• З літопису наших днів

Садиба Коцюбинського в руїнах

Олена ГОРБУНЬ.

Вінницька область.

ВИДАТНИЙ український письменник, автор геніальних «Тіней забутих предків» Михайло Коцюбинський народивсь у Вінниці. А коли йому виповнилося сім років, родина переїхала до містечка Бар: сюди призначили поліцейським наглядачем батька. Трирічний період «барського» життя мав велике значення для становлення Михайла Коцюбинського як письменника. Тут він пішов до школи, написав свої перші твори — п’єсу за мотивами народної балади «Бондарівна» та комедійний твір «Поп Влас, що має власть».

Старовинна будівля колишньої школи, в якій навчався майбутній митець, збереглася донині — у ній діє греко-католицька церква. Це особняк гарної архітектури в центрі міста, примітний куполом. А ось із будинком, де мешкала сім’я, справжнісінька біда: він, що називається, на ладан дихає.

Під час Великої Вітчизняної війни колишня садиба Коцюбинських дуже постраждала. Окупаційні війська перетворили приміщення на склад солі, воно страшенно відсиріло й стало мало придатним для подальшої експлуатації.

В 50-60-х роках минулого століття будівлю в якій на той час розміщувалася дитяча бібліотека, не раз ремонтували. Згодом помешкання Коцюбинських міськрада використовувала як житло. Стіни садиби вкривалися пліснявою — давалася взнаки воєнна «спадщина», однак після косметичних ремонтів будинок якийсь час мав пристойний вигляд.

Сьогодні садиба митця у жахливому стані й потребує негайного капітального оновлення. Меморіальна дошка з написом «У цьому будинку в 1874-1876 рр. жив великий український письменник Михайло Михайлович Коцюбинський» — єдине, що підказує перехожим, що у цій зашарпаній споруді минули дитячі роки майбутнього великого письменника.

Болить душа за садибу Коцюбинських у людей високоосвічених, у духовної еліти, для якої високохудожнє літературне слово й національна культурна спадщина не порожній звук. Нещодавно стало відомо, що з листом до влади області звернувся правнук митця, директор Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника М.М. Коцюбинського, учасник АТО Ігор Коцюбинський. Він просить чиновників ужити невідкладних заходів задля збереження садиби його славетного прадіда.

2012 року будівлю «подарували» Свято-Троїцькому жіночому монастирю, який знаходиться за 45 кілометрів од Бара — у селищі Браїлів. Нові власники тільки й спромоглися, що обнести будинок огорожею. Сьогодні цей монастир готовий повернути історичну споруду місту.

Барчани розповідають, що свого часу на ремонт садиби Коцюбинських із бюджету виділялися чималі кошти, але тодішній міський голова спрямував їх на щось інше. Довідавшись про це, люди навіть виходили на акцію протесту, проте марно.

Нинішній голова міста бідкається, що грошей на капітальний ремонт — кількасот тисяч гривень — у бюджеті катма. Невже втратимо будинок, у якому можна було б облаштувати музей відомого на весь світ письменника?