|
Архів Вівторок,
№ 35 (20079) |
 Про нас |
 Реклама |
 Поточний номер |
 Передплата |
| |
| Малюнки А. Василенка | PDF архів | Архів |
| У номері: | Пост здоров’я |
|
|
|
|
||||||
|
||||||||
|
||||||||
|
| ||||||||
Версія для друку На головну
Тартак, кози і особлива продукція... Віктор ЗЕЛЕНЮК. Вінницька область. Фото з відкритих джерел.
Перше слово в заголовку — це назва села в Жмеринській громаді, що за п’ять кілометрів від міста з давно не ремонтованою дорогою, кози — це кози, а особлива продукція — це 17 найменувань сирів, йогуртів і масло з козячого молока… Цю смакоту виробляє родина переселенки з Луганської області Світлани Щучак. ДО ВІЙНИ ця миловидна жінка працювала на шахті в Луганській області, однак після окупації в 2014 році їхнього рідного міста Кришталеве (Красний Луч) вона із сім’єю виїхала в тил України. Залишили будинок і все надбане добро. Волею долі опинившись в цьому мальовничому селі, посеред чудової природи на березі річки Рів родина Світлани почала займатися власною справою — розводити кіз та виготовляти натуральну молочну продукцію. «Коли ми приїхали в село, добрі люди нам порадили придивитися до старого будинку, а що на нього дивитися, якщо немає кращого, — так і поселилися з думкою, що це тимчасово, а вийшло назавжди, — розповідає Світлана Олексіївна. — Свій побут в нових умовах створювали з нуля. Не було ложки, тарілки, каструлі, черпака, не кажучи вже про холодильник, пральну машину й телевізор. А як завели підсобне господарство, то виникла потреба в лопатах, сапах, вилах… Ми з чоловіком спали на надувному матраці, а син Павло — на старих дверях, встановлених на чотирьох цеглинах. Потрохи скуповувались найнеобхіднішим. В тій хаті давно ніхто не проживав, і вона потребувала великих затрат на ремонт. Добре, що її власниця погодилася відстрочити нам розрахунок на чотири роки… Як погасили борг, оформили житло на себе». Старе обійстя нові господарі переробили за своїми потребами — добудували другу половину хати, звели сарай, гараж… І почали господарювати. Розвели спочатку курей, потім кроликів, а сусідка Валентина запропонувала зайнятися козами. Зі старшим сином Світлана ходила до неї на майстер-класи з доїння кіз, бо ніколи в житті цим раніше не займалася. На той час жінка була вагітна другою дитиною. На момент її народження у них вже було своє козяче молоко, і донька Марійка росла на натуральних продуктах, а її мама вчилася виготовляти сир. Сьогодні у Світлани Щучак 19 кіз швейцарської породи альпійська та французької зааненська, п’ять років вона займалася їхньою селекцією. Залишились сильні і високопродуктивні. Деякі з них за два денних доїння дають по шість і більше літрів молока, а за тиждень виходить до 300. Раніше Світлана варила сир щодня, тепер, коли стали вимикати електроенергію, через день. На один кілограм якісного сиру йде 10 літрів молока, сироватку віддає козам. Марійці сім років, і вона готується йти в перший клас, а Світлана продовжує опановувати всі тонкощі та секрети сироваріння. Її вже впізнають на вулицях Жмеринки і добре знають на місцевому ринку, що навпроти Ощадбанку. У жінки є багато своїх постійних клієнтів. Вибір молочної продукції широкий — сири фета, халумі, адигейський, рамболь, шевр, мармуровий, альпійський з італійськими травами, з томатами, качокавало, сулугуні звичайний та копчений, сирні рулети з паприкою, моцарела, різні види йогуртів, масло та багато інших молочних продуктів можна навіть замовити телефоном, і Світлана доставляє товар за призначенням. Вона зізнається, що робота дуже втомлює, бо важко самій займатися і доглядом, і доїнням кіз, і переробленням молока, і реалізацією продукції… Світлана Олексіївна пишається тим, що діти у них ростуть працьовиті. Марійка з п’яти років пасе кіз, а Павло допомагає татові косити різнотрав’я і заготовляти сіно на зиму. У них коло хати 50 соток городу, де вирощують овочі для себе і корми для кіз. Для збалансованої годівлі тварин зерно купують у місцевих фермерів. Двічі жінка подавала власні проєкти на різні грантові програми, щоб придбати доїльні апарати і холодильники, але виграти кошти на розвиток господарства ще не вдалося. Але вона не зупиняється, а наполегливо займається улюбленою справою і радіє вдячним відгукам постійних клієнтів. «Наш кожен ранок розпочинається разом із сонечком — ми з мамою доїмо кіз, випускаємо їх на пасовище. Далі я п’ю молоко, а мама каву. А потім кожен займається своїми справами: я прибираю біля перепілок, збираю яйця, годую їх кабачками. Мама варить сири і готує нам щось смачненьке. Потім ми багато читаємо, займаємось мистецтвом, вчимо англійську мову і табличку множення», — розповідає мені Марійка. Ферма кіз Світлани Щучак у Тартаку стала місцем екскурсій дорослих і дітей. Сюди приїжджають люди з усієї округи, яким цікаво відпочити на природі та скуштувати ситну екологічно чисту молочну продукцію безпосередньо на місці її виробництва. Версія для друку На головну |
Боремося за сьогодення і за майбутнєЧитатиПільгова ціна — до наступного рокуЧитати«Церковний» закон набув чинностіЧитатиСтартував буряковий сезонЧитатиДержава умиває руки?ЧитатиБатьки, діти і грошіЧитатиПотреба в евакуації посилюєтьсяЧитатиМасштаби безпрецедентніЧитатиДофінансують спорудження укриттівЧитатиОбрали освіту в рідній країніЧитатиАгроекспорт пожвавивсяЧитати |
|
