|
Версія для друку На головну Щоб гармонь ніколи не стихала Віталій НАЗАРЕНКО. Чернігівська область. Фото автора. 77-річний
Валентин Журавель — останній із восьми музик у давньому селі Стольне, що в
Менській громаді. Талановитий та самобутній самоук, який увійшов до десятка
найкращих гармоністів України. Його називають людиною-оркестром, бо, крім
гармоні, одночасно грає на бубні та свищику, а четвертим інструментом, який
зазвичай заступає у фіналі, є шапка із 43 дзвіночками. ВАЛЕНТИН
Миколайович — знана і шанована людина у Стольному. Колишній учитель
фізкультури, талановитий музика і дбайливий господар, який іще й кошики та
верейки встигає плести. «Навчився на старості літ», — усміхається
співрозмовник. Наш погляд привертають червоні чоботи, в які взутий чоловік.
«Вони ще довоєнні, тобто дореволюційні», — підкреслює їх вік Валентин
Миколайович. Утім,
головним захопленням його життя усе ж є музика. Валентин Журавель — справжній
хранитель гармоней. Їх у нього аж 12 штук. — Буває, що
музикант помирає, а гармонь після смерті викидають, кращий варіант — занесуть
на горище. Я забираю інструменти безкоштовно, іноді трохи віддячую, —
розповідає чоловік. — Музичної освіти в мене немає, але ввійшов до десятка
найкращих гармоністів України, учасник 10 всеукраїнських і двох міжнародних
фестивалів. Отак-от! Основним
інструментом маестро-самоука є гармонь. Однак із відходом
музикантів-односельців вирішив, що зможе замінити двох або ж трьох. — Раніше
мені Олег Луцук (майстер гончарної справи. — Авт.) допомагав,
насвистував у свищик. Нині йому не до музики, він воює, — веде далі Валентин
Миколайович і показує на шапку. — Тут 43 «бубенчики», вони різні. Це теж
музичний інструмент. Зазвичай він звучить у фіналі. Знаєте, для
музиканта головне розігратись. Якщо ж немає такої можливості, то хильнути у
міру. А коли пригубиш і розіграєшся, то вже успіх, — сміється дядько й розтягує
гармонь. У виконанні
музики звучить полька. Ця мелодія є популярною на весіллях, точніше сказати,
була. За своє життя Валентин Журавель відіграв на 147 таких банкетах, про
кожний робив окрему помітку на футлярі від гармоні. — На
весіллях не так просто й грати, — згадує важку музичну працю. — Буває така
свадьба, що понаїдаються, понапиваються, та й усе. А буває — боже ти мій!
Удержу немає! Та й треба знати, кому, що і як грати. Коли бачу, батько чи мати
весільну танцюють, то їм треба небагато, а молоді кричать: «Мало!». І таке
буває, що танцюрист і музикант починають змагання. І що ви думаєте? Якось я
грав одну годину і 53 хвилини без перепочинку. Не переміг танцюриста! До
справжнього сільського весілля, розповідає старожил, готувались тиждень, ще
стільки ж гуляли. Столи накривали під навісом. «А тепер що? Найняв ресторан,
увімкнув музику — і вся тобі свадьба», — зітхає чоловік. Один із його улюблених
жанрів — це «вечірки», серед яких є і стольненські. Звучать вони бадьоро та
весело, гармонь ніби закликає пуститись у танок, а бубни змушують ноги мимоволі
підтупувати. «Бубон — це велике діло. Гармонь навіть слабше веде, та й свищик
дає свою силу», — характеризує роль інструментів Валентин Миколайович. Мимохіть
мелодія змушує сивочолого музиканта поринути у спогади, згадати, як замолоду
звучали на кожній сільській вулиці стольненські «вечірки». — Було це до
Олімпіади у 1980-х, а тоді вже все відійшло, — розмірковує він, не без нотки
оптимізму додаючи: — Ручна робота, жива музика ніколи не втратять своєї сили та
цінності. Але майстерність треба передавати новим поколінням. Я був на
міжнародному фестивалі й приємно здивувався підготовленим дитячим колективам. А
що в нас? Класу гармоні в музичних школах катма. Учитель за
освітою, майстер лозоплетіння та музикант за покликанням зовсім не проти
повернутись на педагогічну ниву. Треба ж передати здібній молоді все, чого
навчився за довге й насичене життя. Добре, що в Стольному є де і як це
організувати. Нещодавно в місцевому краєзнавчому музеї з’явилась дуже
ініціативна директорка, котра прагне на базі установи створити справжній культурно-мистецький
простір, у якому знайдеться місце не лише експонатам, а й живим традиціям,
майстер-класам та урокам. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Борговий зашморг ЧитатиГЛАВА держави В. Зеленський підписав
закон про збільшення витрат на військові потреби на 500 млрд грн. Джерелами
для цього мають стати скорочення видатків з обслуговування та погашення
держборгу (115,4 млрд грн), додаткове розміщення облігацій внутрішньої
державної позики (216 млрд грн), перевиконання податкового плану (100 млрд
грн), підвищення акцизу на тютюн та пальне (12,7 млрд грн) і податків (30 млрд грн).
Резонансний законопроєкт стосовно останнього парламент таки ухвалив у першому
читанні. Ним передбачено, зокрема, підвищення військового збору з 1,5%
до 5% та податків для ФОПів І і ІІ груп тощо.
