• Придибенція

У ногу з часом

Григорій КОРЧАК.

м. Київ.

Після довгої перерви у село до батьків приїхала донька з родиною.

Наступного ранку дочка звертається до матері, мовляв, хочу із чоловіком сходити на сільський базар.

— Та чого вам задурно ноги бити, — бідкається літня жінка, — ось зараз збуджу батька, то він вас умить «Тойотою» підкине... А ще краще — «Маздою»... Вона проворніше нашими вузькими вуличками рухатиметься...

— Так у вас що, дві іномарки за цей час з’явилося?! — вирячила від здивування очі дочка. — І мовчите! Батьки називається...

— Та ні, доню, то так батько двох наших кобилок жартома величає... Жити ж треба у ногу з часом.