Причини підвищення внутрішньочерепного тиску

Людмила ЄРМОЛЕНКО,

психосоматотерапевт.

Буває так, що людина погано почувається: все крутиться перед очима, болить голова, бракує сил. Міряє артеріальний тиск, а він у межах норми. Можливо, не в порядку внутрішньочерепний тиск?

Фактори, які впливають на підвищення тиску

ПІДВИЩЕНИЙ внутрішньочерепний тиск, або внутрішньочерепна гіпертензія, — це патологічний стан, що характеризується збільшенням об’єму крові або спинномозкової рідини (ліквору) всередині черепа. Ліквор слугує певним амортизатором, що захищає наш мозок від ушкоджень. Постійно циркулюючи протоками та шлуночками мозку, він поступово оновлюється (повністю кожні 7 днів), однак у разі накопичення його в більшій кількості, ніж потрібно мозку, відбувається підвищення внутрішньочерепного тиску.

Внутрішньочерепна гіпертензія може розвиватися на тлі високого артеріального тиску і є його своєрідним ускладненням. Загалом артеріальний, внутрішньочерепний та очний тиск взаємопов’язані між собою, тож підвищення одного з них із часом може провокувати підвищення інших. Щоб запобігти такому розвитку подій, схильним до гіпертонії настійно рекомендую контролювати, приводячи до норми, показники тиску.

Окрім цього, внутрішньочерепний тиск може підвищуватися після струсів мозку, травм голови. Навіть коли людина перенесла закриту чи відкриту черепно-мозкову травму багато років тому, є ризик виникнення внутрішньочерепної гіпертензії. Часто це захворювання провокують і перенесені раніше менінгіт, енцефаліт, пухлинні процеси в мозку. Навіть прийом гормональних засобів, антибіотиків може запустити цей процес.

Підвищення внутрішньочерепного тиску — небезпечне захворювання. Воно призводить до порушення нервової регуляції, гормонального обміну, бо в мозку містяться залози, які продукують відповідні гормони. Через погіршення живлення мозку порушується й робота залоз. До того ж у такого хворого стрімко погіршується пам’ять та сприйняття оточуючого середовища, наявне негативне засвоєння нової інформації. Тобто знижуються когнітивні (розумові) здібності, людина потроху втрачає свою особистість, починає згасати.

Є ймовірність, що високий внутрішньочерепний тиск може провокувати виникнення недуг Альцгеймера та Паркінсона. Хоча науковці такі чіткі взаємозв’язки не довели, але оскільки ці загрозливі недуги з’являються на тлі порушення живлення мозку, то, звісно ж, цей процес може запустити і внутрішньомозкова гіпертензія.

Симптоми та діагностика

СИМПТОМІВ цілий букет. Це й головний біль, що ніби розпирає, нудота та блювання, після якого людина не відчуває полегшення, як буває після отруєння чи інших проблем травлення. Це одна з ознак того, що така блювота спровокована порушенням у роботі центральної нервової системи. Також виникають пітливість, серцебиття, порушення координації, неймовірна млявість. Хочеться лягти та покласти на голову холодний компрес. Це полегшує стан, та все ж треба викликати «швидку допомогу». У такій ситуації без введення спеціальних препаратів, що зменшують кількість ліквору, сечогінних засобів, не обійтися. Таке лікування на якийсь час збалансовує роботу клітин, які продукують, утилізують відпрацьований ліквор, і людині стає ліпше. Та все ж проблема дисбалансу цих клітин повністю не усувається. Тож за якийсь час напад може повторитися.

Тому після зняття гострих симптомів потрібно обов’язково звернутися до сімейного лікаря, який спрямує до невролога, а той — на обстеження, щоб підтвердити чи спростувати діагноз. Показана діагностика в офтальмолога, що за станом очного дна визначить можливу гіпертензію. Також призначають ультразвукове допплерівське дослідження, обстеження судин головного мозку, щоб виявити, чи є перепони до відтоку ліквору. Рентген голови, електроенцефалограма — метод дослідження, спрямований на вимірювання стану та активності клітин мозку.

