Архів
Вівторок,
19 листопада 2024 року

№ 47 (20091)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:
  Версія для друку          На головну
  • Сила громади

Дорогу зробили всім миром

Віталій НАЗАРЕНКО.

Чернігівська область.

Дуже пощастить водієві, якщо 100 км автошляху територіального значення Т-2514, який проходить через колишні Ніжинський, Борзнянський та Бахмацький райони на Чернігівщині, вдасться подолати за три години. Дорога розбита вщент… Багато років у Плисківській громаді активісти та влада боролись за ремонт найпроблемнішої ділянки Плиски — Велика Загорівка, але отримували традиційну відповідь — немає коштів. Втім, нещодавно вдалося знайти вихід із глухого кута.

УБИТИХ доріг на Чернігівщині вистачає, одначе не за кожну з них борються так, як тут. Активні жителі Плисківської громади не раз проводили публічні акції з фіксацією стану покриття, балансоутримувач у результаті отримував приписи, платив мізерні штрафи, проте автошлях і надалі не ремонтували. Найпроблемнішою залишалась ділянка між центром ОТГ та Великою Загорівкою. Це так званий борзнянський напрямок, який веде до міжнародної траси Кіпті — Глухів.

Після чергового листа від Служби відновлення інфраструктури з відмовою включити цей відрізок автошляху в програму ремонтів у громаді вирішили поговорити з начальником Служби відновлення Романом Сміяненком. «Поїхали я та два депутати — Валентина Воскобойник і Анатолій Федорченко, — каже очільниця громади Марина Вірко (на фото автора). — Нас прийняли, вислухали, і ми домовились так: якщо зможемо переконати інвесторів і купити асфальт, то підрядник виконає роботу».

Після позитивної відповіді зі Служби відновлення приїхав інженер, який порахував, скільки матеріалу потрібно для ремонту аварійної ділянки. «Сказав, що 250 тонн асфальту піде точно, — пригадує пані Марина. — Ми попросили, щоб дорогу профрезерували. Нам спочатку сказали, мовляв, холодно й не триматиметься. Але зрештою все зробили як слід, фреза врятувала більшу частину дороги. Вистачило не лише до Великої Загорівки, а й далі».

Гроші на закупівлю асфальту давали аграрії, яких усього 21. «Спочатку ми боялися, що нічого не вийде, — каже сільська голова. — Але як тільки пішли перші надходження, поступово долучилися інші. Найменша сума становила 4 тисячі гривень, найбільше виділило ТОВ «Плиски Агро» — майже пів мільйона гривень. Усього кожен заплатив по 73 гривні з одного гектара». Були й такі, хто відмовився долучатися. Їх четверо: ТОВ «Великозагорівське» (обробляє понад 800 га), ФГ «Білявська» (150 га) та ФГ «Плисківське» на чолі з Миколою Ілляшенком — місцевим депутатом і головою земельної комісії (понад 360 га).

А ось деякі аграрії, навпаки, закривали нестачі.

— Нам у бік міжнародної траси забракло 40 тонн, треба було оперативно докупити асфальт, доки техніка підрядника працювала. Відгукнувся Валерій Новицький, який перекинув додатково 100 тисяч гривень, 50 тисяч дав Ігор Леусов і ще 10 тисяч — Валерій Колоша, — розповідає Марина Вірко. — Якби всі долучилися так, як планувалося від початку, то нам би вистачило до Глухівської траси.

Роботи виконувало підприємство «Автострада». Асфальт шукали, де вигідніше. З контактами допоміг голова Ніжинської РДА Григорій Ковтун. Завдяки ціні вдалося суттєво зекономити.

— Асфальт закупили в Конотопі по 3900 грн за 1 т, «Автострада» доставила його своїм транспортом, — пояснює заступниця Плисківського сільського голови Людмила Лебедь. — У Ніжині за тонну просять 5 тисяч гривень, у Броварах нам виходило 4300 грн без доставки. Тобто ми заощадили 275 тисяч гривень, або більш ніж 70 тонн асфальту.

Загалом 16 км шляху відремонтували за 1,2 млн грн. Із роботою впоралися за дев’ять днів. Інвестори тепер не просто задоволені, а й готові за таким самим принципом фінансувати ремонт інших проблемних ділянок. Так, улітку в громаді планують полатати дорогу з Плисок до Сиволожа, куди також піде 250 тонн асфальту. «Там така ситуація, що можна буде профрезерувати все полотно, тільки слід це робити у спеку, щоб асфальт пристав, — каже Марина Вірко. — А на виїзд до села Івангород нам треба аж 500 тонн на 3 кілометри дороги».

1,2 мільйона гривень за 16 кілометрів шляху — це невеликі кошти. У громаді кажуть, що змогли б і самі тягнути такі ремонти, от тільки законодавство не дозволяє використовувати бюджетні гроші не за цільовим призначенням. Разом із тим дякують усім небайдужим мешканцям і насамперед аграріям, котрі у важкий час не залишились стояти осторонь, а простягнули руку допомоги й зробили дорогу для себе та людей.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Шукають вітру в полі
Читати
Найбільший урожай — на півдні
Читати
На соцстандарти нема грошей
Читати
Вивезли з-під обстрілів
Читати
Залишили під вартою
Читати
Менше звернень до судів
Читати
Iмпорт перевищує
Читати
Нарощують власний видобуток
Читати
Продовжено термін подання документів
Читати
Ось такі обсяги підтримки
Читати
«Дороговказ» для села
Читати
Привели гроші
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове