2025-й — рік без великих очікувань

Марина ТІШКОВА.

Фото з відкритих джерел.

Україна зустріла новий рік. Які ж найважливіші зміни очікувати суспільству?

_{Військо цифровізується}

У СІЧНІ обіцяють упровадити автоматичне надання статусу УБД. Відомості про участь у бойових діях мають вносити уповноважені особи військових частин. Досі, нагадаємо, цей процес вимагав особистої участі військового, подання паперових документів та марудну тяганину. Після набуття статусу УБД з’явиться можливість згенерувати цифрове посвідчення у застосунку «Дія».

1 січня завершився строк, протягом якого військові, що вперше самовільно залишили частину (СЗЧ), могли повернутися назад зі збереженням усіх соціальних гарантій. Вони продовжать службу у 17 спеціальних бригадах. Проте є один нюанс. За даними юристів, якщо було порушено карне провадження, то наразі не відомо, чи закриють його після добровільного повернення бійця на службу. За СЗЧ, нагадаємо, загрожує позбавлення волі на строк до 10 років (стаття 407-ма Кримінального кодексу). Також слід знати, що торік у серпні було ухвалено закон про декриміналізацію першого СЗЧ. Згідно з ним, військовий має заявити в суді, що хоче повернутися на службу, а командир повинен дати на це згоду.

Результати таких ініціатив поки що достеменно не відомі. За інформацією Міноборони, впродовж 72 годин із моменту набуття чинності закону про добровільне повернення надійшло три тисячі заявок од військовослужбовців, що самовільно залишили частину, але даних станом на 1 січня нема. На сайті Офісу генпрокурора міститься інформація загалом про близько 100 тисяч карних проваджень щодо СЗЧ і дезертирства, порушених від початку 2022 року.

_{Продовжено програми підтримки АПК}

НОВИЙ РІК прогнозує зміни і в аграрній галузі. За новим податковим законодавством збільшено мінімальну суму платежів: для ріллі — 1400 грн за га; для вгідь інших видів цільового призначення — 700 грн за га. Ставка податку за земельні ділянки, для яких зроблено нормативну грошову оцінку, незмінна і не має перевищувати 3% від її суми.

Нинішнього року, як і минулого, діятиме програма підтримки малих аграріїв на обробіток земель (доступна для господарств, що мають до 120 га, — 4 тис. грн на 1 га) та утримання великої і дрібної рогатої худоби (для тих, хто має до 100 корів, — 7 тис. грн, 500 кіз та/або овець — 2 тис. грн на голову). Також до 31 березня 2026-го продовжено строк кредитування за програмою «Доступні кредити 5-7-9%» для сільгосптоваровиробників. Станом на 18 грудня минулого року позики на сукупну суму 44,8 млрд гривень отримали понад 8 тисяч агрогосподарств.

Власникам та спадкоємцям незатребуваних паїв можна не панікувати: землю ніхто не забере. Адже у зв’язку із повномасштабною війною строк оформ­лення права на ділянку подовжено до 1 січня 2028 року. Проте й розслаблятися не варто, позаяк документи таки треба привести до ладу, якщо цього досі не зроблено.

_{Запровадження платних послуг}

НА українців чекає офіційне запровадження платні за деякі послуги в державних і комунальних медзакладах (див. номер за 26 грудня минулого року, «Медицина (не)безкоштовна»). Як повідомили в уряді, це рішення покликане підвищити прозорість медичної системи та «мінімізувати» (мабуть, викорінити — завдання непосильне) неформальні платежі.

Отож платними стануть послуги, які не входять до Програми медгарантій, що покриваються державою. До таких належать звернення без направлення лікаря (за винятком випадків, коли воно не вимагається); медпослуги за договорами з юрособами; обслуговування у спеціалізованих військових лікарнях пацієнтів, котрі не належать до визначеного контингенту; надання допомоги вдома, якщо це не зумовлено медичним станом пацієнта; обрання лікаря для планової допомоги; перебування у палатах із підвищеним рівнем комфорту. У МОЗ заявили, що платити треба буде виключно безготівково й офіційно.

Тим часом допомога за Програмою медичних гарантій залишається безоплатною. Спершу слід прийти на прийом до сімейного або лікуючого лікаря, а він уже видасть направлення на деякі процедури. Зокрема, до пакета «Первинна медична допомога» входять лабораторна (загальні аналізи крові та сечі, аналізи на глюкозу та холестерин, швидкі тести) та інструментальна діагностика (ЕКГ, контроль функціональної роботи легень, вимірювання гостроти зору, огляд слухового ходу та барабанної перетинки). Направлення не потрібне для одержання первинної та екстреної допомоги, а також звернення до акушера-гінеколога, психіатра, нарколога, стоматолога, педіатра, фтизіатра чи лікаря, у якого пацієнт перебуває під наглядом через хронічне захворювання.

