• Гаряча тема

«Щипати гусей» — справа ювелірна

Тетяна ВАСИЛЕНКО.

Якось голова Комітету ВР із питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев порівняв збір податків зі… щипанням гусей. Мовляв, це треба робити так, щоб і гусак не кричав, і щоб пух зібрати.

БУЛО це на початку великої війни: тоді саме з ініціативи Гетманцева бізнесові знизили частину податків (наприклад, єдиний із 5 до 2 відсотків) і навіть подарували «канікули» (тобто відтермінування обов’язкових платежів без жодних санк-цій). Щоправда, «податковий рай» тривав недовго: бюджети ж бо почали тріщати по швах. І вже від серпня 2023-го все повернулося на довоєнний рівень.

_{Iз Печерських пагорбів видніше?}

НИНІ маємо іншу крайність: уряд вніс до парламенту законопроєкт №11416 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», що передбачає суттєве підвищення прямих податків. Із неспростовною мотивацією: якщо цього не зробити вже сьогодні, то у вересні нашим захисникам не буде чим платити! Що ж пропонують урядовці з Печерських пагорбів?

Збільшення військового збору з 1,5 до 5 відсотків із доходів фізичних осіб;

1 відсоток цього збору справлятимуть із доходів юридичних осіб та ФОПів третьої групи (йдеться фактично про податок з обігу);

5 відсотків збору (в розрахунку двох мінімальних зарплат на місяць, тобто 800 гривень) сплатять ФОПи першої, другої та четвертої груп;

5 відсотків військового збору від вартості операцій з купівлі та продажу банківських металів; від вартості послуг мобільного зв’язку для кінцевого споживача; із продажу нерухомості (другий раз на рік і більше);

15 відсотків збору з купівлі нового легкового авто;

30 відсотків — із продажу ювелірних виробів.

І все це, за підрахунками Мінфіну, має забезпечити лише четверту частину від необхідних 500 мільярдів гривень.

Додайте підвищені акцизи на пальне та солодку воду, нову вартість електроенергії, яку ми вже сплачуємо (4,32 за кіловат — це не 2,64), оподаткування міжнародних посилок, вартість яких перевищує 45 євро… Все це лягає на наші з вами плечі вже зараз. Таким чином, планувати сімейні бюджети доведеться ще більш прискіпливо, з кількома олівцями в руках. А відмовляти собі доведеться навіть у найнеобхіднішому.

_{«Посадіть урядовців на мінімалку!»}

КУПІВЛЯ нового авто чи коштовностей у цей буремний час — точно не про читачів «Селяночки». А ось як розподілити те, що прийде в родину зі звичайної мінімалки у 8 тисяч «брудними»? Якщо нині ми сплачуємо з неї 18 відсотків ПДФО та 1,5 — військового збору, то цілий місяць маємо прожити на 6,450 гривні. А як тільки військовий збір зросте до 5 відсотків, будемо змушені виживати на 6,160, причому й восени та взимку, коли електроенергії знадобиться значно більше, і витрати на обігрів помешкання додадуться… От би нашим урядовцям хоч місяць пожити на ці гроші! Та чимало селян не мають і таких, з дозволу сказати, заробітків. Але при цьому активно допомагають армії, а їхні діти й онуки захищають Україну від ворога. Село і воює, і працює — у той час, як високооплачувані чиновники заброньовані!

«Ну, якщо вже заброньовані, то мають отримувати мінімальні зарплати, як більшість українців. Тоді буде бодай відносна справедливість. Бо якщо затягувати паски, то всій країні. А то сьогодні директор державної Укрпошти Смілянський отримує два мільйони (!) гривень на місяць, заступник голови наглядової ради Укрзалізниці Сергій Лещенко — 242 тисячі, найнижчого рангу чиновник у державних структурах — щонайменше 30 тисяч, як боєць ЗСУ не на лінії вогню. Так не має бути», — слушно обурюється ексгенпрокурор капітан ЗСУ Юрій Луценко.