Гомеопатія і трави для лікування

ЯК ЗБАЛАНСУВАТИ ці процеси та нормалізувати внутрішньочерепний тиск? Практика показує, що з такими станами результативно працює гомеопатія. Правильно підібрані гомеопатичні препарати поступово збалансовують роботу клітин, що регулюють ліквор.

Важливо, щоб їх підбирав і призначав фахівець — лікар-гомеопат. Бо треба проаналізувати, чи мала людина в минулому травми голови, що спровокували підняття внутрішньочерепного тиску. У цьому разі лікар-гомеопат призначає препарати, які прибирають наслідки травм, тобто усувають причину, яка стала пусковим механізмом розвитку внутрішньочерепного тиску. Після перенесеного менінгіту потрібен підбір гомеопатом засобів, що знімають неактивне запалення.

Якщо причина внутрішньочерепного тиску — високий артеріальний тиск, стабілізувати його допоможуть глід, брусниця, ялівець, корінь кульбаби. Ці трави регулюють як артеріальний тиск, так певною мірою і внутрішньочерепний, бо мають легкий сечогінний ефект. Оскільки в разі підвищеного внутрішньочерепного тиску відбувається переповнення рідиною внутрішньочерепної порожнини, то сечогінні трави зменшуватимуть кількість ліквору, поліпшать самопочуття.

Ці трави добре пити за такою схемою: 2 тижні приймати глід, тиждень — перерва. Затим 2 тижні — ялівець, тиждень перерва, й так решту трав почергово, по колу. Спосіб приготування: столову ложку подрібненої трави залити склянкою окропу, настояти 20 хвилин, процідити. Пити по третині склянки тричі на день.

Увага! Лікарські трави потрібно застосовувати після консультації з вашим лікарем, їх слід купувати в аптеках й уважно читати інструкції з протипоказаннями, щоб переконатися, що ви їх не маєте. Приміром, протипоказаннями до застосування ялівцю є хвороби нирок, а кореня кульбаби — загострення хвороб органів травлення та жовчнокам’яна хвороба. Не можна їх вживати вагітним та матерям-годувальницям.

Спосіб життя для профілактики недуги

ЛЮДЯМ, які страждають від підвищеного тиску, потрібне системне відновлення здоров’я. Це курортне оздоровлення, зміна харчування, помірні фізичні навантаження. Особливо корисна йога, бо розробляє м’язи, активує роботу судин, відповідно збалансовуючи роботу клітин, що тримають об’єм ліквору в нормі.

Коли немає загострень, бажано робити масаж, особливо шиї та плечей. Це поліпшить кровопостачання цієї ділянки, сприятиме відходженню рідини від голови, буде профілактикою виникнення застою.

Харчування має бути смачне, багате на корисні речовини, але не висококалорійне. Слід обмежити кількість солі, яка призводить до затримки води й підняття тиску. Так, добре зранку до каші чи запіканки додавати родзинки, чорнослив, багаті на мікроелементи, вони дадуть енергію на день.

Важливо за кожним прийомом їжі споживати багато овочів, але перевагу надавати не сирим, а термічно обробленим. Адже якщо є хронічне запалення, то сирі овочі можуть провокувати здуття кишечнику, що аж ніяк не сприяє зціленню.

Із білкових продуктів добре в день з’їдати одне куряче або чотири перепелиних яйця, корисним буде дієтичне пташине м’ясо. А ось червоне слід обмежити. Коли людина багато їсть важких сортів м’яса, це утруднює роботу печінки, кровоносного русла, а відтак збільшує загрозу підвищення артеріального тиску.

Після надмірного споживання висококалорійної їжі кров згущується, еритроцити склеюються, зменшується кількість плазми. Отож у судинному артеріальному руслі виникає ситуація SOS, що відображається й на головному мозку та його судинах, бо його теж живить артеріальна кров. Дотримуйтеся цих порад і будьте здорові.

Перед застосуванням будь-яких рецептів та рекомендацій обов’язково порадьтеся з вашим лікарем.