• Продовження теми

Найкоротший шлях до прірви

Підготувала
Маргарита БІЛИК.

Як ми повідомляли, днями Міжнародний валютний фонд після паузи у співпраці з Україною прийняв рішення надати черговий транш кредиту розміром один мільярд доларів. Крім того, Нацбанк заявив: від МВФ до кінця року має надійти ще 4,5 мільярда доларів трьома траншами, відтак резерви нашої держави за рахунок іноземних надходжень, зокрема й від Єврокомісії, загалом мають становити 21 млрд доларів. Ось що думають із цього приводу експерти.

Володимир ЛАНОВИЙ,

президент Центру ринкових реформ, екс-міністр економіки України, доктор економічних наук:

«Я вважаю, що фінансування уряду через МВФ необхідно призупинити. Адже гроші, які надходять у Нацбанк від Фонду, потім ніхто не контролює. Є різні підстави припускати нехороші речі, оскільки в нас масова корупція... Україні для відновлення економіки передусім необхідні «кредити» обладнанням, технологіями, сучасними матеріалами, комп’ютерами, які потрібні для різних наукоємних галузей.

«План Маршалла», про який уже не вперше нагадує Литва, є способом передати нам кредити не у формі валюти і не через уряд, а під конкретні програми, проекти відновлення та розвитку. Безумовно, це не будуть новітні зразки обладнання тощо, оскільки ніхто не захоче поділитися найкращими здобутками. Але це й не гроші, які в підсумку невідомо куди діваються. У владі кажуть, що кредити МВФ забезпечують стабільність національної валюти. Але ми бачимо: гривня не падала, коли гроші від Фонду не надходили, натомість одночасно із вливанням чергового траншу її курс різко ослаблювався. Це свідчить про те, що девальвація у нас відбувається не через відсутність кредитів і валюти.

Найбільше мене непокоїть відсутність загальних зусиль із відновлення економіки, нарощування виробництва, збільшення кількості робочих місць. Не можна вирішити питання дефіциту Пенсійного фонду фактичним «заморожуванням» виплат на нинішньому рівні для більш ніж 10 мільйонів пенсіонерів України. І ніякі підвищення віку виходу на заслужений відпочинок цьому не зарадять, оскільки таким чином економляться копійки, а йдеться про мільярди. Так що такі підходи і співпраця себе фактично вичерпали. Коли після хазяйнування Януковича і Азарова державна скарбниця залишилася порожньою (принаймні заявляють, що в ліквідній формі валютних резервів не було), кредити, можливо, й згодилися. Але зараз ця прірва ліквідована, і без таких термінових грошей невідомо на які потреби цілком можна обійтися.

Щодо ринку сільгоспугідь, то під ним мають на увазі різні речі. Насправді тут така ж заковика, як і з ринком газу (в нас у цій галузі — один великий монополіст). Нічого не зрозуміло, ніякі механізми не запропоновані й не розроблені. Немає рівності прав продавця і покупця, а ринок виникає тільки тоді, коли забезпечується цей принцип. Тому продавцями стануть усі: кожен захоче продати землю, заробити на цьому, а покупців буде небагато. Відтак ціна стане вкрай низькою — не ринковою, а кризовою. Тільки дурні продають власну землю за копійки. Мова зараз не про дрібних власників. На ринок хоче вийти держава з величезними запасами земель і продати їх за мізерні суми. Тому все це нагадує програму нової «прихватизації», чергового корупційного збагачення чиновників».

Олег СОСКІН,

директор Інституту трансформації суспільства, економіст, політолог:

«Вимоги МВФ — це фактично геноцид. Якщо хоча б частина з опублікованого буде втілена в життя, це започаткує економічну, фінансову та соціальну загибель України. Наприклад, є вимога, яка, по суті, означає знищення малого бізнесу. Це ліквідація всіх спрощених форм звітності, перехід до формалізованих форм обліку, встановлених для великих корпорацій, які мають добре структурований юридичний відділ. Малий бізнес не зможе функціонувати в таких умовах, у нього немає коштів, щоб утримувати ще цілу армію юристів, бухгалтерів, обліковців, економістів, товарознавців... Система обліку стане настільки складною, що дрібному підприємцеві просто ніколи буде займатися справами — доведеться писати звіти, відбиватися в судах і т. д.

Другий системно неприйнятний пункт — це початок продажу сільськогосподарських земель (державного запасу і приватних), причому вже чи не з 2018 року. Кому продавати, на яких умовах — абсолютно не зрозуміло. До того ж в умовах кризи, депресії, війни, за обставин, коли немає внутрішнього інвестора, а зовнішній не хоче заходити і працювати в умовах, коли держава — «стаціонарний бандит», коли вся система монополізована одним кланом...

Передбачено створення банку даних на всіх і кожного, в тому числі на субсидіантів. Люди доведені до ситуації, коли вони не мають доходів для оплати комунальних послуг, які навіть не споживаються ними в тому обсязі, який їм пишуть. Оскільки більша частина теплотворності гарячої води втрачається дорогою в трубах, йде протікання холодної води, а в газ додаються відповідні інертні гази, тобто його калорійність знижується, не встановлено облікових пристроїв щодо використання газу і тепла в квартирах. Гадаю, ми платимо вдвічі більше, ніж насправді споживаємо.

Також передбачається створення так званих антикорупційних судів. Я вважаю, що це — фундамент закритої репресивно-каральної моделі. Чисельність співробітників НАБУ передбачається збільшити в кілька разів, їм мають надати всі права щодо стеження. Фактично може бути створений і узаконений інститут стукачів, причому планується фінансово зацікавлювати їх, щоб знищувати бізнес.У пенсійній сфері взагалі наміряються застосовувати драконівські методи щодо пенсіонерів: збільшення пенсійного стажу, спеціальна модель моніторингу пенсій, по суті, запровадження податку на виплати...

Я вважаю, що виконання цих вимог означатиме загибель економіки України. Це дуже нагадує те, як більшовики і Сталін почали знищувати НЕП у 1929-1930-х роках. Чим усе закінчилося, відомо — крахом системи приватної власності загалом, а для України — загибеллю мільйонів громадян унаслідок спланованого голоду. Але, слава Богу, влада поки що не в змозі виконати ці вимоги».