|
Версія для друку На головну Зростає равлик і на Прикарпатт Світлана УСАТЮК. Івано-Франківська область. ПРИСАДИБНІ
ділянки можна використовувати не лише для вирощування городини, закладання
ягідника або садка. Ще один варіант — почати розводити равликів. Така справа не
нова для прикарпатських господарників. Перша равликова ферма запрацювала на
Івано-Франківщині ще 2018 року. Тоді в селі Копачинці, що поблизу Дністра, на
десяти сотках землі фермери розмістили понад двісті тисяч равликів. Згодом
площу равликової ферми планували збільшити до пів гектара. Але не судилося:
через три роки власники закрили ферму і виїхали на заробітки за кордон. А в
селі з часом забули і про заморських молюсків, і про туристів, які зрідка
приїздили сюди, аби подивитися на місцеве диво і посмакувати стравами з
равлика. Невдачі
попередників не стали на заваді подружжю Василащуків із села Корнич
Коломийської громади. Роман і Христина обробили 25 соток землі та встановили
там півтори тисячі дерев’яних щитів. На кожному з них тепер мешкає у середньому
триста молюсків виду Helix Aspersa Muller. Вони вибагливі у догляді, бо люблять
добре поїсти і потребують щоденних зрошувань. Їдять спеціальний корм, який
виготовляють тут же, на фермі. У його складі — переважно зернові й соєва
макуха. Також у раціоні неодмінно має бути кальцій, аби равлики добре набирали
вагу, а їхні мушлі ставали міцнішими. — Починаємо
годувати і зрошувати равликів після заходу сонця. Треба робити короткочасні
поливання по 3-5 хвилин кожних дві години. Завершуємо процес приблизно о третій
ночі. Зрошування потрібні для того, щоб равлики були активними, без вологи вони
навіть можуть впадати в анабіоз, — розповідає Роман Василащук (на фото). Щодня на
поливання равликової плантації, провадить далі Роман, у сонячні дні витрачають
близько десяти кубометрів води. Ускладнювали зволоження постійні вимкнення
електроенергії, тож подружжя придбало генератор. У планах також автоматизація
поливу і випробування зерноподрібнювача, який придбали, коли виграли грант від
Коломийської громади. Та не лише
про воду і корм мають дбати власники равликової ферми. Її мешканців необхідно
захищати від птахів, мишей, щурів і ящірок. А ще наглядати за тим, аби равлики
не залишали своєї території, зазіхаючи на сусідські городи. Не дозволяють це
робити спеціальна міцна сітка та електропастух. Просто неба
равлики живуть до чотирьох місяців. Потім їх збирають, ретельно миють,
висушують, пакують у сітки та ящики і відправляють на Львівщину, де знаходиться
фірма-експортер. А вже звідти вирощений на Прикарпатті равлик попрямує до
Іспанії. Зі своєї плантації Василащуки планують цього року зібрати приблизно
п’ять тонн равликів. — В Іспанії
люблять страви з равлика. А у нас, в Україні, споживачеві ми ще не довели, що
наїдки з нього смачні й корисні, — говорить Роман Василащук. Подружжя
намагається це доводити на своєму, місцевому, рівні. Готують страви з равликів
і пригощають ними друзів, знайомих, односельців. Дружина
Романа Христина, до речі, за фахом кухар, вже навіть має власні рецепти
екзотичних страв. — Готувати
равликів складно. Їх потрібно вимивати протягом семи днів, щоб були чисті, без
слизу. Потім — відварювати впродовж близько години, — описує свої кулінарні
клопоти Христина. — Після відварювання м’ясо із мушлі виймається шпажкою. Далі
— фарширування, заморожування, вакуумування. Христина
додає: «Хоч багато хто вважає, що порядкувати біля равликів — це заняття для
лінивих, бо не потребує стільки зусиль, скільки їх іде на вирощування городини
чи утримання худоби, та все ж і біля молюсків треба добре попрацювати». Аби
розширити площу їхнього утримання, а також постійно дбати про маточне поголів’я
равликів, подружжя потребує допомоги. Тож готові взяти на роботу двох
працівників. А поки
думають про це, у родині підростає помічниця. Дворічна донечка вже цікавиться
поливанням равликової ферми і визбирує молюсків. Очевидно, що равликова ферма
Василащуків має майбутнє. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Борговий зашморг ЧитатиГЛАВА держави В. Зеленський підписав
закон про збільшення витрат на військові потреби на 500 млрд грн. Джерелами
для цього мають стати скорочення видатків з обслуговування та погашення
держборгу (115,4 млрд грн), додаткове розміщення облігацій внутрішньої
державної позики (216 млрд грн), перевиконання податкового плану (100 млрд
грн), підвищення акцизу на тютюн та пальне (12,7 млрд грн) і податків (30 млрд грн).
Резонансний законопроєкт стосовно останнього парламент таки ухвалив у першому
читанні. Ним передбачено, зокрема, підвищення військового збору з 1,5%
до 5% та податків для ФОПів І і ІІ груп тощо.
