Які дерева садять цієї пори

ЯК ТІЛЬКИ встановиться плюсова температура, можна садити будь-які плодові дерева. В цей період коріння добре вбирає вологу, в результаті чого дереву легше прижитися.

Досвідчені садівники радять цієї пори висаджувати теплолюбні кісточкові: черешні, вишні, сливи, абрикоси, а також незимостійкі сорти груш.

При цьому слід дотримуватися таких правил:

— яму ліпше готувати з осені. Та в будь-якому випадку ґрунт треба збагатити перегноєм або іншим органічним добривом. У жодному разі не допускається внесення свіжого гною;

— посадка саджанців проводиться до набубнявіння бруньок;

— перед посадкою обрізають усі засохлі корені. Якщо коріння підсохло під час транспортування, то попередньо деревце потрібно помістити на кілька годин у воду.

Черешню садять на схилах, захищених із півночі. Дерево добре росте на легких супіщаних і досить кальцинованих ґрунтах. Коренева система не терпить застою води і погано розвивається на сухій ділянці.

Перед весняною посадкою черешні вносять попіл і мінеральні добрива. На одну яму достатньо одного кілограма попелу, 100 г сульфату натрію і 250-300 г суперфосфату.

Вишня не така вимоглива до ґрунту, як черешня. Дерево росте на глинистому, грубозернистому грунті. Може розвиватись і плодоносити на сухих ділянках. Але місце для неї слід вибирати за тими ж правилами, що і для черешні. На одну яму вносять: деревний попіл — 0,5 кг, суперфосфат — 150 г, сульфат калію — 50 г.

Кліматичні умови середньої смуги не дають змоги саджанцям сливи, посадженим восени, вкоренитись і зміцніти. Мороз пошкоджує навіть досить зимостійкі сорти. Тому сливу будь-якого сорту висаджують навесні. Ця культура найкраще почувається на глинистих і середніх (ближче до важких) ґрунтах. Серед усіх видів плодових тільки слива, мабуть, переносить вологі ділянки.

Ця культура вимагає обов’язкового вапнування землі перед посадкою: на піщаних ґрунтах вносять (посипають зверху) вапно або деревний попіл з розрахунку 200 г на квадратний метр, на суглинках — 500 г на квадратний метр. Присипають коров’яком і перекопують. Окрім того, перед посадкою у ґрунт вносять 200-250 г суперфосфату, 100-150 г сірчанокислого або 70-100 г хлористого калію, а також півкіло­грама деревного попелу.

Навесні висаджують також груші сортів середньої, нижче середньої і низької зимостійкості. Місце вибирають тепле і сухе. Дерево добре росте на важкому ґрунті, тільки треба, щоб він був розпушений і збагачений поживними речовинами. Тому, готуючи яму, вносять приблизно 3 відра перегною або компосту, а безпосередньо перед висадженням — до 200 г сульфату калію, по кілограму суперфосфату і деревного попелу.

З усіх кісточкових дерев абрикос є найтеплолюбнішим. Тому дерево висаджують виключно навесні, коли ґрунт достатньо прогріється. Вибір місця для абрикоса є вирішальним фактором, що визначає успіх у його вирощуванні. Ця культура добре розвивається на положистих західних схилах, на супісках і суглинках. Абрикосу необхідний ґрунт, добре збагачений поживними речовинами. Для цього на одну яму вносяться такі добрива: 0,5 кг суперфосфату, 150 г аміачної селітри, 100 г калійної солі, 1 кг вапна і 2 кг деревного попелу.

Навесні також садять персики, мигдаль. Слід враховувати, що вони за температури нижче мінус 25^ОC вимерзають.