Четвер,
6 лютого 2025 року

№ 5 (20101)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Лютий
  Версія для друку          На головну
  • Із літопису воєнних днів

Громаді — злидні, очільнику — надприбутки

Микола НЕЧИПОРЕНКО.

Дніпропетровська область.

Призначення Сергія Турського кілька років тому головою Царичанської райдержадміністрації стало несподіванкою для багатьох. А він попередив підлеглих, що жартувати чи змагатися з ним марно — будь-кого заткне за пояс. Що і довів подальшою діяльністю.

ЯК ТІЛЬКИ Турський обживсь у кріслі керівника району, внаслідок адмінреформи Царичанка втратила статус райцентру, і район поділили на чотири територіальні громади. А в останніх очільників не призначають — їх обирає народ. Турський вирішив, що його влаштує центральна з них — селищна Царичанська, в трьох сільських масштаби «не ті».

Свою виборчу кампанію Сергій Миколайович провів самовпевнено-бурхливо, проте пролетів, наче вихор у степу. Та, оскільки спокуса мати переваги як керівника його не полишала, націлився на сусідню Китайгородську громаду.

У другій виборчій кампанії, організованій інакше, він узяв гору, хоч із перевагою лише 13 голосів. Звісно, в селі вже в день виборів знали, хто продав йому свій голос за 50 гривень, а хто й за пляшку оковитої. На руку зіграв і безсоромний обман. Сергій Миколайович запевнив людей, що буцімто власним коштом облаштує новий паркан навколо занедбаного кладовища.

Та яким же було розчарування, згадує депутат сільради Григорій Давиденко, коли у перші дні свого головування Турський затребував у бухгалтерії компенсування витрат на цей «благодійний» учинок.

Через три місяці після обрання, у лютому 2021-го, керівника піймали на отриманні хабара від приватного підприємця, що попросив дозволу перевестися на територію Китайгородської громади.

Цього разу селяни не змовчали — на мітингу стали вимагати негайної відставки очільника. Та їх чекало розчарування: згідно з чинним законодавством, відкликати обраного голову ОТГ можна не раніше ніж через рік його діяльності.

То хай хабарник іде добровільно, вимагали люди. Сергій Миколайович відгукнувся своєрідно: мовляв, бачили очі, що купували…

Хоча досудове розслідування справи Турського за фактом неправомірної вигоди давно завершилося, Дніпровському райсуду не вистачило чотирьох наступних років, аби винести справедливе рішення.

Тим часом справи у громаді кепські. Пенсіонери та інваліди нинішньої війни не мають належної підтримки стосовно побутових потреб і медичного обслуговування. Навіть не визначено, хто цим повинен опікуватися. В Китайгороді катма аптеки, хоча раніше було дві. Наодинці зі своїми проблемами залишилися сім’ї, в яких батьки або діти зникли безвісти на фронті чи потрапили у полон. Сільський голова не знайшов за потрібне реєструвати загони тероборони, що виникли на початку російського вторгнення, посилювати їх. Є факти грубих порушень Сергієм Турським разом із прибічниками з виконкому сільради прав і законних інтересів людей, що мають ознаки криміналу. При цьому керівник перешкоджає доступу до інформації про свою роботу, ігнорує звернення виборців, погрожує їм.

Мусили мешканці громади звернутися до очільника обласної воєнної адміністрації Сергія Лисака. Окрім депутата Григорія Давиденка, звернення, серед інших, підписали пенсіонери Віктор і Галина Ципи, Антоніна Бондар, Людмила Теодорович, Валентина та Григорій Приходьки, Віра і Олена Прокопенки та інші.

