Парша на картоплі

«Урожай картоплі торік був непоганий, але продати надлишки не вдалося через зараження бульб паршею. Підкажіть, що робити, які є доступні засоби боротьби з цією хворобою», — звертається із проханням Микола Савчук з с. Кикової Новоград-Волинського району Житомирської області.

ЯКИЙ БИ не був великий город, все ж важко дотримуватися сівозміни, про дачні наділи нічого й говорити. Найчастіше картопля з року в рік росте на одному й тому ж місці, що і є основною причиною захворювання картоплі паршею.

Хворі бульби, хоч і непривабливі зовні, не становлять загрози здоров’ю людини і цілком придатні для використання, але харчова цінність їх суттєво знижується. До того ж така картопля погано зберігається, в ній швидше розвивається гниль. Висаджені на ділянку бульби не дадуть здорового покоління.

Хвороба має різновиди — чорна, срібляста, порошиста, горбкувата і звичайна. Мікроорганізм — збудник парші знаходиться в ґрунті, тому повністю його позбутись неможливо. Найшвидше парша розвивається на піщаних ґрунтах. Для підвищення врожайності на такі ділянки зазвичай уносять багато органіки, що лише спричиняє виникнення парші. Тож гарним добривом може бути тільки добре перепрілий перегній.

Це захворювання розвивається особливо швидко в теплу і вологу погоду на ґрунтах із нейтральним рH або лужних.

Якщо врожай картоплі збирають із паршею, не треба поспішати міняти сорт на новий, особливо не районований. Сорти, які давно ростуть у конкретному районі, мають певний імунітет. Слід тільки докласти зусиль для подолання хвороби.

Це захворювання починається з невеликих опуклих ранок. Якщо паршу ігнорувати, з часом її буде все більше, позаяк вона розповсюджується від бульби до бульби, а спори зберігаються в землі близько трьох років.

Найголовнішою умовою запобігання не тільки парші, а й багатьох інших хвороб є дотримання сівозміни. Якщо це неможливо, потрібно уникати сприятливих умов для розвитку хвороби.

Насамперед слід визначити кислотність ґрунту і в разі залуження можна підкислити його. Для цього розведіть 20 г сульфату амонію у відрі води і вилийте в період зав’язування бульб під кожен кущ по 0,5 літра.

Ще одним хорошим методом не тільки проти хвороб, а й проти гризунів є озеленення насінного матеріалу під час яровизації бульб. Для цього достатньо кілька днів потримати «насінку» на сонці.

Не зайвим буде і протруювання бульб перед посадкою, для цього є спеціальні препарати.

Значно знизити ураженість бульб паршею допоможе препарат «Фіто Плюс». Ним слід обробити насінну картоплю і побризкати кущі в період вегетації.

Пригнітить розвиток парші й регулятор росту циркон. Застосовують його під час бутонізації.

Після викопування бульб слід засіяти ділянку сидератами. Вони оздоровлюють ґрунт і насичують його корисними речовинами. Це можуть бути зернові (жито, пшениця), бобові (люпин, горох), хрестоцвіті (ріпак, гірчиця) або суміші цих культур.