Микола ДЕМ’ЯНЕНКО. м. Бердянськ Запорізької області. — Валю, цікаво, чим ви годуєте свого чоловіка? — Що самі їмо, те і йому даємо. * * * Урок у школі. Вчителька: — Діти, що б ви узяли з собою на острів, де немає жодної людини? Петрик відповідає: — Я узяв би зерна, щоб забезпечити себе хлібом. За ним тягне руку Андрійко: — Я узяв би рушницю та вудку, аби мати м’ясо та рибу. Василько бадьорим голосом: — А я узяв би виноградну лозу, щоб робити сік і поповнювати організм вітамінами. — Ну а ти, Вовочко? — запитує нарешті вчителька учня, що принишк за партою. — Я... я... я... узяв би із собою Петрика, Андрійка і Василька, — знайшовся Вовочка. * * * Контролер звертається до пасажира з собакою: — Шановний, ви заплатили за свого собаку? — Ні, мені його подарували. * * * Чоловік до дружини: — Пам’ятаєш, люба, які ми з тобою десять років тому були щасливі? — Десять років тому? Але ми з тобою ще не були знайомі... — От-от, а я про що! * * * — Чув, що ваша донька поїхала на курорт до Ніцци. Не боїтеся спокус, котрі переслідують там дівчину на кожному кроці? — Ні, ні! Я абсолютно спокійна. Донька написала, що перебуває під наглядом поліції. * * * Шлюбне агентство. Жінка пояснює, якого чоловіка вона воліла б мати: — Він повинен бути ввічливий, мати різнобічні інтереси, любити тварин, розповідати мені цікаві історії про події у світі і ніколи мене не перебивати. — Навіщо тоді вам чоловік? Купіть краще телевізор. * * * — Лікарю, мені щось усе гіршає і гіршає. — Це у вас, дорогенький, гроші закінчуються. * * * — Лікарю, у моєї дружини болить горло і зник голос, що робити? — Прийдіть додому о третій годині ночі. — А допоможе? — Звісно! Це безвідмовний метод, я на собі перевірив. * * * Дуже ревнивий чоловік спересердя кричить: — Не муч мене, скажи, хто з нас тобі дорожчий: я чи Альфонсо? — Припини! Я тобі вже неодноразово доводила, що і тебе, і нашого собаку Альфонсо люблю однаково. |