• З приводу

Євроінтеграція з присмаком асфальту

Тетяна ВАСИЛЕНКО.

З вересня стартувало підвищення акцизів на бензин, дизпальне та скраплений газ. Адже у серпні парламентарі, перед тим як піти відпочивати од «тяжкої» праці, започаткували цей процес, ухваливши зміни до Податкового кодексу (закон №11256-2). Зробили це, прикриваючись євроінтеграцією та критичним дефіцитом Держбюджету, який, за словами урядовців, уже сягає 300 мільярдів, а до кінця року ризикує вийти на цифру 500.

ЦІНА на літр пального зросте на 1,50-1,66 гривні. Далі — більше: ставки акцизного податку повзтимуть угору аж до початку 2028 року. Тоді акциз на бензин становитиме 359 євро за тисячу літрів, на дизпальне — 330, на скраплений газ — 70 євро.

Така новина чи не найбільше турбує сільгоспвиробників: новий акциз тягарем лягає на собівартість і без того недешевої продукції полів та ферм. Додайте роботу генераторів (те, що знеструмлення будуть, можна не сумніватися), логістику… Саме тому профільні асоціації аграріїв (зокрема Всеукраїнська аграрна рада, Український клуб аграрного бізнесу) стукали в усі можливі двері й висловлювалися за справедливі акцизи.

Перед другим читанням закону навіть Комітет з питань аграрної та земельної політики Верховної Ради виявив стурбованість. «До Комітету звернулися профільні аграрні організації та асоціації, які зазначають, що підвищення розміру акцизних ставок на пальне призведе до додаткових витрат для товаровиробників. Адже у структурі собівартості сільськогосподарської продукції пальне займає до 10%. За розрахунками експертів, через зростання паливного акцизу в 2025 році аграрії сплатять додаткових 5,5 мільярда гривень, а з 2028-го — додаткових 14 мільярдів щороку.

В умовах війни, постійних терористичних обстрілів та знищення інфраструктури, зростання вартості засобів виробництва, відключень електроенергії підвищення паливного акцизу матиме негативний вплив на виробництво аграрної продукції та продовольчу безпеку країни і значно послабить конкурентоспроможність вітчизняних виробників.

Так, Україна крок за кроком іде шляхом євроінтеграції та імплементації законодавства Європейського Союзу. Водночас положеннями Директиви №2003/96/ЄС передбачено можливість встановлення спеціальних знижених ставок акцизного податку для сільськогосподарської техніки, яка задіяна в обробітку полів та для якої визначена мінімальна ставка податку на рівні 21 євро за 1000 літрів дизпального. Саме вона застосовується, зокрема, в Румунії. У Польщі фермерські господарства отримують відшкодування паливного акцизу у повному обсязі та фактично його не сплачують.

У Європейському Союзі аграрні бізнеси, які не користуються дорогами загального значення, сплачують лише 50% встановленого акцизу. В Україні ж аграрії вже сплачують значно більше, ніж їхні європейські колеги. У країнах Східної Європи (Литва, Латвія, Румунія) акциз становить не більше ніж 60 євро на тисячу літрів, тоді як в Україні бізнес змушений платити 139 євро. Якщо до 2028 року акциз буде збільшено до 330 євро за тисячу літрів, то вітчизняний бізнес платитиме у п’ять разів більше, ніж у Європі.

Запропоновані норми буквально ставлять на коліна українські аграрні підприємства, позбавляючи їх змоги конкурувати на європейському та міжнародному ринках сільськогосподарської продукції. Особливо це позначиться на вартості продукції для внутрішнього споживача. Однак жодна з пропозицій членів комітету не підтримана», — таке офіційне повідомлення з’явилося на сайтах самого комітету та Верховної Ради напередодні голосування.

Проте воно не стало пересторогою для колег-депутатів: під куполом знайшлося 230 голосів, щоб проєкт став законом. Це «слуги», олігархічні групи та частина «Голосу»: хоч і непереконлива, але більшість.

«Під прикриттям євроінтеграції влада підвищує акцизи на пальне для бізнесу і громадян. Насправді адаптація до Директиви ЄС №2003/96 не вимагає від України підвищення ставок акцизу на пальне до набуття повноцінного членства в Євросоюзі. Основні аргументи зводяться до необхідності збільшення фінансування потреб Сил безпеки і оборони», — зазначає народний депутат економіст за фахом Ніна Южаніна.

І зауважує, що нещодавно Кабмін подав Бюджетну декларацію, на основі якої готуватимуть проєкт державного бюджету-2025. Він, зокрема, передбачає відновлення фінансування будівництва доріг за рахунок акцизу на пальне: 25% спрямують до Державного дорожнього фонду. «Це стільки ж, скільки всі ми сплатимо в 2025 році за підвищеними ставками акцизу на пальне. Євроінтеграція по-українськи — з присмаком асфальту», — підсумувала Ніна Южаніна.

І це відбувається на тлі «заморожених» на три роки мінімальних зарплат і пенсій та суттєвого зростання податків (зокрема, військового збору з 1,5 до 5 відсотків). Щоправда, одночасно з підвищенням акцизів на пальне депутати не забули вдвічі підвищити зарплати своїм помічникам та податківцям. Мовляв, уся «соціалка» фінансується з коштів, які надходять від наших партнерів, то чому б і не пожити з чужих грошей?

Зрозуміло, що за такої, з дозволу сказати, «державної політики» та агресивної мобілізації більшість агропідприємств — представників малого і середнього бізнесу навряд чи зможуть втриматися на плаву. Бо вона на користь хіба що великим гравцям і так званим західним партнерам. «Скуповуйте задарма українську землю, панове!» — наче припрошують їх. Адже попри війну ринок землі працює, отже, все йде «за планом»…