Архів
Четвер,
26 грудня 2024 року

№ 52 (20096)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господар
  Версія для друку          На головну

Дідух — до хати, біда — з хати

Світлана УСАТЮК.

Івано-Франківська область.

Фото автора.

НЕЗМІННИМ атрибутом різдвяних свят у наших пращурів був дідух — прикрашений сніп збіжжя, який символізував добробут. Традиції виготовляти і вносити його до своєї оселі у святковий період дотепер дотримуються на Прикарпатті.

Майстриня Ганна Левінська (на фото) із міста Городенка створює дідухи з колосся пшениці, жита, вівса, льону. До розмаїття зернових додає декоративні сухоцвіти. А один зі своїх різдвяних виробів жінка прикрасила квітами бавовни, які виростила у домашніх умовах.

— Багато клопотів із цим було, — ділиться господиня. — Спочатку мій бавовник ріс у коробочці, обтягнутій плівкою. Потім, коли навесні потеплішало, висадила квіти у відкритий ґрунт. Поралася біля них із січня до листопада, доки не з’явилися бавовняні коробочки.

Виготовлені власноруч дідухи Ганна Левінська привезла до Івано-Франківська на конкурс «Дідух, Павук», який традиційно у передсвятковий період проводиться у навчально-методичному центрі культури і туризму Прикарпаття. Там також показала ще один свій різдвяний виріб: із трави і соломи зробила фігурку чоловіка. Каже, коли над цим працювала, то уявляла собі старенького ґазду, який на Святий вечір вносить до своєї господи перший сніп зібраного восени на полі врожаю. Солом’яний чоловік у майстрині вийшов колоритний: із ошатними вусами, у крислатому брилі, вишиванці, підперезаний яскравим червоно-чорним поясом.

Ще одна учасниця конкурсу — Ярослава Вережак із селища Верховина. Майстриня розповідає, що у гірській місцевості, де вона проживає, не було традиції виготовляти дідухи. Бо там не вирощували зернових культур. Тож у свято домівки прикрашали лишень снопами сіна. Жінка побачила, як роблять дідухи, навчаючись у Прикарпатському національному університеті. Тепер із творчою роботою може впоратися самостійно. А щоб матеріали для праці завжди були під рукою, сіє пшеницю, жито, овес.

— Складати дідуха люблять ветерани війни, для яких я проводжу майстер-класи, — розповідає Ярослава Вережак, яка, до речі, за освітою викладачка образотворчого мистецтва і трудового навчання. — Щоправда, їм важко адаптуватися, опанувати себе, щоб працювати із відповідним настроєм. Але бачу, що творчість іде їм на користь.

Також на майстер-класи до майстрині приходять переселенці та діти військових. На спільних заняттях вони вчаться виготовляти воскові свічки, обереги, фігурки ангеликів, робити різдвяних павуків.

Павуків, каже завідувачка відділу нематеріальної культурної спадщини навчально-методичного центру культури і туризму Прикарпаття Стефанія Капустинська, створювали в усіх етнічних регіонах Прикарпаття. Конструкції зі сполучених між собою ромбів, виготовлених із соломки, прикрашали оселі не тільки у святковий період. Вони були повсякчас прикріплені до стелі та слугували оберегом домівки.

Сучасні майстрині оновлюють методику виготовлення павуків. Як-от Надія Стефанюк (на фото), жителька села Трофанівка Коломийського району, викладачка у Гвіздецькій школі мистецтв. Жінка створила тризуб-павук. Працювала над виробом півтора метра заввишки і стільки ж завширшки протягом місяця.

— Цей тризуб присвячую усім нашим воїнам, які зараз захищають нас, а також їхнім родинам. Згадую свого колегу по роботі, викладача гри на духових інструментах Віталія Сімка. Він воював на Донеччині, де і загинув торік 24 грудня під час артилерійського обстрілу. На цей Святвечір була річниця його загибелі, — розповіла Надія Стефанюк.

Авторська робота прикарпатської майстрині символічна. Дуже хочеться, щоб її тризуб-павук став оберегом нашої спільної домівки — України.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Атака на держреєстри
Читати
Медицина (не)безкоштовна
Читати
Промисловість добивають
Читати
ФОПи закриваються
Читати
Податкове законодавство негодяще
Читати
Не бідуватимуть
Читати
Дипломатична ротація
Читати
Страхування здорожчає
Читати
Найактивніші учасники — малі аграрії
Читати
І це лише підтверджені дані...
Читати
Кошти від партнерів
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове