• Неоголошена війна

Хоч би одна з «парасольок»

Михайло ВЕДМІДЬ.

МИНУЛОЇ п’ятниці, 18 жовтня, президент Франції Емманюель Макрон, канцлер Німеччини Олаф Шольц, прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер та президент США Джо Байден обговорили у Берліні подальшу допомогу Україні та План перемоги Володимира Зеленського.

Про це йдеться у пресрелізі за результатами зустрічі на сайті німецького уряду: «Лідери засудили… обговорили… підтвердили». Отакий-от результат розмови сильних світу цього, яка могла б стати доленосною не тільки для України та Заходу, а й для всіх країн і народів. До болі знайомі слова: «... що викликає глибоке занепокоєння». Так, слова важливі й значущі, проте без конкретики. Не кажучи вже про те, що «про Україну без України».

А якщо серйозно, то лідери чотирьох держав, як ідеться у пресрелізі, «засудили триваючу агресивну війну росії проти України, обговорили свої плани щодо надання Україні додаткової безпекової, економічної та гуманітарної допомоги, включаючи використання надзвичайних доходів від заморожених російських активів». Також сторони обговорили План перемоги Зеленського. «Підтвердили свою рішучість продовжувати підтримувати Україну в її зусиллях стосовно забезпечення справедливого та тривалого миру, заснованого на міжнародному праві, включаючи Статут Організації Об’єднаних Націй, а також на повазі до суверенітету та територіальної цілісності», — йдеться у повідомленні.

Та чи можна було сподіватися на якесь інше, конкретніше і, так би мовити, продуктивніше для України рішення провідних країн НАТО? Абсолютно ні. Хоча б з огляду на те, що на сьогодні не відомо, хто стане переможцем президентських виборів у США. Вони мають відбутися 5 листопада, і саме від їх результатів, як уважає багато фахівців, залежатиме зовнішньополітичний курс Вашингтона, включно з наданням чи ненаданням нам подальшої допомоги. То для чого було взагалі зустрічатись? Аби вкотре задекларувати: «засудили… обговорили… підтвердили»? Так, це також важливо, але наскільки результативно? Особливо на тлі розмов, що лідер країни-агресорки розуміє лише мову сили.

До речі, під час свого одноденного візиту Байден зустрівся з Олафом Шольцом, перед тим як Емманюель Макрон і Кір Стармер приєдналися до них для переговорів. Канцлер Німеччини зазначив, що він скептично ставиться до деяких пунктів українського «плану перемоги». І заявив, що дотримуватиметься своєї відмови від надання Києву ракет великої дальності Taurus. «Ми підтримуємо Україну якомога сильніше. У той же час ми стежимо за тим, щоб НАТО не стало стороною війни, аби ця війна не перетворилася на ще більшу катастрофу», — пояснив свою позицію Шольц. І Байден цьому не заперечував. Мабуть, тому, як ідеться у численних публікаціях ЗМІ, що Сполучені Штати разом із Німеччиною на даний момент перешкоджають вступу України до НАТО. На відміну від Франції та Великої Британії. А «парасолька» у вигляді членства України у Північноатлантичному альянсі йде першим пунктом в українському Плані перемоги.

Втім, окрім НАТО, існує ще одна альтернатива гарантування безпеки нашій країні. На думку Володимира Зеленського, це… ядерна зброя. Українська. Про це він заявив у четвер, 17 жовтня, виступаючи на засіданні Європейської Ради у Брюсселі. Зеленський нагадав, що Будапештський меморандум 1994 року, який підписали росія, Сполучені Штати Америки та Велика Британія, обіцяв Україні захист територіальної цілісності та суверенітету в обмін на її відмову від ядерної зброї. Але сьогодні вже всім зрозуміло, що цей документ не працює та не здатен захистити Україну.

«Хто з цих великих ядерних держав постраждав? Всі? Ні, одна — Україна. Хто віддав ядерну зброю? Всі? Ні, тільки одна. Хто? Україна. Хто сьогодні воює? Україна… Який вихід? Або Україна матиме ядерну зброю, і це для нас захист. Або ми маємо мати якийсь альянс. Крім НАТО, ми на сьогодні не знаємо дієвих альянсів. Країни НАТО сьогодні не беруть участі у війні. У країнах НАТО люди не гинуть на війні. І слава Богу! Тому ми й обираємо НАТО, а не ядерну зброю. І я вважаю, що Дональд Трамп мене почув. Він сказав, що це справедливі аргументи. Мені здається, це важливо», — розповів Зеленський. На запитання, чи означає це те, що Трамп підтримує вступ України до НАТО, президент відповів, що американський політик тільки погодився з його аргументами. «Я не хочу далі заглиблюватися в деталі щодо діалогу між мною та Дональдом Трампом, тому що це було між мною і ним. Ми поговорили про НАТО, я навів аргументи, а він з ними погодився. Це все», — резюмував український лідер.

Утім, значний резонанс у світі викликали не стільки ці слова нашого президента, скільки відповідна публікація у німецькому Bild, експерт якого Юліан Рьопке назвав заяву Зеленського «ударом і шоком». За його словами, кілька місяців тому український високопосадовець заявив у вузькому колі журналістів, політиків і чиновників, що Україна не змириться з другим наступом росії на Київ. Якщо кремль знову спробує захопити Київ, Україна в найкоротший термін відновить свій ядерний арсенал: «У нас є матеріали, у нас є знання. Якщо буде наказ, нам знадобиться лише кілька тижнів, щоб отримати першу бомбу».

Коментуючи скандальну публікацію, радник президента з комунікацій Дмитро Литвин наголосив, що вже давно складно відрізнити, де слова Юліана Рьопке, а де заяви російських пропагандистів, оскільки вони «вкидають в інформаційний простір однакові дурниці». А Володимир Зеленський на спільному брифінгу з генсеком НАТО Марком Рютте в Брюсселі закликав не підміняти значення його слів і не шукати прихованих сенсів. «Ми ніколи не говорили про те, що готуємося створити ядерну зброю», — заявив Зеленський. І додав, що попри зобов’язання, які взяли на себе держави-підписанти Будапештського меморандуму, Україна так і не дістала реального захисту, коли путін почав загарбувати українські землі. «Це означає, що Будапештський меморандум не є для нас хорошим захистом, це не справжня «парасолька». І тому ми не маємо альтернативи, окрім НАТО. Але ми не будуємо ядерної зброї. Будь ласка, не змінюйте зміст меседжів», — наголосив президент.

Залишається додати, що в багатьох коментарях, особливо вітчизняних фахівців, згадувалися слова (меседжі?) нашої землячки, а згодом прем’єрки Ізраїлю Голди Меїр про те, що її країна не має ядерної зброї, але якщо знадобиться, то Ізраїль її застосує.