Дослівно

Андрій Миселюк, політолог, директор Інституту соціально-політичного проектування «Діалог».

Маємо «корупційний парадокс» по-українськи: до створення і початку практичної «роботи з викорінення корупції» спеціалізованих структур ми були теж не на «почесному», але все ж на сьомому місці з кінця. А лише з’явилися на наших просторах шість загонів борців з корупцією на чолі з відомствами Ситника і Холодницького і, засукавши рукави, взялися за справу — Україна відразу опинилася в лідерах за масштабами корупції.

Водночас утримуються ці структури аж ніяк не на жалюгідні копійки. Наприклад, на цей рік на роботу одного тільки НАБУ в бюджеті виділено 773,6 мільйона гривень (на 58% більше, ніж у 2016-му). І виявляється, що одна лише справа, спрямована НАБУ до суду, варта українцям більш як 10 мільйонів гривень. Ця сума вийде, якщо розділити виділені в бюджеті-2016 майже 500 мільйонів гривень на 44 переданих відомством справ до судів. А за минулий рік цей флагман антикорупції повернув до держбюджету лише п’яту частину коштів, витрачених на нього з цього самого бюджету. Тим часом керівництво НАБУ на додаток до вже наявних ресурсів хоче ще й обзавестися власним судом. Який теж передбачається досить недешевим...