Цього року у Програмі медичних гарантій, яка охоплює 44 пакети послуг, з’являться радіоізотопна діагностика (для підвищення ефективності раннього виявлення онкологічних захворювань, зокрема ПЕТ-сканування) і психосоціальна та психіатрична допомога. Обіцяно й збільшення зарплат медикам. Так, лікарі-інтерни, стверджують у МОЗ, отримуватимуть «щонайменше 15 тисяч гривень». Сільським медикам також пообіцяли додати коштів за кожного пацієнта.

_{Підвищать учительські зарплати}

СІЛЬСЬКИМ школам, які ще дивом тримаються в наших реаліях, влада наполегливо наказує довго жити. З 1 вересня уряд збирається припинити надання освітньої субвенції, з якої нараховується зарплата вчителів, освітнім закладам, у яких менше ніж 45 учнів (окрім початкових та спеціальних шкіл). У МОН заявляють, що в малих класах нема «належного рівня взаємодії» між дітьми (при цьому переповнені міські класи нікого не бентежать…), а педагоги часто викладають непрофільні предмети, цим самим знижуючи рівень освіти. Що будуть робити із сільськими школами після припинення надання субвенції, в уряді не пояснили.

Із 1 січня вчителям нараховуватимуть надбавку в розмірі 1000 гривень «чистими», а з 1 вересня — 2000 грн. Глава Мін­освіти Оксен Лісовий зазначив, що, ясна річ, ці кошти не розв’яжуть проблем з оплатою праці: педагоги в середньому отримують 12 тисяч гривень, а «дошкільники» — 6 тисяч. Хоч освітнє законодавство передбачає підвищення зарплат до трьох прожиткових мінімумів, та для цього, як завше, бракує коштів. Зі слів О. Лісового, виконати норму можна буде тільки за наявності в держ­бюджеті «вільних» 50-60 млрд грн.

_{Комірне до квітня не подорожчає}

УКРАЇНА припинила транзит російського газу. У зв’язку з цим Нацкомісія, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), збільшила тарифи на транспортування палива для внутрішніх споживачів у чотири рази — зі 124,16 грн до 501,97 грн за 1000 куб. м. Як повідомили представники Оператора ГТС України, торік 85% доходу становило транспортування російського газу, а відколи це джерело зникло, то доводиться робити компенсацію його за рахунок внутрішніх замовників.

Таке рішення вельми негативно позначиться на роботі промисловості. Зокрема, у Федерації металургів заявили: щорічні витрати для галузі зростуть на 300 мільйонів гривень, і збільшене навантаження на тлі підвищення тарифів на електро­енергію може стати непосильним.

Загалом вартість комірного принаймні до кінця опалювального сезону не має зрости. Нині ціна на електрику становить 4,32 грн/кВт-год. (для власників двозонних лічильників у нічні години — 2,16 грн/кВт-год.). Абоненти Нафтогазу (більшість українських домогосподарств) за тарифним планом «Фіксований» платитимуть за блакитне паливо 7,96 грн/куб. м. Ціни інших постачальників трохи відрізняються, але не перевищують 10 грн/куб. м.

Вартість опалення та гарячої води залишиться незмінною до кінця дії воєнного стану та впродовж шести місяців після його скасування. Стосовно холодної, то в більшості міст діють тарифи 2021 року, проте в невеликих населених пунктах рішення ухвалює місцева влада. На підвищення абонентської плати за користування послугами водопостачання мораторію нема, отож вона може зрости.

Відповідно до постанови уряду змінено один із показників для обчислення розміру субсидії. Тепер у середньомісячному доході сім’ї враховуватимуть сплату військового збору (зріс із 1,5% до 5%). Внутрішньо переміщені особи, які мешкають на території Донецької, Луганської, Дніпропетровської, Чернігівської, Сумської, Харківської, Запорізької та Миколаївської областей, зможуть оформити субсидію на оренду житла. Вона доступна для домогосподарств, які витрачають на винайм помешкання понад 30% своїх сукупних доходів. Проте цю допомогу призначатиме Пенсійний фонд, відтак договір оренди спочатку треба зареєструвати в територіальному відділенні.

_{В очікуванні пенсійної реформи}

НЕУХИЛЬНО продовжують зростати вимоги для виходу на заслужений відпочинок. Із 1 січня, аби піти на пенсію в 60 років, потрібно мати не менше 32 років стажу, у 63 роки — від 22 до 32 років, у 65 років — 15-22 роки. Слід зауважити: страховий стаж не завжди дорівнює трудовому, адже людина може працювати, але не підлягати загально­обов’язковому державному пенсійному страхуванню.

