Каплиця на «дорозі життя»

Олександр МОЛИБОГА.

25 БЕРЕЗНЯ 2022 року жителі села Анисів, що розташоване в передмісті Чернігова і де проживає автор цих рядків, запам’ятали як один із найтрагічніших днів. Саме тоді стався найбільший обстріл села, під час якого загинули мирні жителі. Перший був 9 березня, також протягом 19, 20 та 21 березня ворожа авіація завдавала ударів по Анисову. Тоді також були постраждалі...

На початку березня вороги захопили сусідні Лукашівку, Количівку, Іванівку, Слободу та Буди і звідти вели вогонь по нашому селу, де були наші воїни. Оскільки траса з Чернігова на Київ була під контролем супостатів, то люди з обласного центру виїздили польовою дорогою через Анисів, яку згодом наречуть «дорогою життя». Особисто в ці дні бачив тисячі автомобілів, в яких люди тікали у безпечніші місця.

Тоді в Анисові дістав поранення журналіст Андрій Цаплієнко, який приїхав робити репортаж про «дорогу життя». Потрапив тут під обстріл і міський голова Івано-Франківська Руслан Марцинків, котрий віз гуманітарну допомогу до Чернігова.

25 березня 2022 року почався мінометний обстріл Анисова, що тривав близько однієї години. У людей, які поховалися у підвалах, здригалися серця, думали, що розпочався Страшний суд. Коли ворогам вдалося влучити в нашу бойову машину піхоти (БМП), пролунав такий гучний вибух, що здалося, від села нічого не залишилось.

Жителі Анисова сприяли нашим військовим чим могли: готували їсти, давали харчі, теплі речі, тютюн. Анисівські чоловіки, які в різні роки працювали водіями та механізаторами, допомагали ремонтувати військову техніку.

Після визволення Анисова від облоги, за сприяння міського голови Івано-Франківська Руслана Марцинківа, на «дорозі життя», на місці підірваної БМП, збудовано каплицю Православної церкви України як символ нескореності села. Під час відкриття каплиці, коли виконувався Державний гімн України, присутні побачили в небі лелеку — птаха, священного для українців. І в цьому є щось символічне, обнадійливе…