• Це цікаво

Перша — нарбутiвська — «горпинка»

У деяких родинах як реліквія зберігається виконана у синьо-бузкових тонах стокарбованцева купюра Української Народної Республіки. Це перші паперові гроші Української держави.

ЗА ІСТОРІЮ України існувало не так уже й багато не тільки паперових грошей (бон), а й монет, які можна було б назвати українськими. До таких належать монети київського князя Володимира Ольґердовича ХІV століття, так звані севські чехи, карбовані для України в 1686-1687 роках. У ХХ столітті монети ні в Україні, ні спеціально для неї не карбувалися. Однак випускалися паперові гроші — у часи Першої світової війни, революцій і громадянської війни, затим у роки Другої світової…

Після лютневої революції 1917 року та утворення у березні Центральної Ради в Україні ніхто і мови не вів про запровадження національної валюти. Нова влада тільки ставила перед собою завдання досягти права на автономію України у складі федеративної демократичної Російської республіки. Отже, власні гроші для України в умовах федерації та єдиного економічного простору не передбачалися. Однак упродовж літа — осені різка зміна політичної ситуації змусила молоду Українську республіку домагатися незалежності. Тоді ж Центральна Рада встигла провести низку важливих соціальних та економічних реформ, спрямованих на захист суверенітету України. Серед них був і ухвалений 19 грудня тимчасовий закон «Про випуск державних кредитових білетів».

Уже наприкінці грудня (початок січня 1918-го за новим стилем) видрукували перший грошовий знак УНР — купюру вартістю 100 карбованців із зображенням робітника з молотом та селянки з серпом на тлі розкішного вінка з квітів і плодів.

Автором оформлення грошового знака був художник-графік Георгій Нарбут. Створюючи його, він застосував вишукані орнаменти у стилі українського бароко XVII-XVIII століть і декоративні шрифти. Водночас у композиції ескізу використав емблеми української державності: знак тризуба, характерний для найдавніших національних грошей України — златників та срібняків князя Володимира Великого, та куші (самостріла, герба Київського магістрату XVI-XVIII століть). Напис «100 карбованців» подавався на купюрі мовами чотирьох найчисельніших національних меншин на теренах України — українською, російською, польською та єврейською (ідиш).

У народі нові гроші одразу ж стали дуже популярні, їх навіть прозвали «горпинками». Мабуть, через орнамент, який часто траплявся на жіночих фартушках, які так і називалися. Нарбутівські сто карбованців дуже сподобались українцям, вони мали однакову вартість зі старими, російськими. Економісти вважали, що якби не тодішня прив’язка карбованців УНР до російського рубля, то вони навіть були б значно вищі за курсом. Нині серед колекціонерів-боністів банк­нота 100 карбованців високо цінується як перший зразок української валюти.

Втім, нарбутівським «горпинкам» не судився довгий вік —буремні події відбувались у самій Україні. Вже з 1 березня 1918 року в обіг було введено нову валюту — українську гривню, яка дорівнювала вартості половини карбованця і поділялася на 100 шагів. Незабаром голова Української держави гетьман Павло Скоропадський, який прийшов до влади 29 квітня 1918 року, затвердив і проект Державного герба. Його вибір історики також пов’язують із випуском нарбутівської стокарбованцевої купюри. Оригінальний знак на ній — тризуб — одразу запам’ятався українським патріотам. До того ж він виступав як алегорія українського державотворення ще від часів Володимира Великого, що також мало глибоко патріотичний зміст.