поділлі верети
— килимки. «Нам
хотілося відродити давні зразки, водночас осучаснити традиційні вироби, надати
їм, так би мовити, практичного застосування. Тому розробили нову лінійку
продукції — подушки для меблів, чохли для телефонів, авторські жіночі сумки,
косметички, — розповідає майстриня Оксана Терешко.— Усе це виконано у стилі,
притаманному ткацтву цієї місцини». Ідея
створення ткацького центру виникла іще до війни, ентузіасти виношували купу
планів. Для початку, за словами Юрія Степанця, оголосили збір коштів. Вдалося
зібрати 90 тисяч гривень, закупили чотири нові ткацькі станки, швейну машину та
оверлок. Ще частина коштів пішла на ремонт сільської хати, яку викупила
організація. Вона й стала центром ткацтва у Стіні. Передбачене приміщення для
зацікавлених опанувати ткацьке мистецтво — тут можна переночувати, пройти
майстер-клас, попрацювати власноруч за ткацьким станком, навчитися новому і
показати щось своє. До речі, приклади такого навчання вже є, доброзичливі
господарі не криють секретів. «На жаль,
через війну спершу ми призупинили працю, а тепер вирішили повернутися до
реалізації задумів. Люди не можуть без роботи, до того ж це заробіток, у селі
це дуже виручає, особливо молодь. Виходить так, що наші пращури подають нам
руку допомоги у важкий час. Адже традиції ткацтва передавалися від покоління до
покоління близько п’яти тисяч років. Смужки на тканинах наших майстринь інколи
порівнюють зі своєрідним культурним ДНК. І от цей генетичний код нашого народу,
нашої нації зараз як ніколи нас тримає. І будь-які дії, здатні його підсилити,
ідуть нам на користь, — переконаний Степанець. — Тому благородна мета — зробити
так, щоб це ткацтво було «живим». Кожна з майстринь
має свій почерк, молодь його виробляє поруч досвідчених. У гурті працювати
цікаво й приємно. Чи не найбільший досвід у Світлани Антонишиної — понад 30
років. Працює вона за двома верстатами. Каже, що виготовляти доріжки навчилась
ще з юних літ від старших, однак лише зараз відчула, що це ремесло насправді
відроджується. «В давнину
старші односельці дуже багато ткали, — розповідає жінка. — Особливо, коли
закінчувались польові роботи, жінки ставали до верстатів. Ткали доріжки,
полотно, налавники, килими. Плели рушники з візерунками. Станки мали всі, хто
заможніше жив. А бідніші позичали верстати, бо ж не завжди мали за що їх
придбати. Наприклад, перший верстат я купила, він у мене вже років 30, а другий
мені дали у центрі. Їм, мабуть, років по 100, вони всі дубові й дуже давні.
Цікаво переглядати старовинні вироби. Наприклад, килимки, які стелили молодятам
під ноги, як ті вінчалися, на них клали плетений рушник — теж давній. Зараз
мати наші вироби в домівці стає, сказати б, престижно. Це тішить, додає сил
творити». Матеріал для
своїх виробів майстри закуповують. А ще вони започаткували цінну екологічну
ініціативу — використовують вживаний і непотрібний текстиль, повторним його
використанням дають йому друге життя. Село Стіна —
мальовниче, з багатою культурною спадщиною і цікавим фольклором. Розташоване за
більш як сотню кілометрів від обласного центру. Одначе проблеми цієї території,
як і більшості сільських, — кепські дороги та відсутність можливості достойного
заробітку, жодним чином не сприяють розвитку села. «Робота на ткацьких
верстатах є однією з небагатьох можливостей для місцевих жінок отримувати
стабільний дохід, — розмірковує Юрій Степанець. — Краса, як відомо, рятує
світ...». Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Продовжено воєнний стан і загальну мобілізацію ЧитатиМИНУЛОГО
вівторка, 23 липня, парламент 339 «за» затвердив укази Президента (повноваження
якого закінчилися 20 травня…) щодо продовження дії правового режиму воєнного
стану та загальної мобілізації на 90 днів. Вони триватимуть із 12 серпня по 9
листопада. Розглянувши ці два проєкти законів і попрацювавши загалом дві з половиною
години, депутати (строк конституційних повноважень ІХ скликання завершився ще
торік, чергові вибори мали відбутися 29 жовтня 2023-го, а вибори президента —
31 березня цього року) розійшлися на так звані канікули до вересня.
Полтавщина вже упоралася ЧитатиЗА ДАНИМИ Мінагрополітики, станом на 26
липня аграрії зібрали з понад 5871,9 тис. га полів 22 324,6 тис. т ранніх
зернових, зернобобових та олійних. Пшениці намолочено більш ніж 14,7 млн т,
ячменю — 3,8 млн т, гороху — 416,3 тис. т, ріпаку — 3 млн т. За площами
лідирують Одещина, де впорано 733,3 тис. га, Дніпропетровщина — 630,7 тис. га,
Миколаївщина — 536,5 тис. га. Першість за врожайністю перейшла від
Івано-Франківщини до Херсонщини — 64 ц/га. А хлібороби Полтавщини вже завершили
збирання ранніх зернових і зернобобових.
