|
Версія для друку На головну Дорогу зробили всім миром Віталій НАЗАРЕНКО. Чернігівська область. Дуже
пощастить водієві, якщо 100 км автошляху територіального значення Т-2514, який
проходить через колишні Ніжинський, Борзнянський та Бахмацький райони на
Чернігівщині, вдасться подолати за три години. Дорога розбита вщент… Багато
років у Плисківській громаді активісти та влада боролись за ремонт
найпроблемнішої ділянки Плиски — Велика Загорівка, але отримували традиційну
відповідь — немає коштів. Втім, нещодавно вдалося знайти вихід із глухого кута. УБИТИХ доріг на Чернігівщині вистачає, одначе не за кожну з них борються
так, як тут. Активні жителі Плисківської громади не раз проводили публічні
акції з фіксацією стану покриття, балансоутримувач у результаті отримував
приписи, платив мізерні штрафи, проте автошлях і надалі не ремонтували.
Найпроблемнішою залишалась ділянка між центром ОТГ та Великою Загорівкою. Це
так званий борзнянський напрямок, який веде до міжнародної траси Кіпті —
Глухів. Після
чергового листа від Служби відновлення інфраструктури з відмовою включити цей
відрізок автошляху в програму ремонтів у громаді вирішили поговорити з
начальником Служби відновлення Романом Сміяненком. «Поїхали я та два депутати —
Валентина Воскобойник і Анатолій Федорченко, — каже очільниця громади Марина
Вірко (на фото автора). — Нас прийняли, вислухали, і ми домовились так:
якщо зможемо переконати інвесторів і купити асфальт, то підрядник виконає
роботу». Після
позитивної відповіді зі Служби відновлення приїхав інженер, який порахував, скільки
матеріалу потрібно для ремонту аварійної ділянки. «Сказав, що 250 тонн асфальту
піде точно, — пригадує пані Марина. — Ми попросили, щоб дорогу профрезерували.
Нам спочатку сказали, мовляв, холодно й не триматиметься. Але зрештою все
зробили як слід, фреза врятувала більшу частину дороги. Вистачило не лише до
Великої Загорівки, а й далі». Гроші на
закупівлю асфальту давали аграрії, яких усього 21. «Спочатку ми боялися, що
нічого не вийде, — каже сільська голова. — Але як тільки пішли перші надходження,
поступово долучилися інші. Найменша сума становила 4 тисячі гривень, найбільше
виділило ТОВ «Плиски Агро» — майже пів мільйона гривень. Усього кожен заплатив
по 73 гривні з одного гектара». Були й такі, хто відмовився долучатися. Їх
четверо: ТОВ «Великозагорівське» (обробляє понад 800 га), ФГ «Білявська» (150
га) та ФГ «Плисківське» на чолі з Миколою Ілляшенком — місцевим депутатом і
головою земельної комісії (понад 360 га). А ось деякі
аграрії, навпаки, закривали нестачі. — Нам у бік
міжнародної траси забракло 40 тонн, треба було оперативно докупити асфальт,
доки техніка підрядника працювала. Відгукнувся Валерій Новицький, який
перекинув додатково 100 тисяч гривень, 50 тисяч дав Ігор Леусов і ще 10 тисяч —
Валерій Колоша, — розповідає Марина Вірко. — Якби всі долучилися так, як
планувалося від початку, то нам би вистачило до Глухівської траси. Роботи
виконувало підприємство «Автострада». Асфальт шукали, де вигідніше. З
контактами допоміг голова Ніжинської РДА Григорій Ковтун. Завдяки ціні вдалося
суттєво зекономити. — Асфальт
закупили в Конотопі по 3900 грн за 1 т, «Автострада» доставила його своїм
транспортом, — пояснює заступниця Плисківського сільського голови Людмила
Лебедь. — У Ніжині за тонну просять 5 тисяч гривень, у Броварах нам виходило
4300 грн без доставки. Тобто ми заощадили 275 тисяч гривень, або більш ніж 70
тонн асфальту. Загалом 16
км шляху відремонтували за 1,2 млн грн. Із роботою впоралися за дев’ять днів.
