• Проблеми галузі

Потрібен комплексний підхід

Віталій НАЗАРЕНКО.

Чернігівська область.

Фото автора.

Захмарні ціни на «другий хліб» — це сезонне явище, яке ось-ось має стабілізуватися. Відомий картопляр із Чернігівщини голова фермерського господарства «Напорівське» Григорій Ткаченко прогнозує фіксацію оптової закупівельної ціни на рівні 20 гривень за кілограм. Утім, на його думку, в січні-лютому вартість картоплі може знову підскочити. Фермер пов’язує високі ціни з низькими врожаями, які є наслідком аномальної спеки.

_{Посуха вельми позначилася}

НА ПІЩАНИХ полях поблизу села Лукашівка Чернігівського району, які обробляє «Напорівське», копають картоплю. Сезон тут відкрили аж у середині вересня.

— Через посуху збір картоплі почали із запізненням, — розповідає Григорій Ткаченко. — Все очікували дощів, але коли зрозуміли, що синоптичний прогноз невтішний, вирішили копати бульбу в цих екстремальних умовах. Через груддя картопля оббивається, що спричиняє втрату її товарності. Некондиційна піде на крохмаль.

За словами фермера, врожай удвічі менший, ніж торік. «У середині липня не було дощів, стояла інтенсивна спека. А в картоплі за температури вище +23^OС усі процеси розвитку припиняються, — пояснює пан Григорій. — Отож коли коренеплоди мали інтенсивно рости, стояла кризова температура. Кількість закладених бульб відмінна, однак картопля невелика. Якщо 10 тонн з одного гектара товарної буде, то це добре». Непогано себе показала рання, яка встигла сформувати врожай до настання спеки, а от у пізньої найгірші показники.

У «Напорівському» на площі 100 га вирощують аж 18 сортів картоплі. «Ми постійно шукаємо баланс між якістю та врожайністю, — розповідає власник господарства. — Врешті зупинимося на двох-трьох сортах, які найкраще підійдуть для наших умов». За словами Григорія Ткаченка, врожай залежить насамперед від якості насінного матеріалу. «Потрібно щонайбільше через три роки проводити сортовідновлення, — каже він. — Але тут є певні проблеми: еліта з Німеччини чи Голландії коштує понад 60 гривень за кілограм. Це висока ціна, яку не кожний товаровиробник здатний потягнути».

_{Культура високорентабельна}

НИНІ оптові закупівельники пропонують за бульбу з Чернігівщини 15-20 гривень за кілограм. «Це оптова реалізація з підприємства, — наголошує фермер. — Ми продаємо картоплю по ціні від 15 до 17 гривень». Чому ж така висока вартість? За словами пана Григорія, для цього овочу притаманне сезонне коливання. «Якщо взяти п’ятирічний цикл, то один рік буде привабливим, два — це помірні ціни, і стільки ж — збитковість. Нині саме той період, коли ціна хороша, — вважає він. — Я дуже люблю цей овоч, і він є високорентабельним навіть у теперішні складні часи».

Картопля — це культура, яка не експортується, і тому, якщо її вродить багато, ціна відповідно падає. На превеликий жаль, у нас небагато підприємств, що виготовляють крохмаль та чипси. Якби їх було більше, то вони могли б переробляти надлишок, створювати продукцію з доданою вартістю та реалізовувати її за кордон. Та все ж фермер прогнозує стабілізацію ціни: «Картопля має верхню межу реалізації. Нині ціна на піку. Нещодавно до нас прибули перші три фури картоплі з Литви і Польщі за ціною понад 20 грн/кг. Якщо наша буде дорожчою, то ринок віддасть перевагу імпортній. У січні-лютому картопля може знову піднятись у ціні через нестачу складських приміщень. Те, що ми спостерігаємо тепер, — сезонне підвищення». Втім, проблема ціноутворення комплексна і залежить також від діяльності урядовців, які мали б заохотити переробку або ж експорт.

Нині ж картоплярі попри низькі врожаї за рентабельністю виходять на торішній рівень. Та, аби досягнути масштабів вирощування 40-50 га, потрібно інвестувати приблизно 600-700 тисяч доларів у техніку, обладнання, склади. На Чернігівщині картоплярство поступово переходить із городів на товарні ферми. В області діють п’ять-шість відносно великих підприємств, які вирощують понад 200 га овочу, і близько 20, які садять понад 100 га. Щороку обсяг продукції, вирощеної в домогосподарствах, зменшується.

_{Відсутність запасу — це злочин}

ЗАХМАРНІ ціни на картоплю — не найгірше для пересічного споживача, чий гаманець і без того значно схуд.

— За ці 35 років, відколи я займаюся сільським господарством, не пригадую таких цін на агропродукцію, — розмірковує Григорій Ткаченко. — Для фермерів це добре, але треба розуміти іншу сторону — споживача. Захмарні ціни на сільгосппродукцію вдарять по звичайному українцю. Так, якщо соняшник нині продають по 20 тисяч гривень за одну тонну, то олія неодмінно подорожчає. Соціальний хліб у найближчій перспективі теж. Те саме чекає на макарони та крупи. Якщо сьогодні кукурудза коштує 7500 гривень за одну тонну, а вона є сільськогосподарською «нафтою», то треба розуміти, до якого стрибка цін нам варто готуватись. Це потягне за собою і подорожчання енергоносіїв.

На думку аграрія, сільське господарство слід розглядати комплексно, адже це і сфера споживання, і фармація, і енергетика. Бо ж чимало суміжних галузей залежать від цін на агропродукцію. Недбальство, вважає пан Григорій, ба навіть злочин, що держава, особливо під час повномасштабної війни, не має власного фонду, за рахунок якого можна було б впливати на ціни.

— Торік кукурудза починала торгуватися від 3500 гривень за тонну, сьогодні — вдвічі більше. Це ненормально! — наголошує аграрій. — Я хоча й прибічник ринкової економіки, але має бути регулювання цін і запас продукції, бо, не дай Боже, якийсь форс-мажор, окрім погоди... У нас війна, і така ситуація з продовольчою безпекою — на мій погляд, недопрацювання на рівні уряду.