I жнивують, і сіють ЧитатиСТАНОМ на 20 вересня аграрії намолотили
44,5 млн т збіжжя. Пшениці зібрано 22,3 млн т, ячменю — 5,5 млн т, гороху —
465,3 тис. т, кукурудзи — 2,4 млн т, проса — 132 тис. т, гречки — 99,4 тис. т,
ріпаку — 3,4 млн т, соняшнику — 4,9 млн т, сої — 2,6 млн т. За валовим збором
лідирують Одещина (4,1 млн т), Пол-тавщина (2,4 млн т), Вінниччина (2,3 млн т);
за врожайністю — Хмельниччина (63,4 ц/га), Івано-Франківщина (58,6 ц/га),
Буковина (57 ц/га). Також накопано 1,7 млн тонн цукрових буряків. Аграрії
засіяли вже 1048,7 тис. га озимих. На Волині, Рівненщині, Тернопільщині та
Львівщині навіть завершили сівбу ріпаку.
Може, природа змилується ЧитатиВ УКРГІДРОМЕТЦЕНТРІ повідомили, що через
аномальну спеку влітку і навіть у вересні близько 70% площ для сівби (переважно
на південному сході) охоплені посухою. «Навіть метровий шар абсолютно сухий…
Сподіваємося, що ще є шанс, що це не завдасть сильної шкоди, наприклад, для
врожаю наступного року», — зазначила речниця Н. Птуха. Водночас Мінагрополітики
не змінило прогнозу щодо площ сівби озимої пшениці — 4,5-5 млн га. Поки що є
час для реалізації планів, вважають у відомстві.
Ризиків для водозабору, запевняють, нема ЧитатиЗА ДАНИМИ Міндовкілля, 17 вересня на Сумщині
зафіксували повторне забруднення Сейма, причину чого з’ясовують. При цьому
проби з водозаборів на Десні на Київщині перебувають у межах норми. Перевищень
за вмістом пестицидів, поліароматичних вуглеводнів, летких органічних сполук,
важких металів, азоту амонійного, нітритів та хлоридів не зафіксовано.
Київводоканал запевнив, що очисні споруди впораються із забрудненням у
разі його доходження до точок водозабору.
Експорт просувається ЧитатиВІД ПОЧАТКУ нинішнього торгового сезону
було продано за кордон 8 млн 760 тис. т зернових та зернобобових — 21%
від річного обсягу. Загальний експорт очікується на рівні 43 млн 200 тис.
т: пшениці — 11 млн 500 тис. т (Прем’єр Д. Шмигаль заявив, що внутрішнє
споживання становить близько 6 млн т, а зібрано 22 млн т, що «дозволяє нам
залишатися гарантом продовольчої безпеки для багатьох країн»), ячменю — 1,5 млн
т, кукурудзи —19 млн 200 тис. т, прогнозують у Мінагрополітики. Водночас
експерти Всеукраїнської аграрної ради стриманіші. За їхніми даними, експортний
потенціал кукурудзи становитиме 15-17 млн т, що майже вдвічі менше, ніж
минулого сезону.
Пророкують «найважчу зиму» ЧитатиАСОЦІАЦІЯ енергоефективних міст України
заявила, що наша країна увійде в зиму з очікуваним дефіцитом близько 4 ГВт
електроенергії, який неможливо покрити імпортом. А за прогнозами ООН,
відключення триватимуть від 4 до 18 годин на добу. Міжнародне енергетичне
агентство (МЕА) наголосило, що майбутня зима стане найсерйознішим випробуванням
для України, яка втратила понад дві третини своїх потужностей.
Скорочення більш ніж наполовину ЧитатиНА ДОНЕЧЧИНІ на початку 2022 року
працювало 1220 сільгосппідприємств. Станом на сьогодні їх залишилося 512, із
них 353 зазнали збитків і руйнувань, повідомили в Донецькій ОВА.
«Актив, а не тягар» ЧитатиЧЕСЬКЕ мінпраці заявило, що у першому
півріччі поточного року українським утікачам від війни було виплачено 7,3 млрд
крон (323 млн дол.), а дохід від їхнього перебування на території країни
(страховки та податки) сягнув 11,7 млрд крон (517 млн дол.). «Біженці з України
вже давно дають у наш бюджет набагато більше, ніж ми витрачаємо на допомогу
своїм співвітчизникам. Вони для нас актив, а не тягар», — вважають у відомстві.
Середній розмір допомоги на одну особу (її отримують 25% утікачів — близько 93
тисячі осіб) становить 7336 крон (324 дол.) на місяць.
Недремне око на дорогах ЧитатиУ МІНІСТЕРСТВІ внутрішніх справ
відзначили «найрезультативнішу» камеру автоматичної фіксації порушень ПДР. Вона
працює на відрізку дороги між Рівним та Житомиром у напрямку Києва і з
січня по серпень поточного року «заробила» понад 18 839 888 грн
на штрафах за перевищення швидкості. Її «колега» на трасі M-30 на ділянці
з Вінниці до Хмельницького допомогла виписати 65 228 штрафів на суму 16 412 980
грн. Показники камери на трасі М-09 Тернопіль — Рава-Руська становлять 67 222
правопорушення, за якими виписано ухвали на 14 581 560 грн.
|