Нові правила військового обліку

rbc.ua

16 липня був останній день, коли військовозобов’язані могли оновити свої військово-облікові дані, уникнувши покарання. На тих, хто не встиг цього зробити або проігнорував вимогу закону, очікують штрафні санкції.

ЩО Ж змінилося після 16 липня? Інформаційне агентство РБК-Україна дізналося у Міноборони відповіді на головні запитання.

Що зміниться для військовозобов’язаних після 16 липня?

Для тих законослухняних громадян, які оновили свої персональні дані у період із 18.05.2024-го по 16.07.2024-го, нічого не зміниться. Загальна мобілізація продовжить відбуватися у порядку й у спосіб, передбачені чинним законодавством.

Натомість для військовозобов’язаних, які не оновили своїх персональних даних у зазначений період, передбачена адміністративна відповідальність за частиною третьою статті 210-1 КУ про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП) (порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію).

При цьому притягнення військовозобов’язаного до адміністративної відповідальності жодним чином не звільняє його від виконання військового обов’язку.

Що чекає на тих, хто до 16 липня не оновив даних і не став на облік?

На запитання, чи буде їм усім проводитись розсилання повісток на наявні поштові адреси/відкрито проти всіх провадження/всі будуть оголошені у розшук в Міноборони наголошують, що необхідно розрізняти відповідальність тих громадян, хто перебуває на обліку, але не оновив своїх персональних даних у 60-денний термін, та тих, хто не перебуває на військовому обліку, не став на військовий облік та не оновив своїх персональних даних у період з 18.05.2024-го по 16.07.2024-го.

Перші можуть бути притягнуті до відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП (порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію).

Натомість на других може очікувати адміністративна відповідальність за частиною третьою статті 210 КУпАП (порушення правил військового обліку), а у разі ухилення від військового обліку, після попередження керівника ТЦК СП, — карна відповідальність за частиною першою статті 337-ї Кримінального кодексу України (далі — ККУ), та адміністративна відповідальність за частиною третьою статті 210-1 КУпАП (порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію).

Згідно з ухваленим цього року Законом «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у кілька разів збільшуються штрафи для тих, хто не стоїть на військовому обліку або вчасно не оновив облікових даних. За новою редакцією передбачено таке покарання:

від 3400 до 5100 гривень — у мирний час;

від 17 000 до 25 500 гривень — у воєнний час (або за повторне порушення).

За відмову від повістки або неявку за нею до територіального центру комплектування (ТЦК) тепер загрожують такі штрафи.

У мирний час:

від 5100 до 8500 гривень — для громадян;

від 17 000 до 34 000 гривень — для посадових та юридичних осіб.

У воєнний час:

від 17 000 до 25 500 гривень — для громадян;

від 34 000 до 59 000 гривень — для посадових та юридичних осіб.

Також закон містить важливе уточнення. Положення про штрафи не застосовуються, якщо у військкомату є можливість отримати дані військовозобов’язаного з державних реєстрів.

Однак у Міноборони завважують, що автоматичного притягнення до відповідальності не передбачено.

Що стосується громадян, які порушують правила військового обліку або законодавство про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, то ТЦК СП направлятиме письмове повідомлення до органів Національної поліції України щодо їх затримання і доставки до ТЦК з метою притягнення до відповідальності та забезпечення виконання військового обов’язку.

Повістки, сформовані за допомоги Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, після накладення керівником ТЦК кваліфікованого електронного підпису можуть:

централізовано друкуватися разом з описом вкладення і надсилатися військовозобов’язаним і резервістам засобами поштового зв’язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення;

вручатися військовозобов’язаним та резервістам під час оповіщення.

Визначення обсягу мобілізаційного ресурсу здійснюється на рівні вищих органів військового управління держави, тому не всі, хто виконав вимоги нового закону про мобілізацію щодо оновлення персональних даних, підлягатимуть мобілізації, зауважили у відомстві.

Чи вправі поліція після 16 липня затримувати військовозобов’язаного, який не оновив даних? Чи можуть затримувати тих, хто оновив?

Поліцейські можуть затримувати та доставляти військовозобов’язаних, які не оновили своїх персональних даних у період з 18.05.2024-го по 16.07.2024-го, безпосередньо до ТЦК СП із метою притягнення до адміністративної відповідальності, а також для забезпечення виконання такими громадянами свого військового обов’язку.

Також поліцейські можуть затримувати тих військовозобов’язаних, які виконали вимоги стосовно оновлення персональних даних відповідно до прикінцевих та перехідних положень ЗУ від 11.04.2024 № 3633-IX, лише у разі вчинення такими громадянами окремих правопорушень (наприклад, у разі ігнорування повісток ТЦК СП з метою проходження військово-лікарської комісії, відмови від одержання повістки з метою проходження військово-лікарської комісії тощо).

