Архів
Вівторок,
12 листопада 2024 року

№ 46 (20090)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господар

Добрий господар

Сторінку підготували
Тетяна РОЗДОБУДЬКО
і Лариса ЛАВРЕНЕНКО.

Версія для друку          До списку статтей

Своєчасне внесення і правильне дозування

НАЛЕЖНЕ внесення гною забезпечить баланс поживних речовин у ґрунті, поліпшить його структуру і сприятиме високій врожайності культурних рослин.

Застосування гною на ділянці — це один із найкращих способів підвищення родючості землі й гарантування високого врожаю, але, щоб досягти найкращих результатів, важливо дотримуватися кількох правил.

Насамперед, гній слід вносити восени після збирання врожаю. Це дає змогу органічним речовинам розкластися протягом зими, аби навесні поживні речовини вже стали доступними для рослин. Якщо вносити гній весною, його елементи можуть не встигнути розкластися, а рослини отримають надмірну кількість азоту, що стимулюватиме ріст зеленої маси, а не плодів.

Не використовуйте свіжий гній, оскільки він може пошкодити коріння овочів тощо через високий уміст аміаку. Його варто витримати хоча б пів року, або використовувати перепрілий (компостований) гній. У перепрілому гної поживні речовини збалансовані, що дає змогу уникнути опіків коріння та поліпшує структуру ґрунту.

Правильне дозування також є ключовим фактором. Для легких ґрунтів достатньо 4-6 кг гною на 1 кв. м, тоді як на важчих глинистих можна вносити 8-10 кг. Важливо рівномірно розподілити гній по поверхні ґрунту, відтак перекопати останній на глибину не більше 20-25 см, щоб корисні речовини були доступними для коренів, але не вивітрювались.

Для овочевих культур — помідорів, огірків — ліпше вносити гній у лунки чи борозни, де будуть висаджені рослини. Це концентрує поживу в місцях, де вона найбільше потрібна, а також сприяє належному розвитку кореневої системи.

Нарешті гній можна використовувати як частину мульчування — розкладіть його по поверхні навколо рослин, що допоможе зберігати вологу, покращити взаємне розташування частин ґрунту і поступово підживлювати рослини.

Версія для друку          До списку статтей

У НАСТУПНОМУ куточку ще раз згадаємо про курочок. Холодно, і птиця використовує усю свою енергію на те, щоб зігрітися. На яйця, отже, скупа, якщо і геть не перестає нестися. Тож даваймо чубарочкам поживний корм — мо, і віддячать. Є кілька «гастрономічних» секретів. Утім, до цього ще й усіляко стараймося утеплити курник.

Багато хто досі захоплюється традиційним мешканцем підвіконь — різдвяником, його чудесним квітуванням у вигляді звисаючих гірлянд рожевого, чи білуватого, чи й жовтого кольорів. Проте зиго­кактус, або шлюмбергер (це більш правильні назви рослини), вважається досить примхливим — може ні з того ні з сього скинути пуп’янки. Як же за ним доглядати, аби цього не сталося?

 

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове