Розвиток бджолосімей

Василь ДЮБА.

ОДНІЄЮ з основних причин низької продуктивності багатьох пасік є слабкі сім’ї, насамперед тому, що вони недостатньо нарощуються навесні. І щоб бджоли не набирали найбільшої сили тоді, коли медозбір закінчується, потрібно керувати їх розвитком. Чим більше бджіл складає сім’ю в період медозбору, тим краще. Бажано, щоб на початок сезону кількість робочих комах становила не менше 4-5 кг.

Тож головне правило — створити належні умови для швидкого розвитку сімей навесні незалежно від погоди. А складові цього такі: тепле гніздо, достатня кількість корму і наявність плодючої матки. Та ніщо так не сприяє розвитку сімей, як достаток свіжого пилку й нектару. А якщо бджоли позбавлені цього продукту, то їх необхідно вивезти в ліс.

Нормальний розвиток розплоду в гнізді відбувається за температури в межах 34-35 градусів, а щоб забезпечити такий режим, не дуже сильні сім’ї доцільно поселяти по дві у вулику, розділивши перегородкою з тонкої фанери.

Ріст сімей значною мірою залежить від тривалості життя бджіл, що перезимували, бо кожна з них здатна вигодувати принаймні одну личинку, і тому всіма доступними способами треба забезпечити збереження старих особин весною. Вирощуючи молодняк, бджоли потребують багато води і, шукаючи її в холодну погоду, масово гинуть. Ось чому вельми корисно обладнати на пасіці напувалку з підігрівом, ще краще зробити і підвісити ззовні біля верхніх льотків невеликі ящики-годівниці. Ранньою весною в них наливають воду, а трохи пізніше — сироп і при цьому не охолоджують гнізд.

Інтенсивність відкладання яєць маткою дуже залежить від запасів корму: навіть маючи близько 4 кг меду, сім’я голодує і вигодовує мало розплоду. В період весняного розвитку в гнізді повинно бути щонайменше 8-10 кг меду та одна-дві рамки перги, якщо ж менше, то треба підгодовувати цукровим сиропом. Необхідно постійно стежити, щоб матки мали вільні комірки для відкладання яєць. А якщо ж виникла потреба в розширенні гнізда, то в першій половині весни використовують коричневі та світло-коричневі стільники без трутневих і витягнутих комірок (вони тепліші й швидко освоюються бджолами), ставлять їх перед першою або після останньої рамки з розплодом. Охочіше бджоли переходять на стільники, окроплені сиропом. Трохи згодом стільники доцільніше розміщувати всередині гнізда, бо крайні будуть забиватися пергою. Якщо є маломедні рамки, то можна ставити і їх, перед цим розпечатавши, закристалізований мед збризкують водою.

З початком цвітіння верб, кленів та інших медоносів бджоли приносять більше нектару у вулики, починають з’являтися набризки на стільниках. У цей час потрібно встановити на ваги благополучну бджолину сім’ю і зважувати її щодня надвечір, відстежуючи стан медозбору. При сталому потеплінні та збільшенні сімей відкривають льотки, щоб у гнізді не було задухи. Ширина льотка повинна відповідати силі сім’ї та інтенсивності льоту.

Достатня забезпеченість бджолосімей хорошими стільниками — одна з головних умов високопродуктивного бджільництва, їх нестача для розширення гнізд стримує відкладання яєць маткою і ріст сім’ї. Тоді вона погано розвивається і малопродуктивна. Особливо це відчутно під час головного медозбору. Бджоли активно будують вощину, розміщену між рамками з відкритим розплодом. За сезон сім’я може відбудувати не менше 10 стільників, але основну їх кількість слід надбати під час медозбору із садів, ріпаку та інших культур, не відриваючи на це комах під час головного взятку.