|
Версія для друку На головну Сімейна справа Світлана
НАКОНЕЧНА, Віктор ЗЕЛЕНЮК. Вінницька область. Жителька міста Ямпіль Антоніна Гречковська любить
працювати й не вміє подовгу відпочивати. З допомогою своєї родини жінка
виготовляє у домашньому цеху понад 20 видів готової м’ясної продукції. СІМЕЙНА справа родини Гречковських розпочалась давно. Щороку перед
Великоднем вони готували різноманітні м’ясні копченості в домашній коптильні.
Чимало друзів просили зробити такі смаколики і для них. Коли ж замовлень стало
вже дуже багато, постала ідея приготувати значно більше продукції і вийти із
нею перед святами на базар. Усе викладене на прилавок покупці буквально
розмели! Тож Гречковські почали регулярно з’являтися на місцевому ринку. Попит
породжував пропозицію, і господарі стали орієнтуватися на запити людей. — Згодом чоловік Олександр запропонував зробити відео для соціальних мереж.
Люди цікавилися і робили замовлення вже через Інтернет. Все гарно вакуумуємо,
за потреби обкладаємо льодом та ін. Завдяки хорошому пакуванню та попередньому
сильному охолодженню все доходить до адресата у свіжому вигляді, — розповідає
пані Антоніна. За освітою жінка швачка, багато років була приватною підприємницею. Завжди
любила готувати, і врешті-решт кулінарія перемогла. Перед тим, як розширити
свій сімейний бізнес, пані Антоніна пройшла онлайн-курси у майстра з Німеччини
та придбала рецепти. Отримані знання знадобилися, хоча вже в процесі роботи
довелося самостійно, на свій смак та запити людей, вдосконалювати рецептуру
м’ясної продукції. На сьогодні у крафтовому асортименті пані Антоніни п’ять позицій ковбаси,
копчена курятина, свинина, сало, підчеревина, тушонки, паштети, тефтелі та
голубці. За тиждень сім’я переробляє півтори тонни сировини, яку закуповує у
місцевих виробників. Спочатку весь технологічний процес відбувався у просторій домашній кухні, а
нещодавно Гречковські побудували окремий м’ясний цех за сучасними санітарними
вимогами, отримали відповідні сертифікати. Все обладнання виготовлено з
нержавіючої сталі, є холодильники та холодильні вітрини, фаршеміс, шприц для
начинки ковбас тощо. У найближчій перспективі хочуть запатентувати свою фірмову
марку «М’ясна Хата» та відкрити торгову точку. У них налагоджена співпраця із
магазинами спецій, вакуумних пакетів, скляних банок та металевих кришок. Свій
бізнес ведуть чесно та відкрито, сплачують усі податки. — Маємо чимало замовлень. Я приймаю їх, а старший син Ростислав допомагає
із відправками, невістки інколи допомагають на кухні. Ми із чоловіком до цеху
заходимо вдосвіта, а виходимо пізно ввечері. Подавали документи на участь у
проєкті «Це Крафт», але поки що відповіді не отримали. Знаю також про
можливість грантової підтримки, та до оформлення заявки руки не дійшли. М’ясна
продукція дуже специфічна. Думала взяти когось у помічники, але хвилююсь, що
ніхто, крім мене, так добросовісно не працюватиме. А наша продукція — це наша
репутація. Маємо бути впевнені, що вона не лише смачна, а й безпечна для
клієнтів. Ми суворо дотримуємось санітарних норм, працюємо у рукавичках та
шапочках, усю техніку, приміщення ретельно миємо, дезінфікуємо. Приємно, що
люди замовляють, і саме їх відгуки мене мотивують до роботи. Практично щомісяця
передаємо продукцію і нашим захисникам на передову. Нещодавно робили для
військових голубці. З ними служив наш родич, який був у списках безвісти
зниклих. Тільки нещодавно ідентифікували його тіло, і ми змогли його поховати
по-християнськи, — каже Антоніна. Звичайно, зізнається жінка, спершу не все вдавалося. Щось було недосоленим
чи пересоленим, закопченим чи ін. Але все прийшло із досвідом і своєю
рецептурою. Для гарного кольору копченостей господарі використовують дуб, а для
аромату — вишню та сливу. Це подружжя, що вже 30 років разом, викликає лише щире захоплення. Адже
попри складний час вони не опускають рук, віддано трудяться, вкладають гроші у
розвиток своє справи. Вони впевнені, що успішно працювати та добре жити можна в
Україні, навіть і зараз, коли їй дуже важко. Гарантія цього — світлі люди, які
тут народилися, живуть і будуть жити. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Транзит газу
зупинено Читати1 СІЧНЯ
завершила дію угода про транспортування російського газу територією нашої
країни до Європи, укладена 30 грудня 2019 року.
Левова частка —
сільгосппродукція ЧитатиСТАНОМ на 26 грудня минулого року було продано за кордон 129,2 млн т товарів на
суму 41,043 млрд дол., що перевищує позаторішні результати (100,3 млн т на 36,1
млрд дол.). Основним торговельним партнером став Євросоюз, чия частка в
структурі сягнула майже 60%. Крім того, Україна вийшла на довоєнний рівень
агроекспорту, продавши 78,3 млн т сільгосппродукції на 24,5 млрд дол. (59% у
загальному обсязі). Олії експортовано майже 6 млн т на суму 5,1 млрд дол.,
кукурудзи — 29,6 млн т на 5 млрд дол., пшениці — 20,6 млн т на 3,7 млрд дол.