Селяни нагадали Сергієві Лисаку, зокрема, про те, що «довгограюче» карне провадження стосовно хабара, одержаного Турським, не єдине. Йдеться про спорудження автомагістралі з Дніпра на Кобеляки і Решетилівку. Забезпечувати будівництво піском узялося ТОВ «Автомагістраль-Південь», очолюване Дмитром Алмазовим. Цей спритний підприємець не проминув нагоди обзавестися ще й землею для ведення особистого селянського господарства. Китайгородська сільрада виділила йому два гектари не десь у степу, а в заповідному урочищі Свиняче природного парку «Орільський». Наділи від Турського отримали поруч ще 23 такі ж «господарники», за якими незабаром і слід прочах. Але вони встигли продати свої ділянки Алмазову. Таким чином, за розчерком пера сільського голови в розпорядженні сторонньої людини опинилося 50 гектарів заповідної землі. Далі — більше. Власник ТОВ «Автомагістраль-Південь» заходився знімати верхній родючий шар ґрунту, аби викопати кар’єр із добування піску для будівництва автомагістралі…

Знову в селі мітинг — хто дозволив наругу над заповідними землями?

Турський почав розказувати людям, що Алмазов задумав створити два озера для розведення цінних порід риб, ще й туристичний центр з’явиться, де місцеві матимуть робочі місця…

Однак замилити очі селянам цього разу не вдалося. Щодня екскаватори вгризалися дедалі глибше, від потужних самоскидів, навантажених піском, тремтіли хати, в колодязях почала зникати вода.

На виклик людей прибув заступник начальника відділу поліції Дніпра Роман Дорош; опергрупа задокументувала нелегальний піщаний кар’єр у заповідному місці. Прокурор сусіднього району Руслан Лавриненко вніс до реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення, вчинене за ознаками, передбаченими ч.1-ю ст. 254-ї ККУ, — негосподарське використання земель, що спричинило втрату їхньої родючості, а також використання урочища Свиняче не за призначенням. Згідно з актом заступника начальника Державної екологічної інспекції Придніпровського регіону Сергія Піддубного, винуватцям належить компенсувати понад три мільйони гривень збитків, завданих заповідній зоні, земельній ділянці й надрам.

Здавалося б, губителям приорільських земель уже не відкрутитися від покарання, та справа «вариться» й досі. Рішення Царичанського районного суду довелося «поправляти» Дніпровському апеляційному. Зрештою справу було передано касаційному цивільному, що у складі Верховного Суду, де вона застрягла з квітня минулого року.

Стомившись чекати верховенства судової влади, жителі Китайгородської ОТГ вирішили оголосити імпічмент голові. «Розмріялися, — сказав у відповідь Сергій Миколайович. — Під час воєнного стану нічого подібного не дозволено».

…НАПРИКІНЦІ минулого року Турський оголосив, що дві військові частини запросили у громади допомоги, тож на позачерговій сесії треба обговорити пропозиції щодо цього і проголосувати.

Та про фінансову чи іншу допомогу воїнам на сесії і згадки не було. Нема змоги сприяти армії, пояснив голова, громада дотаційна.

Натомість на голосування запропонували проєкт рішення щодо трьох пропозицій, винесених без необхідного попереднього оголошення, і всі стосувалися преміювання Турського за «невтомні» торішні труди та грошового заохочення на увесь 2025 рік: щомісячні доплати (50% від окладу), а також щомісячні премії у розмірі посадового окладу. І голосів набралось, аби задовольнити такий апетит, адже підлабузників розвів навколо себе достатньо.

Китайгородська громада чи не перша серед критично залежних із регіонального бюджету. Коментуючи економічні показники цієї ОТГ, голова Дніпропетровської обласної ради Микола Лукашук розкритикував її діяльність.

— Потрібно не чекати подачок від держави, а розвиватися самостійно, вишукуючи ресурси і можливості, — наголосив Микола Васильович. — Економічний зиск дасть підтримка малого і середнього бізнесу, створення переробних підприємств, залучення інвесторів, вирощування нішевих сільгоспкультур. Результатом стане збільшення робочих місць і джерел доходів, виробничих і обслуговуючих приватних структур, зростання податків і повніше задоволення потреб населення.

Проте нічим із переліченого ватажок Китайгородської ОТГ не переймається, в чому і криється корінь зла для життєдіяльності громади.

Версія для друку          На головну
 




При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове