Світлого Воскресіння день

Антоніна КІЗЛОВА.

Мал. В. Протопоп.

2017 року Воскресіння Христове (Пасха, Великдень) випадає на 16 квітня (3 квітня за ст. ст.) — водночас і в православних, і в греко- та римо-католиків (уперше з 2011 р.). Наступний такий збіг буде 2025 року.

Розбіжності у визначенні дати Пасхи виникли 1582 р., коли Папа Римський Григорій змінив календар (запровадив новий, або григоріанський, стиль), а отже — й пасхалію. Православні не визнали реформи, тому досі користуються для церковних потреб старим (юліанським) стилем і пасхалією, затвердженою 325 р. на першому Вселенському церковному соборі в Нікеї.

Звідки ж тоді збіги? Великдень слід обов’язково відзначати в першу неділю після наступної за весняним рівноденням місячної повні, а також окремо від іудейської Пасхи. Якщо повний місяць буде між 7 і 20 березня (числа, що позначають весняне рівнодення, відповідно, за старим і новим стилями), то католики зустрічають празник раніше за православних, якщо ні — дати збігаються.

В будь-якому разі Воскресіння Христове — це торжество духовного єднання як живих, так і померлих, адже у Бога всі живі.

На празникових образах стародавнього візантійського типу Спаситель виводить із пекла людей. Після вигнання прабатьків людства з раю за гріхопадіння і грішники, й праведники потрапляли саме до пекла. Туди ж після тілесної смерті пішов Ісус як істинна Людина, проте як істинний Бог Він звільнив із-під дияволової влади Адама, Єву, пророків та всіх старозавітних святих. Відтоді в християн з’явилася надія на єднання з Господом через щире покаяння в гріхах.

Із XVII ст. на українських землях поширюються ікони, на яких Христос виходить із розкритої гробниці, осяяний променями. Обабіч Нього — ангели й римські воїни-охоронці, котрі злякано впали долілиць. Такі зображення здобули церковне визнання за свою зрозумілість і врочистість, хоча, за благочестивими церковними переказами, Син Божий залишив могилу, не відчиняючи її, тож непомітно для варти.

Великодня служба Божа триває всю ніч і завершується хресним ходом навколо храму та освяченням обрядових страв: пасок, крашанок тощо.

Загалом цей найбільший у християнстві празник святкують 40 днів поспіль (саме стільки, скільки Син Божий являвся учням після Воскресіння). Увесь цей час віряни, вітаючись, промовляють: «Христос воскрес!» — «Воістину воскрес!» — а на богослужіннях скасовуються земні поклони. В перший після Великодня тиждень (Світлу седмицю) всіх охочих допускають до церковних дзвонів.