Інвестори тепер не просто задоволені, а й готові за таким самим принципом фінансувати
ремонт інших проблемних ділянок. Так, улітку в громаді планують полатати дорогу
з Плисок до Сиволожа, куди також піде 250 тонн асфальту. «Там така ситуація, що
можна буде профрезерувати все полотно, тільки слід це робити у спеку, щоб
асфальт пристав, — каже Марина Вірко. — А на виїзд до села Івангород нам треба
аж 500 тонн на 3 кілометри дороги». 1,2 мільйона
гривень за 16 кілометрів шляху — це невеликі кошти. У громаді кажуть, що змогли
б і самі тягнути такі ремонти, от тільки законодавство не дозволяє
використовувати бюджетні гроші не за цільовим призначенням. Разом із тим
дякують усім небайдужим мешканцям і насамперед аграріям, котрі у важкий час не
залишились стояти осторонь, а простягнули руку допомоги й зробили дорогу для
себе та людей. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Шукають вітру в полі ЧитатиУ НАЦАГЕНТСТВІ розшуку та управління
активами (АРМА) повідомили, що за часи незалежності з України було виведено
понад 100 млрд дол. В АРМА заявили про наміри повернути кошти. Зокрема, торік
було затверджено порядок реалізації арештованих активів, а обирати покупців
буде комісія з участю представників Мінекономіки та Мін’юсту. Втім, її досі ще
не створили.
Найбільший урожай — на півдні ЧитатиСТАНОМ на 15 листопада аграрії намолотили
71,4 млн т зернових та олійних. Завершується збір кукурудзи — 22,3 млн т із 88%
площ, проса — 161 тис. т із 95%, гречки — 127,2 тис. т із 99%, соняшнику — 10
млн т із 97%, сої — 5,9 млн т із 98%. Найбільше виростили хлібороби Одещини —
4,6 млн т, Чернігівщини — 4,2 млн т, Полтавщини — 4,1 млн т, а найвищі врожаї
на Хмельниччині — 76,9 ц/га, Чернігівщині — 69,1 ц/га, Тернопільщині — 66,8
ц/га. Цукрових буряків накопано 11,4 млн т. Також посіяно понад 6 млн га озимих
— 96% плану (пшениці — 4,4 млн га, ячменю — 577,8 тис. га, жита — 68,1 тис. га,
ріпаку — 1,08 млн га).
На соцстандарти нема грошей ЧитатиМІНІМАЛЬНОЇ зарплати і прожиткового
мінімуму (до них прив’язано дуже багато видатків) наступного року не
підвищуватимуть — це вкотре підтвердили представники влади. Зокрема, голова
парламентського бюджетного комітету Р. Підласа заявила, що перегляд
соцстандартів вимагає величезних видатків: підвищення «мінімалки» на 100 грн
коштуватиме 5,3 млрд грн, а прожиткового мінімуму — 11 млрд грн. На такі цілі
додаткових коштів не знайшли.
Вивезли з-під обстрілів ЧитатиІЗ 16 НАСЕЛЕНИХ пунктів
Волноваського району Донеччини в обов’язковому порядку евакуювали 174 дітей із
їхніми батьками. Водночас у цих громадах усе ще залишається близько 1600 осіб.
Залишили під вартою ЧитатиГАЛИЦЬКИЙ райсуд Львова продовжив запобіжний
захід підозрюваному в умисному вбивстві вченої і громадської діячки Ірини
Фаріон. В. Зінченко перебуватиме під вартою без права на заставу до 12 січня
наступного року. Нагадаємо, підозрюваного затримали у Дніпрі за місцем
проживання в липні. Слідство триває.
