• Неоголошена війна

«Паляниця» для ворога: невимовна і руйнівна

Михайло ВЕДМІДЬ.

НА ПОЧАТКУ минулого тижня, 19 серпня, Володимир Зеленський, виступаючи на нараді керівників закордонних дипломатичних установ України, закликав дипломатів організувати другий раунд саміту миру цього року, заявивши, що «ми повинні змусити росію всіма силами і разом з нашими партнерами до миру».

Та зробити це буде справою нелегкою. Адже тижнем раніше владімір путін виключив імовірність будь-яких мирних переговорів, через те що війна, яку він почав проти України, нещодавно дістала продовження на території росії — у Курській області. Тож на слова Зеленського миттєво відреагував помічник путіна юрій ушаков: «На нинішньому етапі, враховуючи цю ескападу, ми говорити не будемо». Майже те ж саме заявив міністр закордонних справ рф сергій лавров: «Президент про це дуже чітко сказав, що після того, як почалися напади на Курську область, навіть не напад, а вторгнення на територію Курської області, ні про які переговори не може бути мови».

Втім, на думку деяких політологів, така жорстка і нібито непримиренна позиція очільника кремля свідчить про прямо протилежне: ніким не очікуване успішне вторгнення ЗСУ на ворожу територію примусить його прискорити пошук шляхів до мирних переговорів. І чим успішніше для України розвиватимуться події на Курщині, тим сильнішим буде намагання агресора залагодити справу дипломатичним чином.

Трохи іншої думки щодо цього дотримуються аналітики Інституту вивчення війни (ISW). Вони дійшли висновку, що для російських військ та керівництва рф важливіше продовжувати наступ на Покровському та Торецькому напрямках у Донецькій області, ніж зупинити вторгнення ЗСУ в Курську область.

«Ці райони (Курщини. — Ред.) не вважаються пріоритетними для російських військових. Ми не бачили перекидання частин з-під Покровська. Тому що москва має намір продовжувати просуватися вперед, щоб вирішити якомога більше територіальних завдань у Донецькій області. І вона не збирається змінювати пріоритети, аби швидко відбити українське вторгнення у Курську», — висловила певність співробітниця Інституту вивчення війни Кароліна Герд. До речі, видання «РБК-Україна», посилаючись на джерела у військово-політичному керівництві, стверджує, що путін очікує від російської армії звільнення Курської області від українських сил до 1 жовтня.

Своєю чергою у четвер, 22 серпня, у Пентагоні вустами заступниці речника відомства Сабріни Сінг заявили, що політика Сполучених Штатів Америки дозволяє Україні бити у відповідь для захисту від російських атак із прикордонного регіону Сумської області, який включає Курську область рф. Однак Пентагон не до кінця розуміє, як Курська операція вписується у «стратегічні цілі на полі бою» для ЗСУ.

Власне бачення і розуміння ситуації мали можливість на місці події зробити кілька вітчизняних та іноземних журналістів, яким Україна надала доступ до частини Курської області, що зараз перебуває під контролем українських військ. Серед них опинивсь і кореспондент The Kyiv Post Джейсон Джей Смарт, який уже багато років працює і проживає в Україні. Про це повідомляє портал «Коментарі» із посиланням на видання «Голос Америки». Джейсон Смарт розповів, що під час перебування у Курській області їхню знімальну групу супроводжували українські військові, однак журналістам було дозволено спілкуватися з місцевими. Джейсону вдалось поговорити з шістьома-вісьмома людьми в Курській області. Вони, за його словами, обурені, що російський уряд нічого не зробив для їхнього захисту, а путін просто кинув свій народ. «Вони загалом вважають війну помилкою. До такого дійшло через рішення путіна, кажуть вони. Коли я спитав в одного — думаєте, путін забув про вас, він сказав: «Так, але я не можу сказати, що насправді він коли-небудь думав про нас. Його не хвилювало, що з нами станеться», — розповів Смарт. Американець вважає, що це свідчення того, що невдоволення в росії зростає, а війна, розпочата путіним, матиме наслідки для всіх росіян.

Смарт, який володіє українською мовою, виявив щире здивування, коли жителі Курщини говорили з ними українською, в той час коли українські військові поруч розмовляли російською. «Коли я підходив до людей на вулиці, вони або відповідали українською, або пропонували перейти на українську. Насправді це дуже смішно. Але великою іронією для мене було те, що солдати, які нас супроводжували, були російськомовними. І тут ситуація, коли люди на вулицях у росії розмовляють виключно українською, а українські солдати — російською, я подумав, що це просто неймовірно», — розповів американець. Джейсон вказав також на важливу відмінність у діях української та російської армій на чужій території. За його словами, українські міста, окуповані росією, були повністю знищені. Натомість Суджа мала інший вигляд. Були пошкоджені будинки, особливо міська адміністрація, однак без атак по цивільних. «Але більшість будівель, окрім, можливо, розбитих вікон, мали добрий вигляд. Я не помітив жодного знищеного цивільного будинку. Не бачив ознак того, що цивільних атакували», — наголосив він.

Тим часом у суботу, 24 серпня, українські захисники вперше вдарили по російських окупантах новою зброєю — ракетою-дроном «Паляниця». Про це повідомив Президент Володимир Зеленський під час урочистостей із нагоди Дня Незалежності: «Це наш новий метод відплати агресору. Ворога було уражено. Я дякую всім, хто це забезпечив. Усім розробникам, виробникам і нашим воїнам. Пишаюся вами. Росії буде дуже складно, складно навіть вимовити, що саме прилетіло. Складно протидіяти, але дуже легко зрозуміти, за що». За його словами, це зброя «абсолютно нового класу».

Нагадаємо: на початку російського повномасштабного вторгнення захисники України просили підозрілих осіб казати слово «паляниця». В такий спосіб проводилася своєрідна перевірка походження людини, її «ідентифікація». Мовляв, росіяни, які не проживають в Україні, не здатні правильно вимовити це слово — у них виходить «паляніца».

Міністр стратегічних галузей промисловості Олександр Камишин уточнив: «Це дрон — і це ракета, адже за своїми тактико-технічними характеристиками виріб підпадає під обидва визначення. Ракета-дрон — це наступний крок в еволюції українського defense tech. Ми з нетерпінням чекали моменту, коли можна буде продемонструвати ворогові його ефективність. Нарешті цей момент настав».

Отакий гостинець підготували для окупантів. Та навряд чи їм смакуватиме.