У ягіднику

ПЕРШИМИ в садку прокидаються після зимового сну смородина і аґрус. Отож слід видалити зламані, підмерзлі та ослаблені гілки на них до початку розпускання бруньок.

На щойно посаджених 1-2-річними саджанцями кущах пагони обрізають, залишивши на кожному по дві-чотири бруньки. Центральний може бути на дві-три бруньки довший, щоб надалі формувалася пірамідальна крона. У трирічних кущів залишають по три-чотири найсильніші прикореневі пагони. В подальшому кущ формують із різновікових гілок, щорічно залишаючи по три-чотири найсильніших прикореневих пагони. Решту видаляють до основи. Для розгалуження пагонів їх укорочують: у сортів, що погано гілкуються, — на третину; в решти обрізають тільки верхівки зі слаборозвиненими бруньками.

З віком у кущів, крім зайвих прикореневих пагонів, щорічно видаляють старі гілки, що лежать на землі, ростуть усередину куща чи переплітаються, сухі, поламані, ушкоджені шкідниками та хворобами. Сформований плодоносний кущ смородини та аґрусу повинен мати по три-чотири гілки різного віку — від 1 до 5 років.

Обрізка кущів червоних і білих порічок дещо різниться. У них не чіпають верхівок пагонів, оскільки саме там формується основний урожай. Скелетні гілки довговічніші, тому вирізають старі до основи куща тільки після семирічного віку.

У малини, якщо восени не були видалені пагони, що відплодоносили, їх вирізають, не залишаючи пеньків. Особлива увага — пагонам з потовщеннями (галами), в яких знаходяться личинки стеблової галиці. Такі слід видалити дощенту. Сухі верхівки пагонів також укорочують до життє­здатної бруньки.

Всі гілки після обрізування дерев і кущів спалюють, використовуючи попіл як добриво.

Кущі беріться садити, як тільки визріє ґрунт. Саджанці, які перебували в прикопі, уважно огляньте, особливо коріння. Поламані, засохлі, підгнилі корені підріжте до здорового місця. Підсохле коріння опустіть на добу у воду. Ґрунт заправте необхідною кількістю добрив.