Якщо затримують того, хто не оновив даних, то яка його доля далі: везуть до ТЦК та СП, штрафують чи і те, й інше? Що буде з «ухилянтами» після штрафу: мобілізація?

Притягнення громадянина до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП жодним чином не звільняє його від виконання військового обов’язку. Тому такі громадяни можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період, у загальному порядку.

Хто буде штрафувати — поліція, суд, інший варіант? Що загрожує, якщо не сплатити штрафу?

Відповідно до статті 235 КУпАП справи про порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про псування військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210-та, 210-1, 211-та КУпАП (крім правопорушень, вчинених військовозобов’язаними або резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) розглядають ТЦК СП.

Від імені ТЦК розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Вони роблять це цілодобово.

При цьому штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів із дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови — не пізніше як через 15 днів із дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до статті 308-ї КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу в строк, установлений частиною 1-ю статті 307-ї цього Кодексу постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна у порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. При цьому дії державних виконавців стосовно примусового виконання постанов ТЦК регулюються ЗУ «Про виконавче провадження», який передбачає право державних виконавців, зокрема, накладати арешт на банківські рахунки та майно правопорушників.

Хто та кому розсилатиме повістки поштою? Чи будуть їх отримувати ті, хто оновив дані?

Надсилання повісток поштою здійснюватимуть ТЦК СП.

Військовозобов’язаних, які не оновили своїх персональних даних у період із 18.05.2024-го по 16.07.2024-го, насамперед будуть викликати до ТЦК повістками з метою оновлення персональних даних.

Військовозобов’язаних, які виконали вимоги стосовно оновлення персональних даних, можуть викликати до ТЦК повістками з метою проходження військово-лікарської комісії.

Чи буде повістка поштою вважатися врученою, навіть якщо вона була просто вкинута у поштову скриньку, але сам отримувач фактично не брав її до рук і не бачив?

Відповідно до пункту 41-го Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024-го №560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов’язаного про виклик до ТЦК СП є:

1. У разі вручення повістки — особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки, а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов’язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки.

2. У разі надсилання повістки засобами поштового зв’язку:

день одержання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою її місця проживання, повідомленою цією особою ТЦК СП під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову одержати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила ТЦК СП іншої адреси місця проживання.

У який спосіб військовозобов’язані, що вже оновили дані, отримуватимуть так званий виклик на проходження ВЛК? Хто з тих, хто оновив дані, зобов’язаний самостійно прийти на комісію?

Військовозобов’язаних, які виконали вимоги стосовно оновлення персональних даних відповідно до прикінцевих та перехідних положень ЗУ від 11.04.2024-го № 3633-IX, можуть викликати до ТЦК повістками з метою проходження військово-лікарської комісії для визначення придатності для проходження військової служби.

Чи викликатимуть через «Резерв+» на ВЛК?

Через застосунок «Резерв+» виклик на ВЛК не передбачено. Міністерство оборони планує запровадити функціонал, який дасть змогу громадянам самостійно записуватися для проходження військово-лікарської комісії через застосунок, без необхідності відвідувати ВЛК.

Оскільки військово-лікарську комісію під час дії режиму воєнного стану треба проходити раз на рік, шляхом цифровізації планується спростити та полегшити цей процес для громадян.

Чи потрібно повторно проходити ВЛК тим, у кого залишається за старими нормами статус «обмежено придатний» і при цьому людина заброньована?

Відповідно до прикінцевих та перехідних положень ЗУ від 21.03.2024-го № 3621-IX громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (тобто до 04.05.2024-го) та протягом дев’яти місяців (тобто у строк до 04.02.2025) підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.

Виконання вказаного обов’язку не залежить від того, чи перебуває громадянин на спеціальному обліку (заброньований), чи має відстрочку від мобілізації тощо.

Хто з військовозобов’язаних може виїжджати за кордон після 16 липня і чи достатньо «Резерв+» для виїзду, а може, потрібні якісь додаткові документи?

Порядок та умови перетину громадянами України державного кордону України під час дії режиму воєнного стану визначено Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою КМУ від 27.01.1995-го № 57.

Згідно з правилами, пропуск громадян через державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами підрозділу охорони державного кордону. Адміністрація Держприкордонслужби організовує в установленому законодавством порядку здійснення прикордонного контролю та пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів і вантажів, ухвалює рішення щодо надання відповідно до законодавства дозволу на перетинання особами державного кордону в спрощеному порядку.

З огляду на зазначене порушене у зверненні питання не належить до повноважень Міністерства оборони України.