Поточного року не буде звичного підвищення соцстандартів. Мінімальна зарплата залишиться на рівні 8000 грн, пенсія — 2361 грн. Утім, обіцяно індексацію виплат у березні на 10-17%. Продовжиться і програма вікових надбавок для людей, чия пенсія не перевищує 10 340 грн. Пенсіонери старше 70 років отримуватимуть 300 грн, 75 років — 456 грн, 80 років — 570 грн.

Якщо парламент ухвалить законопроєкт про пенсійну реформу, то з другої половини року її можуть почати втілювати. Виплати, згідно з проєктом документа, складатимуться з двох частин. Базова пенсія — це 30% «мінімалки» на поточний рік із вирахуванням податків (18% ПДФО і 5% військового збору). Страхова залежатиме від індивідуальної зарплати людини та від середньої зарплати в Україні. А також є коефіцієнт у розмірі 30% для обчислення ваги пенсійних балів.

Наприклад, якщо громадянин має 35 років страхового стажу і одержував середню зарплату, то страхова пенсія дорівнюватиме 4292 грн, із додаванням базової загальна сума сягне 6140 грн (за нинішньої системи при таких умовах було б 4745 грн). Утім, не варто дуже радіти. Швидкого зростання пенсійних виплат влада не допустить, оскільки держбюджет не потягне таких витрат. Тож передбачено так званий коефіцієнт фінансової стійкості, який впливатиме на вартість балів при обчисленні страхової пенсії. Його розмір перераховуватимуть щорічно до 2030-го.

_{Збираються навести лад}

ВЛАДА заходилася реформувати діяльність медико-соціальних експертних комісій (МСЕК), яка є болючим питанням. Отож замість цієї структури у кластерних і надкластерних лікарнях створять експертні комісії, що розглядатимуть вплив травми чи хвороби на повсякденну діяльність людини. Із процесу виключено лікарсько-консультативну комісію (ЛКК), а для певних станів до оцінювання не треба буде чекати 120 днів лікарняного. Перебіг установлення інвалідності обіцяють фіксувати в електронній системі, а щоб мінімізувати корупційні ризики, дані пацієнтів та лікарів будуть приховані одні від одних до дня засідання. Також сформують Центр оцінювання для оскарження рішень, який складатиметься з фахівців із різних медзакладів.

Із 1 січня документи для людей із безстроковим статусом інвалідності залишатимуться дійсними. Для решти осіб, у кого повторний огляд припадає на час впровадження нової системи, термін його здійснення подовжується на пів року. Всі документи, виплати, пільги, соціальні послуги та відстрочки зберігаються.

_{Замість післямови}

УСІ ці новації, які влада підклала під ялинку, начебто мають зробити наше щоденне життя більш комфортним та прогнозованим. Утім, на ділі виходить із точністю до навпаки. Взяти розрекламовану цифровізацію армії та процесів, із нею пов’язаних. Скажімо, електронну відстрочку через «Резерв плюс» можуть оформити лише ті люди з інвалідністю, які перебувають на обліку в Пенсійному фонді. А ті, що в управліннях соцзахисту (пряме підпорядкування Мінсоцполітики), — ні: зазвичай це інваліди дитинства, яким такий сервіс потрібен чи не найбільше. Виявляється, досі немає обміну реєстрами між відомствами, але про це на загал — ні пари з вуст. Тобто влада доносить до народу тільки вигідну їй інформацію і, навпаки, категорично замовчує проблеми!

Ще одне підтвердження цього: згадана програма підтримки агропромислового комплексу начебто й існує, але ж сільгоспвиробники криком кричать, бо змушені брати кредити на кредити (тобто постійно перекредитовуватися), позаяк… не можуть звести кінці з кінцями. Далі, програма медичних гарантій є, проте дедалі частіше пацієнт опиняється у пастці: безкоштовного обстеження доводиться чекати місяцями. Тоді як платне зроблять невідкладно. От і почувається пенсіонер украй приниженим, коли молоді шелестять купюрами просто перед очима…

А як вам доплати вчителям «із барського плеча»? Вихователі дитсадків та викладачі вишів обурюються — а ми чим гірші? Риторичне запитання!

Підвищення тарифів на доставку газу для бізнесу тягарем ляже на собівартість продукції, тож готуймося до нової цінової спіралі. Тут і до ворожки не ходи. Ну, а об нові положення пенсійної реформи поки що, як то кажуть, і сам чорт ногу зломить.

Отаке «добро» від брехливої влади. Наш мудрий народ влучно сказав, як зав’язав: м’яко стелять, та твердо спати. Так, вочевидь, буде і в 2025-му…