• Екологія

Не продихнути

Ганна КЛІКОВКА.

Запорізька область.

ПРО ЕКОЛОГІЮ прифронтового Запоріжжя краще запитати в лікарів, до яких звертаються містяни під час гострих нападів, коли вже геть несила дихати навіть із допомогою інгалятора. Медики наведуть безліч фактів, коли доводиться рятувати не лише дорослих, а й дітей, які від народження стають заручниками алергій. Свій згубний вплив на легені міста свого часу зробили промислові гіганти з недосконалими очисними спорудами, відтак війна, а тут іще й диявольська пилова буря накотилася… Проблем більшає, дихати дедалі важче.

Люди потерпають і воліють бодай знати про стан атмосферного повітря у місті. Проте з’ясувалося, що обслуговування мобільної лабораторії моніторингу довкілля, яка працює на базі Запорізького обласного Центру контролю та профілактики хвороб, уже три роки поспіль не фінансується.

Про це на брифінгу повідомив лікар відділу моніторингу та реагування на небезпеки цього центру Євген Тулушев. Кваліфікований фахівець констатує, що фінансування з 2022 року відсутнє. І, на жаль, якщо так і триватиме, то лабораторія повністю вийде з ладу, адже вона та її оснащення потребують регулярного технічного обслуговування. Пересувна лабораторія була придбана 2019 року державним коштом, тоді річне обслуговування цієї установи становило близько 800 тисяч гривень. Перші два роки після закупівлі центру надавали всього половину від необхідної суми, а згодом кошти й зовсім перестали надходити. Тепер витрати накопичуються, сума сягає вже близько трьох мільйонів гривень, доводиться шукати гроші самотужки, хоча ця проблема має бути головним чином державною.

Одначе свою роботу фахівці центру виконують сумлінно, щоденно стежать за станом атмосферного повітря у Запоріжжі. Лабораторні дослідження в місті стабільно показують значне перевищення рівня забруднення такими речовинами, як пил, сірководень, формальдегід, фенол тощо. Спеціалісти фіксували найвищі показники забруднення у серпні та вересні. Традиційно таке сумне «лідерство» у Дніпровського, Вознесенівського, Заводського та Шевченківського районів міста. Хортицький вважається відносно чистим. На якості повітря позначаються і бойові дії, особливо пожежі, що виникають внаслідок «прильотів».

Фахівці обласного центру контролю та профілактики хвороб дослідили, що, крім традиційних промислових забруднювачів, погіршують ситуацію в місті генератори у періоди відключення електроенергії. «Коли в центрі міста вони працюють через кожні декілька метрів, у повітря потрапляє додаткове забруднення, — розповідає Євген Тулушев. — Середній генератор викидає в атмосферу забруднювальних речовин у рази більше за звичайну легкову автівку, і вони досить специфічні: акролеїн, бутадієн, бензопірен, дрібнодисперсний пил. Адже пристрої не мають спеціальних очисних та захисних приладів. Ми прогнозуємо, за досвідом минулого року, активне використання взимку мінікотелень, які також працюють на твердому паливі й, можна сказати, не відповідають гігієнічним нормативам».

То що, дихати на повні груди можна тільки на Хортиці? Проте й тут прикрість. «Те, що несподівано відкрилося мені вчора (29.09. — Г. К.) на Острові на підступах до балки Великої Молодняги, на північному її схилі, а також на всій відстані од Святилища і аж до парку Тараса Шевченка, з воєнними «прильотами» геть не пов’язане, — написав у мережах ексгендиректор Хортицького заповідника письменник Костянтин Сушко. — Гектар за гектаром знищеного пожежею лісу. Тисячі, тисячі й тисячі згорілих акацій, кленів, в’язів та, найголовніше, — істинно хортицьких дубів і диких груш. Упродовж 1959-1962 років усе це, окрім столітніх дубів і диких груш, було кинуте в землю дрібнесеньким насінням, і за шість десятиліть стало розкішним лісом. Тепер усе спалене…»

Це вже біда рукотворна, спричинена співгромадянами, справжня екологічна диверсія нелюдів, які відчувають люту втіху від спаленого дерева, знищених гнізд і загиблих лісових тваринок. Вони ще не відають, що біда повертається бумерангом!

Ось так, одне до одного…