|
Версія для друку На головну Гірчиця — для господарів скарбниця Олександр ВЕРТІЛЬ. Сумська область. СЕРЕД
пікантних і корисних приправ, якими залюбки присмачують страви гурмани й
загалом шанувальники здорового харчування, чільне місце посідає гірчиця.
Щоправда, про неї згадують лише в окремих випадках, наприклад, коли на столі
красується холодець. А взагалі вона належить до так званого запасного харчового
ешелону і мало хто задумується, що видів гірчиці не один і не два, а значно
більше: звичайна біла, жовта (сарептська), чорна, салатна, солодка баварська,
французька з чорного насіння, діжонська… Між іншим,
чимало її видів ростуть в Україні, в тому числі на Сумщині, де останніми роками
місцеві аграрії звернули особливу увагу на цю нішеву культуру. За інформацією
Департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА, якщо раніше гірчицю
висівали на не більш ніж тисячі гектарів, то торік площу під нею розширили
майже в 10 разів, намолотивши 11,2 тисячі тонн зерна, або на круг 12,7
центнера, що значно перевершує позаторішні показники. Нинішнього, 2024-го, під
гірчицю відвели понад 9 тисяч гектарів, а її вирощуванням займаються кілька
десятків суб’єктів господарювання в усіх без винятку п’яти районах області. Власне, на
переконання фахівців, такі зміни цілком закономірні: просто настала пора, коли
ті чи інші культури поступово вичерпують свій економічний резерв, а на заміну
приходять більш вигідні й затребувані на сучасному ринку. Саме такою виявилася
гірчиця, яка до того ж має унікальні властивості чудового сидерата, що в усі
часи цінується особливо високо. Цю думку
поділяє і підтримує Сергій Чубенко — директор з виробництва підприємства ТОВ
«МХП-Україна урожайна». В селі Хоминці Роменського району господарство посіяло
гірчицю на площі 1172 гектари. Позаторік починали з 224, торік збільшили до
1115, а цьогорічної весни посівну розпочали саме з цієї культури. Оскільки в
господарстві вирощують також соняшник, сою, зернову кукурудзу, озимий ріпак та
пшеницю, то завдяки гірчиці вдається придержуватись оптимальної сівозміни, що
вельми важливо для підтримання належної родючості землі. Сіють білу і чорну —
залежно від укладених контрактів на поставку врожаю. Цього року — чорну. Для
збирання наприкінці липня — на початку серпня використовують сучасну техніку з
ріпаковими столами, що дає змогу уникати втрат. Технологія
догляду чимсь особливим не вирізняється — дещо подібна до соняшникової чи
соєвої. Ось тільки шкідники і хвороби завдають чималих клопотів — доводиться
ретельно стежити за станом посівів і за потреби відразу ж обробляти їх
відповідними препаратами. Так само
організовано роботу у фермерському господарстві «Колос» на Краснопільщині, що
межує з росією і нині піддається численним обстрілам. Однак, як і торік, тут
відвели під гірчицю 250 гектарів — на 100 менше, аби не наражати на небезпеку
механізаторів, адже у воєнних умовах важко організувати належний догляд. Як розповів
директор ФГ Олексій Кунець, торік вирощували жовту, а цього року посіяли білу
гірчицю: такі умови укладеного контракту на поставку врожаю. Це дуже важливо,
адже таким чином господарство дістає гарантії збуту, чого не скажеш про інші
культури, скажімо пшеницю чи гречку. Та й рентабельність останніх скочується
донизу, а ось гірчиця забезпечує хай і не шалені, а все ж прибутки, що дозволяє
підтримувати належний рівень рентабельності виробництва. У тому, що
ця нішева культура поступово завойовує нові площі, неабияке значення має робота
ПП «Натур Світ», розташованого в селі Вільшана поблизу Недригайлова Роменського
району. На аграрній мапі Сумщини підприємство з’явилося півтора десятка років
тому. Тут успішно вирощують і переробляють не тільки гірчицю, а й коріандр,
низку інших культур, виготовляють кілька видів олії, прянощів, порошку, спецій,
макухи, приправ. Підприємство
налагодило зв’язки з колегами з Індії та Колумбії, укладає угоди на постачання
сировини з місцевими товаровиробниками. Окрім того, «Натур Світ» тісно
співпрацює з рядом відомих в Україні торговельних мереж і компаній — це
розширює можливості для укладання форвардних контрактів. При цьому тут
дотримуються екологічних стандартів, маючи відповідні сертифікати, які щороку
підтверджуються. У «Натур
Світі» активно працюють над освоєнням нових культур, зокрема пахучого кропу,
налагоджують виготовлення спецій та ефірної олії з анісу, кмину, фенхелю,
хріну, селери та інших рослин. Тобто на
Сумщині означили і почали опановувати якісно нову рослинницьку нішу, що обіцяє
добротні продовольчі, економічні та екологічні результати. Обнадійливих
перспектив додає створена торік Асоціація спецій України — реальними стають
формування великих поставок продукції на зовнішні ринки не тільки Європи, а й
світу. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Полтава — у жалобі Читати3 ВЕРЕСНЯ стало чорним днем для цього
обласного центру: рашисти завдали прицільного удару двома балістичними ракетами
по навчальному корпусу Полтавського військового інституту зв’язку. Від
оголошення тривоги і до трагедії минуло лиш 3 хвилини, люди саме спускалися в
укриття. У четвер, 5 вересня, було завершено розбір завалів. За даними
Держслужби з надзвичайних ситуацій, загинуло 58 осіб, травмовано 325. У місті
оголошено триденну жалобу.