У Кабміні парирують — соціальні видатки покривають наші міжнародні парт-нери (читай: чому б не пошикувати чужим коштом?). Саме оця прірва між чиновниками та звичайними людьми, яка лише поглиблюється у війну, — один із головних чинників недовіри суспільства до влади.

А ще — неналежна комунікація: чому так сталося? Як зверстали й ухвалили «провальний» бюджет? І що конкретно зробили самі державні, з дозволу сказати, достойники, аби знайти додатковий ресурс для наших захисників?

_{Що пропонує бізнес?}

ПРОТИ такого аврального підвищення податків виступають і бізнесмени, адже уряд не знайшов можливості обмізкувати цю тему з роботодавцями. Саме тому майже тригодинна зустріч із представниками Кабміну 31 липня завершилася… нічим. І Федерація роботодавців України, і Спілка українських підприємців застерігають: це ляже додатковим навантаженням на «білий» бізнес, який сплачує податки, зберігає робочі місця та жертвує на ЗСУ. А всі дискусії, який саме податок підвищити, впираються в неефективність податкової та митної політики! Проте її ніхто не прагне змінювати, тільки й чуємо про нові й усе більш зухвалі схеми — корупція у війну, на жаль, «розквітає». Коли ж доходить до покарання, тоді, як мовиться, кінці у воду.

Торгово-промислова палата України виступила із заявою, в якій пропонує урядові зосередитися на ліквідації схем та підвищити ефективність роботи контролюючих органів; автоматизації бізнес-процесів, скороченні другорядних видатків із держбюджету (згадайте бодай майже два мільярди на «Єдиний марафон»-2024, який так ревно захищає Прем’єр Шмигаль) та підвищенні ставки ПДВ на 4-5 відсотків. Тоді нові податки зачеплять і «білий» бізнес, і тіньовиків, що оперують контрабандою.

Мінфін відповідає, що підвищення ПДВ призведе до подорожчання всіх товарів, зокрема найнеобхідніших, як-от харчі та ліки. Але, зрештою, будь-яке підвищення податків провокує зростання цін, тут зовсім не треба бути економістом. І все ж непрямі податки значно менш шкідливі, ніж прямі, це також аксіома.

«Ми готові дискутувати щодо зміщення акцентів у податках, але ця дискусія має бути короткою і ефективною: домовилися про перегляд — імплементували. Часу для затягування немає», — відрубав міністр фінансів Сергій Марченко.

Проте так думають навіть не всі «слуги». Заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Олександр Ковальчук вважає, що в разі ухвалення урядової версії законопроєкту саме «білий» бізнес опиниться під серйозним, почасти непідйомним, навантаженням. А тіньовий, навпаки, — розквітне. Тому чиновник ініціює подальші зустрічі з роботодавцями, аби вийти на оптимальний варіант закону. Той, який наповнить оборонний бюджет і дасть змогу вижити бізнесу. Інакше щонайменше третина його, як мовиться, вже на старті згорне роботу.

Не в захопленні від пропозицій уряду й міжнародні партнери. Так, донедавна спецпредставниця США з питань економічного відновлення України Пенні Пріцкер (днями вона пішла з цієї посади) радила починати не з податків, а з реформування митниці й боротьби із «сірими» ринками.

Отже, контраверсійний проєкт не сприймає ані бізнес, ані партнери, ані суспільство. Це надпотужний сигнал урядовцям, які чомусь вирішили застосувати таку собі лінійну логіку: якщо підвищити податки, то грошей одразу стане більше. А може, навпаки, менше? Бо «щипати гусей», панове Гетманцев і Марченко, — справа навіть дуже ювелірна. Розпитайте в селян, вони знають. А особливо коли за неї беруться аж ніяк не ювеліри…

Верховна Рада повернеться до податкового питання, коли після відпочинку (!) збереться на чергове пленарне засідання. Отоді й дізнаємося, хто платитиме більше і на скільки.