• На зв’язку — Запоріжжя

_{Поле віддячує за працю}

Ганна КЛІКОВКА.

СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ підприємства краю продовжують збирати нелегкий запорізький хліб. Уже скосили 94 відсотки засіяних полів. Про це повідомили в департаменті агропромислового розвитку Запорізької ОДА. Вже зібрано 271 тисячу тонн збіжжя, середня врожайність — 23,3 центнера з гектара. Цього року жнива розпочались раніше, ніж торік. Майже вся техніка аграрних підприємств працює на полях, задіяно 432 комбайни та майже дві тисячі тракторів. Завершено збирання гороху, ріпаку та ярого ячменю. На фінішній прямій — зернові культури. За попередніми розрахунками, валовий збір озимої та ярої пшениці на підконтрольній Україні території області очікується на рівні 250 тисяч тонн. Хлібороби впевнені, що Запорізький регіон буде повністю забезпечений продовольчим зерном.

_{Житло для постраждалих}

НА БУДІВЕЛЬНОМУ майданчику біля будинку на вул. Незалежної України, 67, кипить робота, вже виконано 55 відсотків від запланованого. Ця адреса добре відома запоріжцям, торік навесні сюди влучили дві російські ракети, тоді загинули 13 мирних мешканців, із них одна дитина. Будівельники намагаються вчасно закінчити роботи, адже потрібно в стислий термін передати ключі від відремонтованих квартир їхнім власникам — 80 сімей із нетерпінням чекають повернення до своїх домівок. Нині про ті страшні події майже ніщо не нагадує: зруйнований під’їзд практично відбудовано, тривають роботи на даху. Сусідні під’їзди, які були пошкоджені, але встояли під ракетним ударом, утеплюють ззовні. Загальна вартість робіт з відновлення становить понад 130 мільйонів гривень.

У будинку були зруйновані повністю 34 квартири, понад 65 людей звернулися по допомогу. Поки триває відбудова, власникам зруйнованих осель Запорізька міськрада щомісячно виплачує на проживання по 10 тисяч гривень. Війна завдала багато лиха містянам, загалом у Запоріжжі виконуються роботи з відбудови 12 зруйнованих російськими атаками багатоповерхівок. Збитки від понівеченого житла у приватних забудовах важко навіть порахувати.

_{Автівки прислужаться обстріляним селам}

ЧОТИРИ громади регіону отримали автівки від німецьких партнерів. Ключі від позашляховиків вручили керівникам Комишуваської, Гуляйпільської, Степногірської та Вільнянської громад — ці території постійно перебувають під ворожими обстрілами, тому особливо потребують доправлення туди вантажів із найнеобхіднішими продуктами і речами та швидкої евакуації людей. Голова Вільнянської територіальної громади Наталія Мусієнко наголосила, що такий транспорт громаді потрібен як повітря, адже тут проживають 400 вимушених переселенців, що потребують гуманітарної допомоги, яку тепер буде зручно розвозити. У деяких селах є проблеми з водопостачанням, тож тепер значно полегшиться доставка ємностей із питною водою. До 1 вересня громади будуть забезпечені 25 новими автобусами, які перевозитимуть школярів до місць навчання. Ними зможуть користуватися й учні, які пересуваються на візках. Кошти на закупівлю шкільного транспорту виділено з державного бюджету та за умови співфінансування з місцевих кошторисів.

_{Не зламатись і йти вперед}

ПРИКЛАД Олександра Бурмаки є зразком витривалості працьовитої людини у майже безнадійній ситуації. До повномасштабного вторгнення чоловік у поті чола піднімав свій бізнес у рідному селі Верхня Криниця Василівського району: розвивав акваферму з розведення африканських сомів. Будувались басейни, робились свердловини, встановлювались електрогенератори, сонячні батареї тощо. Тобто крок за кроком створювалось автономне господарство, в яке було вкладено не один мільйон гривень. Коли в село вдерлися окупанти, врятувати рибне господарство не вдалося. Олександр перебрався у Запоріжжя, де вирішив відновити свою справу. Зареєструвався як приватний підприємець та подав заявку в урядову програму єРобота. Отримав грант, до 250 тисяч гривень доклав трохи своїх грошей, винайняв приміщення, придбав обладнання, оформив двох працівників. Праця була копіткою і тривалою, чимало часу забрало оформлення сертифікатів на рибу, воду. Лише у травні цього року в Олександра з’явилися перші соми. Зате зараз їх 45 та ще 150 мальків. Тож справа розвивається!

_{Не загубити слідів минулого}

У ДЕРЖАВНОМУ архіві розпочинається оцифрування документів, які тут зберігаються, а їх небагато немало — майже 2,5 мільйона, найдавніші з них датуються XVI століттям. Це найкращий метод збереження архівної інформації для нащадків. Оператори скануватимуть документи, корисні для вивчення родинної історії. Планується, що місцеві архівісти разом із міжнародними партнерами оцифровуватимуть понад п’ять тисяч кадрів щодня. Належить виконати велику підготовчу роботу. На першому етапі обласний архів уже підготував понад 100 тисяч справ, а це — мільйони аркушів. Дбають, аби не була втрачена жодна інформація.

_{Тікали майже «гаремом»}

ТАКИЙ собі «мінігарем» вирішив виїхати із Запоріжжя до Польщі. Як з’ясувалося, 37-річний чоловік прихопив із собою за кордон не лише нову дружину, а й колишню, з якою розлучився лише місяць тому. Молоде «подружжя» прямувало, за їхньою версією, на лікування нової дружини, інваліда 1 групи. Одначе на кордоні «молодята» визнали, що шлюб уклали за розрахунком: нова дружина після перетину кордону мала отримати від чоловіка дві тисячі доларів і повернутися в Україну. Мовляв, не зійшлися характерами… Одначе усі розрахунки полетіли шкереберть. За ознаками кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 332 ККУ «Незаконне переправлення осіб через державний кордон України», оперативні співробітники Львівського прикордонного загону направили повідомлення до Нацполіції. Правоохоронці вже відкрили провадження.