Ворог навісніє ЧитатиЗА ІНФОРМАЦІЄЮ Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, із
вересня по листопад минулого року внаслідок російських атак загинуло 574
цивільні, 3082 громадян було поранено. На прифронтові Донецьку, Харківську і
Херсонську області припало 93% жертв. Це пов’язано із посиленням ворожих
обстрілів та застосуванням керованих авіаційних бомб і ударних дронів.
Цукровий рекорд ЧитатиТОРІК було експортовано 746,3 тис. т солодкого піску на суму 419 млн грн. Це,
зазначають в асоціації «Укрцукор», найвищий показник із 1997 року, відколи
ведеться підрахунок. Країни Євросоюзу купили 40% цієї продукції, 60% надійшло
на світовий ринок. Великі обсяги нашого цукру придбали держави Близького Сходу
і Північної Африки, а також Північна Македонія.
Повернення з
полону ЧитатиНАПЕРЕДОДНІ Нового року відбувся обмін полонених, у результаті якого додому
повернулися 189 осіб (включно з двома цивільними). Вдалося визволити захисників
Маріуполя, ЧАЕС, острова Зміїний, військових із різних напрямків фронту.
Загалом торік відбулося 11 обмінів, а від початку повномасштабної війни
повернули додому 3956 людей.
Програма
потроху працює ЧитатиЗА ДАНИМИ
Мінекономіки, торік у межах держпрограми «Доступні кредити 5-7-9%» підприємці
оформили 24 746 пільгових позик на сукупну суму 93,1 млрд грн. Найчастіше
позики отримували компанії АПК, переробної промисловості та торгівлі. Найбільше
угод укладено з підприємцями Львівщини, Дніпропетровщини, Одещини, Київщини,
Харківщини, Вінниччини, Полтавщини та Києва. Загалом починаючи з лютого 2020
року було видано 103 700 кредитів на суму 360 млрд грн.
Більше свого
газу ЧитатиТОРІК обсяг палива власного видобутку сягнув 19,12 млрд кубометрів, збільшившись
на 2,2% порівняно з позаторішніми результатами. Крім того, це найвище зростання
із 2018 року (у 2019-2022 рр. обсяги скорочувалися). Левова частка палива
належить державним компаніям. Зокрема, результат Укргазвидобування становить
14,55 млрд кубометрів, Укрнафти — 1,17 млрд кубометрів. Водночас приватні
компанії скоротили видобуток на 8% — загалом до 3,4 млрд кубометрів.
У бджільництва
труднощі ЧитатиЗА ІНФОРМАЦІЄЮ Мінагрополітики, станом на 1 січня 2022 року
налічувалося 2,6 млн бджолосімей, а наприкінці 2023-го їхня чисельність
скоротилася на 13,8% — до 2,3 млн. В Інституті бджільництва ім. П. І.
Прокоповича повідомили, що минулий рік став надто тяжким для комах: навесні у
період цвітіння білої акації, важливої для бджіл, вдарили приморозки, а через
посуху врожай цінного медоноса — соняшнику був низьким. Тож загибель комах
сягнула 20-25%. В установі при цьому зазначили, що галузь бджільництва не має
достовірної статистики, бо лише 5% пасічників ведуть промислове виробництво, а
95% представлені домогосподарствами. У п’ятірку лідерів входять Хмельницька,
Вінницька, Кіровоградська, Житомирська, Івано-Франківська області. Масштаб шкоди величезний У Міндовкілля повідомили, що нараховано майже 14 млрд
дол. збитків унаслідок руйнування росіянами греблі Каховської ГЕС і втрати
водних ресурсів. Обсяг останніх можна порівняти із половиною запасів деяких
африканських країн, кажуть у міністерстві. Для нашої країни це також великий
удар, бо проблему водозабезпечення постраждалих регіонів досі повністю не
розв’язано. Автопродажі зросли Упродовж минулого року було зареєстровано 69,6 тисячі
нових легковиків, що на 14% більше, ніж позаторік. Щодо вживаних авто, то їх за
вказаний період було придбано з-за кордону понад 222,1 тисячі (на 4% більше,
ніж 2023-го) із середнім віком 9 років. Найпоширенішими залишаються легковики з
бензиновим двигуном — 47%. Дизельних 25%, електромобілів — 18%, авто з ГБО та
гібридів — по 5%. Доводиться імпортувати Торік імпорт електроенергії зріс у 5,5 разу — до 4,4 млн
МВт-год. Лідерами з постачання Україні електрики стали Угорщина — 39%,
Словаччина — 23%, Румунія — 18%, Польща — 14% та Молдова — 5%. Пік імпорту
припав на червень (850 тис. МВт-год.). На сторожі неба Повітряні сили повідомили, що протягом 2024-го було
знищено понад 1300 ракет різних типів, 11 200 ударних безпілотників, 3200
розвідувальних БпЛА оперативно-тактичного рівня, а також збито 40 літаків та
шість вертольотів противника. Авіація виконала більш ніж 20 000 літаковильотів,
майже 9000 із них — у бойовому застосуванні західних засобів ураження.
Зазначено, що ворог гатив по об’єктах критичної інфраструктури значно більшою
кількістю ракет та безпілотників, ніж торік. Крім того, задля перевантаження
нашої ППО він запускав багато «псевдошахедів».
|