Масштабне екологічне лихо ЧитатиЗА ДАНИМИ Деснянського басейнового управління
водних ресурсів, спостерігається погіршення якості води річки Сейм, яка бере
свій початок на території росії і впадає в Десну, з котрої здійснюється забір
води для потреб Києва. Контролюючі служби заявляють, що показники якості в
столиці в нормі, водночас міські служби розробляють комплекс заходів у разі
загострення ситуації. Нагадаємо, ще 14 серпня жителі прикордоння Сумщини
зауважили у водах Сейму невідомі відходи. 27 серпня Держагентство з розвитку
меліорації зафіксувало значне перевищення концентрацій амонію та завислих
речовин. Стався масовий мор риби. Дехто зі спеціалістів припускає, що це
органічні відходи, джерелом яких може бути російський цукровий або спиртовий
завод. В Інституті гідробіології НАН кажуть, що ймовірність забруднення
водогонів Києва наразі під питанням, проте вже можна констатувати таке: сталося
масштабне лихо для екосистем двох регіонів.
Велике переселення у вищих ешелонах ЧитатиЗА ДВА пленарні дні парламент звільнив
очільників цілої низки міністерств і призначив нових. Отож замість Д. Кулеби
главою МЗС став А. Сибіга; О. Стефанішина об’єднала два крісла — віцепрем’єра з
питань євроатлантичної інтеграції та глави Мін’юсту. Віцепрем’єром із
відновлення — міністром розвитку громад та територій став О. Кулеба;
екскерівник Фонду держмайна В. Коваль очолив Мінагрополітики, М. Точицький —
Мінкульт, М. Бідний — Мінмолодьспорту, Г. Сметанін — Мінстратегпром, С. Гринчук
та Н. Калмикова керуватимуть Міндовкілля та Мінветеранів відповідно. Крім того,
І. Верещук перейшла з посади глави Мінреінтеграції у заступники до А. Єрмака, а
Президент В. Зеленський звільнив заступника керівника Офісу президента Р. Шурму.
Також позбувся керівника Укренерго В. Кудрицького.
Каже, що до зими майже готові ЧитатиГЛАВА уряду Д. Шмигаль заявив про
готовність до опалювального сезону 82% об’єктів житлово-комунального
господарства. У тилових регіонах показники вищі, у прифронтових — нижчі,
зокрема на Херсонщині — 54%. Серед іншого, міста і підприємства потребують
додатково 300 когенераційних установок і 300 блочно-модульних котелень. Зі слів
прем’єра, основна увага щодо забезпечення таким обладнанням була зосереджена на
Харкові та області.
Витрати покриватимуть повністю ЧитатиКОМПЕНСАЦІЮ аграріям на розмінування
сільгоспугідь збільшено з 80% до 100%. Програма поширюється на господарства на
деокупованих територіях, що знаходяться більш ніж за 20 кілометрів від лінії
бойового зіткнення. Відшкодування можуть отримати і фермери, які мають борги
(за землю чи зі сплати єдиного податку), якщо вони є платниками IV групи.
Перший віцепрем’єр Ю. Свириденко поінформувала, що загалом понад 150 тис. га
ріллі, обстеженої та очищеної, вже використовується сільгоспвиробниками. Станом
на сьогодні в Україні працює 51 сертифікований оператор протимінної діяльності.
Потреба в укриттях залишається ЧитатиНАПРИКІНЦІ минулого року мали укриття та
працювали в очному або змішаному форматах близько 75% шкіл. За даними Міносвіти,
торік на будівництво і ремонт сховищ було виділено 1,5 млрд грн, яких вистачило
на 187 об’єктів. Нині ж загалом на ці потреби розподілили 7,5 млрд грн, за які
планують підготувати 77 укриттів, зокрема 24 — для профтехучилищ. Та слід
розуміти, що потреба у сховищах залишається великою: ними не забезпечені
близько 1800 шкіл.
Перший етап почався ЧитатиГЛАВА держави В. Зеленський 1 вересня
підписав закон, що передбачає поступове підвищення акцизу на пальне до
мінімального рівня, встановленого в Євросоюзі. Перший етап стартував у вересні.
Як розрахували експерти, за нових акцизів бензин може додати до ціни в
середньому 1,5 грн, дизпальне — 2 грн на літр, автогаз — 5 грн на літр.
Водночас Національний банк України прогнозує, що ціни на пальне можуть зрости
більш ніж на 9% до кінця року. Наступне підвищення заплановане на 1 січня
наступного року.
Серпневий авторекорд ЧитатиЗА ІНФОРМАЦІЄЮ Укравтопрому, минулого
місяця було зареєстровано понад 8,1 тисячі нових легковиків. Порівняно з
торішнім серпнем споживча активність збільшилась на 40%, досягнуто рекордного
показника продажів за останні 32 місяці. Всього від початку року було
зареєстровано понад 47,3 тис. нових легковиків — на 24% більше, ніж торік.
I професія, і покликання ЧитатиОГОЛОШЕНО десятьох фіналістів національної премії
для вчителів GlobaTeacher Prize Ukraine-2024. У конкурсі взяли участь 3269
освітян — як самовисуванців, так і номінованих учнями та батьками. Отож у
десятку найкращих нині перебувають учителі: історії та географії В. Акименко з
Харківщини, української мови та літератури К. Корзун із Дніпропетровщини,
фізкультури Олексій Качан з Вінниччини, англійської Т. Ткач із Київщини, хімії,
фізики, біології Л. Романишин зі Львівщини, початкових класів Л. Павлюк з
Івано-Франківщини, історії В. Кронгауз із Харкова, фізики Я. Федько з Дніпра,
алгебри/геометрії О. Ензельт із Тернополя (Покровська), інформатики О.
Думишинець із Києва.
|