Менше звернень до судів ЧитатиВІД ПОЧАТКУ року банки подали майже 68
тисяч позовів до боржників. Для порівняння, 2021-го показник становив 85 тисяч,
торік — понад 91 тисячу. Найчастіше звертався до суду Monobank — майже 21 тис.
від загальної кількості цьогорічних позовів, далі йдуть «А-Банк» — 13 тис.,
«ПриватБанк» — 11 тис. Про причини зниження числа позовів не повідомляється.
Iмпорт перевищує ЧитатиЗА ПІДСУМКАМИ січня — жовтня в Україну було
ввезено товарів на суму 57,4 млрд дол. Найбільше з Китаю — на 11,6 млрд дол.,
Польщі — на 5,6 млрд дол., Німеччини — на 4,4 млрд дол. Машини, устаткування та
транспорт, продукція хімічної промисловості, паливно-енергетичні товари
дорівнювали 65% у структурі імпорту. При цьому вітчизняний експорт становив 34,6
млрд дол. Найбільше було продано за кордон продовольства — на 20,3 млрд дол.,
металів та виробів із них — на 3,8 млрд дол., машин, устаткування і транспорту
— на 2,9 млрд дол.
Нарощують власний видобуток ЧитатиЗА ДЕСЯТЬ місяців поточного року було
видобуто майже 15,85 млрд кубометрів природного газу — на 2% більше, ніж торік,
і на 2,7% — ніж у 2022-му. Обсяги Укргазвидобування становлять 12,1 млрд м3
палива (на 5,4% більше, ніж 2023-го), Укрнафти — 67 млн м3 (на 7%
більше). У приватних компаній продуктивність упала на 12% (2,75 млрд м3
за 10 місяців). Аналітики прогнозують, що до кінця року обсяги валового
видобутку газу можуть сягнути 19,1 млрд м3.
Продовжено термін подання документів ЧитатиЗГІДНО з рішенням уряду, відлік часу на
оформлення виплат родинами військових, які зникли безвісти і були оголошені
померлими, починається з дня набрання законної сили відповідного рішення суду.
Раніше трирічний термін подання документів рахувався від дати смерті,
зазначеної у свідоцтві. Також Кабмін запровадив позачергову виплату одноразової
грошової допомоги особам з інвалідністю І групи.
Ось такі обсяги підтримки ЧитатиВІД ПОЧАТКУ повномасштабної війни
зовнішня бюджетна підтримка нашої країни сягнула 100,8 млрд доларів. Позаторік
Україна отримала 31,1 млрд доларів, торік — 42,5 млрд, цього року — 27,2 млрд
доларів. Найбільше коштів виділили Євросоюз (40,5 млрд дол.), США (28,2 млрд
дол.), МВФ (11,4 млрд дол.), Японія (6,3 млрд дол.), Канада (5,4 млрд дол.).
Понад 33% від загального розміру допомоги становили гранти на безповоротній основі.
Більшу частину зовнішнього фінансування надано як різні позики.
«Дороговказ» для села ЧитатиУРЯД ухвалив Стратегію розвитку
сільського господарства та сільських територій в Україні на період до 2030
року. «Це історичний документ, який є не тільки нашим маяком, а й обов’язковим
для країни — кандидата до вступу в Євросоюз», — повідав глава Мінагрополітики
В. Коваль. Також затверджено план реалізації цієї стратегії.
Привели гроші ЧитатиНА ЗАКАРПАТТІ працюють 282 підприємства,
які переїхали із зони бойових дій та прифронтових регіонів, — 40% усього
перевезеного бізнесу. Це повністю змінило регіон. Обласний бюджет нині
становить 2,4 млрд грн — трохи менше, ніж був довоєнний. Проте станом на 2021
рік державних дотацій Закарпаттю надавалося 60%, а тепер дотаційна залежність
скоротилася до 25%. «Релокація — це мільярди, яких ми ніколи не збирали досі»,
— наголосив глава ОВА М. Білецький.
|