I жнивують, і сіють ЧитатиСТАНОМ на 20 вересня аграрії намолотили
44,5 млн т збіжжя. Пшениці зібрано 22,3 млн т, ячменю — 5,5 млн т, гороху —
465,3 тис. т, кукурудзи — 2,4 млн т, проса — 132 тис. т, гречки — 99,4 тис. т,
ріпаку — 3,4 млн т, соняшнику — 4,9 млн т, сої — 2,6 млн т. За валовим збором
лідирують Одещина (4,1 млн т), Пол-тавщина (2,4 млн т), Вінниччина (2,3 млн т);
за врожайністю — Хмельниччина (63,4 ц/га), Івано-Франківщина (58,6 ц/га),
Буковина (57 ц/га). Також накопано 1,7 млн тонн цукрових буряків. Аграрії
засіяли вже 1048,7 тис. га озимих. На Волині, Рівненщині, Тернопільщині та
Львівщині навіть завершили сівбу ріпаку.
Може, природа змилується ЧитатиВ УКРГІДРОМЕТЦЕНТРІ повідомили, що через
аномальну спеку влітку і навіть у вересні близько 70% площ для сівби (переважно
на південному сході) охоплені посухою. «Навіть метровий шар абсолютно сухий…
Сподіваємося, що ще є шанс, що це не завдасть сильної шкоди, наприклад, для
врожаю наступного року», — зазначила речниця Н. Птуха. Водночас Мінагрополітики
не змінило прогнозу щодо площ сівби озимої пшениці — 4,5-5 млн га. Поки що є
час для реалізації планів, вважають у відомстві.
Ризиків для водозабору, запевняють, нема ЧитатиЗА ДАНИМИ Міндовкілля, 17 вересня на Сумщині
зафіксували повторне забруднення Сейма, причину чого з’ясовують. При цьому
проби з водозаборів на Десні на Київщині перебувають у межах норми. Перевищень
за вмістом пестицидів, поліароматичних вуглеводнів, летких органічних сполук,
важких металів, азоту амонійного, нітритів та хлоридів не зафіксовано.
Київводоканал запевнив, що очисні споруди впораються із забрудненням у
разі його доходження до точок водозабору.
Експорт просувається ЧитатиВІД ПОЧАТКУ нинішнього торгового сезону
було продано за кордон 8 млн 760 тис. т зернових та зернобобових — 21%
від річного обсягу. Загальний експорт очікується на рівні 43 млн 200 тис.
т: пшениці — 11 млн 500 тис. т (Прем’єр Д. Шмигаль заявив, що внутрішнє
споживання становить близько 6 млн т, а зібрано 22 млн т, що «дозволяє нам
залишатися гарантом продовольчої безпеки для багатьох країн»), ячменю — 1,5 млн
т, кукурудзи —19 млн 200 тис. т, прогнозують у Мінагрополітики. Водночас
експерти Всеукраїнської аграрної ради стриманіші. За їхніми даними, експортний
потенціал кукурудзи становитиме 15-17 млн т, що майже вдвічі менше, ніж
минулого сезону.
Пророкують «найважчу зиму» ЧитатиАСОЦІАЦІЯ енергоефективних міст України
заявила, що наша країна увійде в зиму з очікуваним дефіцитом близько 4 ГВт
електроенергії, який неможливо покрити імпортом. А за прогнозами ООН,
відключення триватимуть від 4 до 18 годин на добу. Міжнародне енергетичне
агентство (МЕА) наголосило, що майбутня зима стане найсерйознішим випробуванням
для України, яка втратила понад дві третини своїх потужностей.
Скорочення більш ніж наполовину ЧитатиНА ДОНЕЧЧИНІ на початку 2022 року
працювало 1220 сільгосппідприємств. Станом на сьогодні їх залишилося 512, із
них 353 зазнали збитків і руйнувань, повідомили в Донецькій ОВА.
«Актив, а не тягар» ЧитатиЧЕСЬКЕ мінпраці заявило, що у першому
півріччі поточного року українським утікачам від війни було виплачено 7,3 млрд
крон (323 млн дол.), а дохід від їхнього перебування на території країни
(страховки та податки) сягнув 11,7 млрд крон (517 млн дол.). «Біженці з України
вже давно дають у наш бюджет набагато більше, ніж ми витрачаємо на допомогу
своїм співвітчизникам. Вони для нас актив, а не тягар», — вважають у відомстві.
Середній розмір допомоги на одну особу (її отримують 25% утікачів — близько 93
тисячі осіб) становить 7336 крон (324 дол.) на місяць.
Недремне око на дорогах ЧитатиУ МІНІСТЕРСТВІ внутрішніх справ
відзначили «найрезультативнішу» камеру автоматичної фіксації порушень ПДР. Вона
працює на відрізку дороги між Рівним та Житомиром у напрямку Києва і з
січня по серпень поточного року «заробила» понад 18 839 888 грн
на штрафах за перевищення швидкості. Її «колега» на трасі M-30 на ділянці
з Вінниці до Хмельницького допомогла виписати 65 228 штрафів на суму 16 412 980
грн. Показники камери на трасі М-09 Тернопіль — Рава-Руська становлять 67 222
правопорушення, за якими виписано ухвали на 14 581 560 грн.
|