• Про це говорять

Операція «Монетизація»

Олена КОЩЕНКО.

Влада заговорила про запровадження нової системи нарахування субсидій за житлово-комунальні послуги. «Ці виплати будуть монетизовані, як цього вимагає МВФ», — днями заявив Президент. Про що йдеться? До чого слід бути готовими потенційним одержувачам такої допомоги?

СЬОГОДНІ в Україні 7,4 млн родин отримують субсидію на сплату житлово-комунальних послуг, середній розмір якої у лютому становив 1525 грн. Як відомо, ця допомога від держави розраховується не за фактичним споживанням енергоносіїв, а за урядовими нормативами. (До відома: у травні уряд уже пообіцяв переглянути їх у бік скорочення.) Все, що понад, сплачується за повною вартістю попри статки родини.

Нинішня система нарахування субсидій, зазначають експерти, наскрізь просякнута тіньовими схемами, на яких «намивають» гроші чиновники, приставлені до державного субсидійного «корита». Нині воно рекордно велике: у держбюджеті на субсидії виділили 51 мільярд гривень. Монетизація цих виплат, вважають, дасть змогу очистити систему від різних тіньових розрахунків. Зрештою, зрозуміти, куди насправді йдуть гроші.

Кабмін уже розробив два варіанти монетизації. Перший — на рівні підприємств теплокомуненерго. Їм у грошовій формі держава виплачуватиме кошти за субсидіантів. Нині вона не платить тепловикам «живі» гроші за пільговиків, натомість відбувається взаєморозрахунок: борги комунальників перед державою, як-от за той же газ, і борги держави перед комунальниками взаємно списуються — таким чином сьогодні оплачується майже 90% субсидій. Або ж другий варіант — на рівні населення, коли кожне домогосподарство отримує кошти на власний рахунок. Але й у цьому разі стовідсотково видавати на руки гроші населенню ніхто не буде. «Немає жодних гарантій, що, коли людині надійдуть ці кошти, вона використає їх саме на оплату енергоресурсів. Сьогодні є субсидії 3,5 тис. грн, 4 тис. грн. Для людей, які отримують 1200 грн пенсії, це значні кошти», — зазначив на недавньому урядовому засіданні віце-прем’єр-міністр Павло Розенко.

А от зекономлену суму субсидії споживачі комунпослуг, можливо, й одержать на руки. Такий варіант експерти вважають реальним уже на початку нового опалювального сезону. Стосуватиметься ця новація тих родин, які впродовж місяця використали менше за усталені соціальні норми електроенергії, газу або води. І вже цим гривневим бонусом, перерахованим на іменну пластикову платіжну картку, людина нібито зможе розпорядитися на власний розсуд.

А можливо, це буде іменний банківський рахунок зі спеціальним режимом використання, коли, скажімо, гроші приходитимуть на картку, і їх можна буде використати тільки на сплату комунальних послуг або на енергоефективність…

Та все це поки що на стадії обговорення. Якою саме колією поїде субсидійний потяг, невідомо. Тим часом урядовці вчергове ініціюють «якіснішу» перевірку доходів одержувачів пільг і субсидій від держави — заговорили про зміну підходів до оцінки матеріального благополуччя прохача. Так, якщо досі щедрі і добрі дяді з уряду Володимира Гройсмана начеб заплющували очі на рахунки одержувачів субсидій у банках, спонсорську оплату лікування та навчання членів родин, підробітки на стороні, а також наявне в родини особливо цінне майно (включаючи марку автомобіля, телевізора і мобільного), то тепер попросять вказати і їх.

Для чого це робиться, зрозуміло й без пояснень: за настановою того ж МВФ держава найближчими роками повинна обмежити кількість субсидіантів. Словом, популістські «аукціони урядової щедрості» потроху згортаються. Тож вимоги до тих, хто має право на субсидію, дедалі тільки посилюватимуться. А за введення держави в оману (в надрах Кабміну розробляється і такий законопроект) буде передбачена навіть кримінальна відповідальність. Ось до чого слід готуватися.