Наповнення сховищ триває ЧитатиУ
РАМКАХ підготовки до опалювального сезону станом на 22 лип-ня вже накопичено
понад 10 млрд кубометрів блакитного палива. За інформацією Нафтогазу, такі
темпи дають можливість «оптимістично прогнозувати виконання плану» — 13,2 млрд
куб. м до 1 листопада.
Пріоритет — оборона ЧитатиЗА ПІДСУМКАМИ січня — червня видатки
загального фонду держбюджету на сектор безпеки й оборони становили 888,4 млрд
гривень — 57,5% від усієї суми. Ці кошти спрямували на зарплати
військовослужбовців, поліцейських, придбання військової/спеціальної техніки,
озброєння, боєприпасів, пально-мастильних матеріалів, а також на медичне
забезпечення.
«Розраховуйте на себе» ЧитатиТАКИЙ
заклик до українців стосовно питання підготовки до зими оприлюднив виконавчий
директор компанії «ДТЕК» Д. Сахарук. За його даними, внаслідок російських
ударів втрачено 90% генерації. Планується відновити 60-70% власним коштом, а
також за рахунок старого обладнання, яке передають із Європи. Д. Сахарук оцінює
поточні потреби у 350-400 млн дол., при цьому донори не готові фінансувати
ремонт пошкоджених приміщень, але в такому разі в морози обладнання не
працюватиме. В Укренерго також заявили, що відновити все не вдасться, бо
масштаби руйнувань колосальні. Д. Сахарук очікує від усіх учасників процесу
підготовки енергетики до зими збільшення швидкості: «Її потрібно помножити на
100. Тоді ми щось встигнемо в усіх процесах».
Під варту на 60 діб без застави Читати25
ЛИПНЯ правоохоронці затримали підозрюваного у вбивстві відомої мовознавиці,
громадської діячки Ірини Фаріон. Ним виявився 18-річний житель Дніпра В.
Зінченко. Під час судового засідання він заперечив свою провину, заявивши, що
«нічого не робив, і з Фаріон я нічого не робив… це не я». Правоохоронці
перевіряють його причетність до російських неонацистських угруповань, одне з
яких напередодні оприлюднило гучну заяву і взяло на себе відповідальність за вбивство.
Інтереси В. Зінченка представляє адвокат І. Сулима, який раніше захищав
проросійського блогера І. Коцабу. Суд арештував підозрюваного на два місяці без
можливості внесення застави.
У металургів приріст ЧитатиЗА ПЕРШЕ півріччя було вироблено 3,47 млн
т чавуну (на 22,25% більше проти аналогічного торішнього періоду), сталі — 3,87
млн т (на 36,96% більше). Як повідомили в Укрметалургпромі, таким чином наша
країна тепер обіймає 13-те та 21-ше місця у світовому списку. Першість із
виплавки чавуну та сталі тримає Китай: його частка у загальній структурі
становить 61,9% та 55,6% відповідно.
Зі стандартною тривалістю ЧитатиЗГІДНО
з рішенням уряду, цей навчальний рік розпочнеться 2 вересня 2024-го і
завершиться 30 червня 2025 року. Обладміністрації отримали доручення
організувати освітній процес залежно від безпекової ситуації на своїх
територіях.
Цілеспрямовано атакують лікарні ЧитатиЯК ІДЕТЬСЯ в заяві МОЗ, від початку
повномасштабної війни було пошкоджено 1642 медичні об’єкти, що належать 676
закладам охорони здоров’я. 214 будівель зруйновано повністю. «Росіяни
цілеспрямовано атакують лікарні, пологові будинки, амбулаторії та поліклініки»,
— наголосили у відомстві. Найбільш постраждали медзаклади в Харківській,
Донецькій, Миколаївській, Херсонській, Чернігівській, Київській,
Дніпропетровській, Запорізькій, Сумській областях. Удалося відновити 885
об’єктів.
Перші гроші отримано ЧитатиЄВРОСОЮЗ
через Європейський фонд миру та Фонд підтримки військового потенціалу України
передав нашій державі 1,5 млрд євро із прибутку від заморожених російських
активів. Як відомо, це перший транш. Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн
заявила, що кошти призначені для підтримки оборони та відновлення нашої країни.
Зріс попит на нові машини ЧитатиЗА ІНФОРМАЦІЄЮ Укравтопрому, із січня по
червень було реалізовано понад 32,8 тис. нових легковиків. Це на 21% більше
порівняно з показниками аналогічного торішнього періоду. Також за підсумками
першого півріччя українці придбали близько 7,3 тис. китайських легковиків, у
півтора разу перевищивши результати минулого року.
|