• Ну і ну!

Крутять як циган сонцем

Микола ЮРЧИШИН.

САМЕ такого висновку дійшла жителька Борисполя Київської області Тамара Іванівна Меленчук, коли завітала до місцевого управління Пенсійного фонду і наразилася там на низку необґрунтованих бюрократичних перепон.

Більше сорока років відпрацювала жінка на державу. Не думала не гадала, що не зможе повністю скористатися своїм правом піти на заслужений відпочинок, гарантований Конституцією України. «Після досягнення пенсійного віку ще рік не оформляла пенсії, — розповіла редакції Т. Меленчук. — І не тому, що не вистачало умов для її призначення чи не достатньо було документів, а тому, що не раз чула від своїх ровесників про грубість і безтактність працівників уповноваженого органу. Тому все відкладала візит до нього. Цього року нарешті наважилась спробувати подати документи на призначення пенсії. І те, чого боялася, від мене не втекло. Натрапила на стіну непорозуміння, недоброзичливості та небажання надати хоч малу допомогу у вирішенні правових питань. Не знаю, хто мені призначав пенсію, але за підписом однієї людини зі стажу викинули майже десять років. А це явно позначилося на розмірі призначеної виплати. В управлінні Пенсійного фонду міста Бориспіль спеціалісти лише знизують плечима. Мовляв, нічим допомогти не можуть, бо такими питаннями не займаються. Дивина, та й годі. І тут же виникає підозра: а якими ж питаннями вони тоді займаються?

Написала скаргу. Просила чітко роз’яснити, за що мені викинули стільки років стажу. Одержала необґрунтовану відписку. До речі, лист-відповідь мені не надсилали поштою, як це мало б бути. Довелося ще раз іти у Пенсійний фонд, додатково вистоювати в черзі. І що ж? Прочитавши цю відписку, відразу виникло чимало запитань стосовно професійного підходу спеціалістів до призначення пенсії».

Виникли вони і в нас та у незалежного експерта з питань призначення пенсій Івана Коломійчука. І справді, до страхового стажу Тамарі Меленчук не зарахували період із 28.03.1984-го по 2.07.1984-го років, оскільки в даті прийому на роботу «вбачається виправлення». А те, що воно затверджене печаткою, і в графі 4-й трудової книжки є чіткий наказ №18 від 30.03.1984 р., до уваги не взято.

Не зараховано також період роботи з 3.09.1984-го по 28.03.1986 року у військовій частині 62341, оскільки відсутня дата звільнення. І тут у Пенсійному фонді допустили промашку. У трудовій книжці є запис про те, що Т. Меленчук 28.03.1986 року переведено (а не звільнено) з посади на дійсну військову службу у цій же частині, і вся подальша її служба проходила в ній до 4.06.1993 року. Про це свідчать записи як у трудовій книжці, так і у військовому квитку. Але й ці роки чомусь не зарахували до стажу. Створюється враження, що ніхто зі спеціалістів установи не вчитувався у текст документів, а все робилося на тяп-ляп. А що скажуть на це у Пенсійному фонді України? Сподіваємося на оперативну відповідь і вжиття відповідних заходів.