• Від першої особи

Два світи

Ігор ЛУЦЕНКО, військовослужбовець,

народний депутат ВР VIII скликання.

72-га виходила з Вугледара важко, з великими втратами. Перед цим росіяни вже встигли з’явитися коло поваленої вежі ЛЕП на дорозі від Богоявленки і навіть обладнати вогневі позиції в гаражах за кладовищем.

Все там рідне мені, кожен квадратний метр. В тих гаражах ми колись ховали одну зі своїх машин, біля гаражів одного разу ми навіть піймалися на дріт пікапом — на дорозі валялися металеві проводи, обірвані нещодавнім прильотом.

72-га виходила тяжко, криваво. Багато техніки згоріло. До того кілька днів агонії взятого в облогу міста виснажили захисників, і коли вранішній сіряк настав, не всім вистачило сил вийти.

На деяких позиціях лишалися смертники, щоб прикрити відхід інших.

…За дивним законом життя, в ці дні, коли моя рідна бригада виривала себе з м’ясом із Вугледара, люди по країні сиділи у кав’ярнях і кінотеатрах, на пішохідних зонах перехожі підтанцьовували під музику вуличних музик; лунали і щирі, і ритуальні вітання захисникам — а ті в цей час вмирали, залишені, як потім скажуть, напризволяще.

І я не знаю знання, не маю сили, як зв’язати назад ці два світи, кожен із яких невпинно йде своїм шляхом.

Поки ми були там, ми переродилися. Були ми народжені тут, у Києві, — а стали народженими у полях і підвалах Вугледара; тепер ті пустоти, пронизані залізом, — наша батьківщина, а на столичних вулицях ми приїжджі й чужі.

Якісь невідомі нам люди повиростали за ці три роки, заповнили собою тротуари і метро, на їхніх обличчях — нові гримаси.

Вони якісь світлі, напівпрозорі; ми ж — брудні й темні, ванни і барбершопи не виженуть з нас цієї темені.

Тепер 72-га ризикує остаточно загинути в голих посадках під ударами артилерії і ФПВ-дронів. Горизонт радіоуправління у росіян з висоток Вугледара простирається тепер кілометрів на 15, мало не до самого Курахового.

Моліть усіх, кого вмієте молити, щоб 72-га, моя перша на цій війні й навіки рідна бригада (хоч я вже не у ній), не була стерта у пил в смертельних просторах за Вугледаром, щоб залишки могутнього колись бойового організму не було знищено остаточно, щоб у нього був шанс відродитися, зберегти увесь свій накопичений досвід і біль для майбутніх перемог.

Довідка «СВ». 72-га окрема механізована бригада імені Чорних Запорожців — військове формування механізованих військ Збройних сил України. Бригада була створена 2002 року на базі 72-ї гвардійської механізованої дивізії. Розміщується у місті Біла Церква Київської області.

З 2014 року бригада брала участь у війні на Сході України у складі сил Антитерористичної операції. Її підрозділи влітку 2014 року вели важкі бої на російсько-українському кордоні, у Приазов’ї, взимку 2016-го — біля Авдіївки у промзоні.

У 2022 році, на початку широкомасштабного вторгнення, 72-га бригада обороняла Київ, беручи участь у боях за Ірпінь, Бучу, Гостомель, Мощун. З літа 2022-го веде бої на Донбасі.

Має почесну назву Чорних Запорожців — військового формування часів УНР.