• Репліка

Ставлення однакове

Микола ЯСЕНЬ.

Дніпропетровська область.

Нещодавно в інформаційному просторі Дніпропетровщини зустрілися дві новини. На перший погляд, абсолютно різні за суттю. Але так і напрошується, можливо, й крамольна думка, що в нинішніх реаліях ці два повідомлення не випадково з’явилися в один день.

ОБИДВА не можуть не викликати тривогу. Перше про те, що кількість населення Дніпропетровщини продовжує зменшуватися. Причому швидкими темпами. Регіон у прямому розумінні вимирає: у перші місяці 2017 року тут померло людей різного віку вдвічі більше, ніж народилося малюків. І це середній показник! У Жовтих Водах смертність втричі перевищила народжуваність. Дуже гнітюча статистика й у деяких сільських районах. Зокрема, у Покровському і П’ятихатському. Якщо так триватиме і надалі, то через три літа в області зостанеться менше трьох мільйонів чоловік. Передусім дається взнаки занедбаність сучасної горе-медицини, багато верств населення не мають змоги отримувати кваліфіковану допомогу. Наголошу, це не тільки пенсіонери, а й особи працездатного віку. Ще одне явище, котре гріх замовчувати, — від’їзд великої кількості дніпропетровців за межі України. Дуже прикро, що активно мігрує з рідних гнізд молодь. Щомісяця із регіону виїздить майже 2 тисячі молодих людей.

А друга, також тривожна, новина пов’язана зі… свинями. Дніпропетровщина нині у числі регіонів, де мали місце спалахи африканської чуми. Спершу в селах навколо Кривого Рогу, потім у Синельниківському районі, згодом у Нікополі та побіля нього. Як наслідок — свининою на тутешніх ринках майже не торгують. Ситуація наскільки серйозна, що перший заступник голови ОДА Олег Кужман мусив з цього приводу проводити надзвичайну обласну нараду. І оголосив на ній, що коли африканська чума поширюватиметься такими темпами, як зараз, то — цитуємо дослівно: «Через три роки на Дніпропетровщині не залишиться жодної свині». Тобто утримувати і відгодовувати їх не буде можливості. Відтак зостанемось і без м’яса, і без мало не національного продукту, яким для українців споконвіків було сало. Хіба що давитимемось чужоземним.

Мимоволі замислишся: що ж нас і наш донедавна благословенний край чекає у зовсім недалекому майбутньому? А ще не можу спекатися такої думки. Нині в Україні однаково ставляться як до людей, так і до свиней. Про останніх піклуються, можливо, навіть більше...